Закон і Бізнес


Велика справа для великого шуму

Доброчинність правників: альтруїзм чи марнославство?


№45 (1395) 10.11—16.11.2018
Вероніка ВОЛИК
5824

Безоплатно надавати правову допомогу теоретично може будь-який адвокат. Реалії ринку складаються так: перша консультація клієнту обійдеться безкоштовно, а далі pro bono трансформується у чистий бізнес. Те, хто може розраховувати на філантропію від адвокатів і чи вигідна їм така безкорислива праця, обговорили в НААУ.


Комерція за інерцією

26 жовтня Національна асоціація адвокатів України підписала меморандум про співпрацю з Українською фундацією правової допомоги, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Харківською правозахисною групою. Усі ці громадські організації пропагують волонтерську правову допомогу.

Нині тенденція до поширення pro bono, крім юридичних клінік в університетах, цікавить і адвокатський сектор. Саме він найчастіше і зловживає цим незрозумілим для пересічного громадянина поняттям. І якщо в столиці більш-менш знайомі з трендами, то в інших регіонах про цю благодійну ініціативу знають небагато.

Аби з’ясувати, що латинський термін має означати для адвокатів, правники зібрались у стінах НААУ і вирішили розробити рекомендації для тих, хто хоче зайнятися волонтерством.

Значення спільного бачення

Зрозуміло, що благодійна адвокатура повинна бути безплатною, але для кого саме? Певна частина причетних до pro bono осіб вважає, що розраховувати на такий подарунок можуть лише громадські організації. Деякі схиляються до того, що пересічні громадяни, справи яких можуть зачіпати широке коло осіб, також мають таке право. Є ще й третя думка: бути безкоштовними мають справи не факту, а закону.

Оскільки pro bono перейняли з прогресивного Заходу, було б доречно з’ясувати, як цей механізм працює там. Для прикладу, в Сполучених Штатах провідні юридичні компанії беруться за надскладні справи, якщо вони їх цікавлять з точки зору прецеденту. І неважливо, кому потрібен захист чи представництво інтересів у суді: американців цікавить суть. Проте, як зазначив голова комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Сергій Вилков, не всі західні підходи можна вживити в українську систему.

Але можна дати адвокатам точку опори, яка сприятиме правильному розумінню орбіти pro bono. Правники обговорили кожну деталь, сукупність яких привела до визначення поняття «благодійництво в адвокатурі». Отже, рro bono — це добровільне надання адвокатом професійної правничої допомоги на безоплатній основі з метою відновлення соціальної справедливості в інтересах верховенства права.

Випадає з цієї альтруїстичної картини безоплатна консультація, під час якої обговорюється обсяг майбутньої оплачуваної роботи. Також не варто плутати pro bono та БПД. Якщо перше — це свого роду меценатство, то друге — робота правників не за винагороду, а за помірну платню.

До речі, якщо істотною умовою договору про надання правової допомоги є ціна, то як юридично правильно закріпити у контракті благодійну безоплатність? Дуже просто: під розділом «ціна договору» вказати, що в межах pro bono гроші не мають значення.

А якщо позов має майновий характер, чи доречно кидати заклик про безкоштовну допомогу? Здебільшого ні, але в певних випадках на цей фактор можна подивитися з іншого боку.

Першопрохідцями у pro bono стали успішні юридичні компанії, які підтвердили свій професіоналізм і непогано на цьому заробили. Інколи подібні справи трапляються самі по собі, але це швидше виняток. Було б дуже зручно, якби всі справи, що можуть зацікавити професійних «пробонівців», були зібрані в одному місці. І цей простір уже існує й має назву «біржа Pro bono». Її розробник — Українська фундація правової допомоги — розглядає заяви громадян та громадських організацій, які потребують кваліфікованої допомоги, а от фінансами обділені. Адвокати бачать відфільтрований список справ і можуть обрати ту, яка їх цікавить. Як правило, щомісяця правники розглядають близько 10 альтруїстичних справ.

Головне запитання, яке виникає у правничих колах: навіщо pro bono адвокатам?

«З&Б» раніше запитував про це в юристів, які долучалися до правового волонтерства. Виявилося, що причин займатися pro bono достатньо. Але так чи інакше, благодійність — це подарунок, зроблений самому собі, а профіт від угоди може бути не лише матеріальний, а й моральний. Особливо коли адвокат зі щитом «pro bono» стає героєм новин.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Віталій ВЛАСЮК,
керуючий партнер ЮК «єПраво»:

— Поки я рік тому не відвідав великий іноземний форум з pro bono, я сприймав це як допомогу бабусям. Насправді ж це швидше розв’язання масштабних суспільних проблем, зокрема професійними юристами.

За кордоном за право вести справу pro bono змагаються акули адвокатського бізнесу, адже вони чітко розуміють, що це їхній громадський обов’язок.

Межа між марнославством і альтруїзмом тут доволі тонка: з одного боку, я дбаю про репутацію і хотів би, аби люди знали, що я надаю такі послуги. А з іншого — робити якісь кроки виключно заради того, щоб хтось про це дізнався, я не буду.

Микола СІОМА,
керівник біржі Pro bono, директор Української фундації правової допомоги:

— Розглядаючи заяви, які надходять на портал біржі, ми передусім оцінюємо їхню релевантність користі суспільству. А якщо юристи потрібні дітям, музею чи фестивалю — це вже соціальний проект. І при відборі заяв ми опираємося саме на цей факт.

Щоб працювати систематично, нам потрібно розуміти, що стоїть за терміном «pro bono». Якщо юридичний сектор готовий займатися таким волонтерством, то через необізнаність громадськості попиту на нього поки що немає.