Закон і Бізнес


Справа про безгрошів’я

Надмірний збір ледь не позбавив пенсіонерку коштів, але це не провина законника


№42 (1392) 20.10—26.10.2018
Павліна КАМЕНСЬКИХ
5453

Якщо в людини є де жити й вона не голодує, то, мабуть, і судовий збір може заплатити. А якщо не платить, то справа або не настільки важлива, або особа просто не хоче вкласти гроші у справедливість.


Непідйомна сума

Рік тому до Сєвєродонецького міського суду Луганської області звернулася пенсіонерка з позовом проти управління Пенсійного фонду. Справу зареєстрували, й вона дісталась Ігорю Юзефовичу.

Ішлося про те, що жінка понад рік не отримувала пенсії. Вона жила в Луганську, але через війну змушена була покинути домівку й перебратися до родичів у Сєвєродонецьк. Тут стала на облік як внутрішньо переміщена особа та звернулась із заявою до місцевого відділення ПФУ про перерахування коштів на картковий рахунок. На новому місці життя родичі забезпечували громадянку всім необхідним, а картковий рахунок вона планувала використовувати як накопичувальний.

У червні 2017 року пенсіонерка опинилась у скрутному матеріальному становищі й подзвонила в банк, щоб довідатися, скільки грошей є на рахунку. Яким же було розчарування жінки, коли вона виявила, що картка порожня. Останню виплату пенсії вона отримала ще в березні 2016-го.

Коли громадянка звернулась із претензіями до управління ПФУ, то з’ясувала, що фонд не зміг підтвердити місця її фактичного проживання, тому гроші не надходили. Довелося йти до суду. Й оскільки пенсію жінка не отримувала, то подала клопотання про звільнення від сплати судового збору через скрутне матеріальне становище.

Проте І.Юзефович не виявив співчуття до біженки й відмовив у цьому. Позовну заяву залишив без руху, встановивши 5-денний строк для сплати збору. В ухвалі йдеться про те, що суд не вірить у скрутне становище позивачки.

Пенсіонерка вирішила оскаржити ухвалу, але доступу до апеляційної інстанції також не отримала. Знову через відсутність коштів на сплату збору. Суди (спершу Донецький апеляційний адміністративний, потім Вищий адміністративний) не задовольнили клопотання про звільнення від сплати збору в розмірі 640 грн.

Після цього І.Юзефович повернув позов, так його й не розглянувши.

Виправданий законник

Жінка поскаржилася до Вищої ради правосуддя. Третя дисциплінарна палата підтримала позивачку й виявила в діях судді, який відмовив громадянці в правосудді, ознаки дисциплінарного проступку. Адже жінку позбавили єдиного доходу — пенсії, через що вона й звернулася до Феміди.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що вимога сплатити збір не має обмежувати право заявників на доступ до правосуддя. Сума коштів має бути розумною, тобто враховувати матеріальне становище заявника. Адже невиправдано великий розмір збору, який розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

І.Юзефович за такі дії дістав попередження. Проте він оскаржив таке рішення.

На засідання ВРП скаржник не з’явився. Однак Анатолій Мірошниченко, який був доповідачем питання на засіданні дисциплінарної палати, виголосив палку промову на захист стягнення. «Дуже мало справ, у яких я не просто впевнений у законності прийнятого рішення, а й в очевидній справедливості, — переконував він колег. — Це рішення правильне, і воно вплинуло на ту негативну практику, яка почала зароджуватись у судах, щодо недопуску до правосуддя в «пенсійних» справах».

Жодних документів, які дозволили б уважати, що пенсія виплачується, у розпорядженні суду не було. Свою відмову в задоволенні клопотання суддя обґрунтував тим, що жінка не принесла довідки про склад сім’ї та виписки з рахунку.

«Сам факт, що суд сказав: жодного документа, який би свідчив про скрутне становище жінки, надано не було, вже свідчить про недобросовісність дій судді. При цьому жодної оцінки довідці в ухвалі не дано, — переконаний А.Мірошниченко. — Що ж повинен був робити позивач, аби отримати доступ до правосуддя? Адже дуже важко довести відсутність чогось».

Вимагання щоразу нових довідок член Ради вважає небезпечною практикою. Адже, якби пенсіонерка надала довідку про склад сім’ї, суддя міг, наприклад, зажадати доказів, що вона не має жодних заощаджень, схованих під матрацом. А як це довести, у кого брати довідку? Це шлях у нікуди, упевнений представник ВРП.

На його думку, несправедливість І.Юзефовича очевидна. Звичайно, пенсіонерка може звернутись із повторною позовною заявою, що вона й зробила, та відстояти своє право на пенсію. «Дуже прикро, що в цій ситуації, на жаль, держава вчинила непорядно — і з боку ПФУ, і з боку суду. Особа заробила пенсію, і за свою ж пенсію повинна судитися, змушена сплатити істотний судовий збір. Між іншим, із матеріалів справи можна дізнатися, що пенсія зовсім невелика і 640 грн. — це значна сума для цієї жінки», — підсумував А.Мірошниченко свої думки.

Проте його слова не розчулили колег. Чому для пенсіонерки сума збору виявилася настільки великою, юристи не зрозуміли. Після довгої наради вони вирішили провадження стосовно І.Юзефовича закрити.

Залишається сподіватися, що сам факт можливості покарання за відмову в доступі до правосуддя змусить інших служителів Феміди з більшим розумінням ставитися до ситуації, в якій опинились українці. Адже мало того, що державні органи намагаються заощадити на найнезахищеніших верствах населення, так ще й суди зачиняють перед ними двері. І коли, як не в таких ситуаціях, володарям мантій підтверджувати свій авторитет як гілки влади, що боронить інтереси кожного громадянина?

Закон і Бізнес