Закон і Бізнес


Кругообіг скарг


№45 (1395) 10.11—16.11.2018
4760

Покарати колег з іншої установи, щоб потім вони не покарали її за те, що вона не покарала їх… Щоб потім їй не довелося знову карати їх, за те що вони не покарали її, за те що вона не покарала їх… В отаку якусь історію влипла суддя.


У вересні, в провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області Олени Саєнко перебувала цивільна справа за позовом особи до держави Україна та Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди, завданої суддями Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області. У позові було відмовлено.

Через місяць в її провадженні з’явився ще один позов тієї ж особи зі схожими вимогами. В ньому йдеться про те, що судді того ж самого суду порушують право особи на прожитковий мінімум, позбавляють її права звернутись до суду і оскаржити процесуальні дїї.

На засідання, під час якого розглядали позов, громадянин заявив О. Саєнко, що хоча він скаржиться на жмеринський суд, її власні дії під час розгляду його попереднього позову він оскаржує в її колег. Тож якщо вона відмовиться і цього разу задовольнити позов, він це також оскаржить у Жмеринці.

Тобто виходить, що О.Саєнко має покарати жмеринських законників, бо якщо цього не зробить, то особа піде до них, і попросить покарати її. Отака складна конструкція.

При цьому він заявив, що це не тиск і не підстава для відводу. Схоже, чоловік не збирався втрачати суддю, яка потрапила йому в руки. Незважаючи на попередження позивача, О. Саєнко все ж таки побачила в його словах тиск, і звернулась до Вищої ради правосуддя (№5445/0/6-18) сподіваючись, що вони приборкають позивні амбіції чоловіка. Додала диск із записом засідання та копію його заяви.