Про приватне обвинувачення
Обтяжлива обставина не може ототожнюватися з кваліфікуючою ознакою. На цьому в постанові від 16.10.2018 наголосив Верховний Суд.
У 2015 р. чолов’яга напідпитку відлупцював незнайомого перехожого, а заразом ще двох чоловіків, які втрутились у бійку. Незважаючи на відсутність претензій від потерпілого, місцевий суд засудив дебошира до 4 років позбавлення волі та звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком. Апеляційна інстанція та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ залишили вирок без змін.
У касаційній скарзі засуджений зазначив, що за відсутності заяви потерпілого порушення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення суперечить вимогам законодавства. А відмова в задоволенні заяви потерпілого про закриття кримінального провадження суперечить висновкам Верховного Суду України, викладеним у справі №5-132кс15.
У постанові №750/7366/15-к ВС зауважив, що для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, застереження в ст.477 Кримінального процесуального кодексу щодо обтяжливих обставин стосується викладених у диспозиції статті «Особливої частини» Кримінального кодексу кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення й не поширюється на передбачені в ч.1 ст.67 КК обставини, які обтяжують покарання.
Суди ж, вирішуючи справу щодо засудженого, не врахували зазначених законодавчих положень.