Закон і Бізнес


Всі інстанції — безкоштовні


№42 (1392) 20.10—26.10.2018
38627

Звільнення від сплати судового збору має відбуватися не тільки при пред’явленні позову, а й на наступних стадіях. Такий висновок зробив ВС в постанові №520/6013/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

8 серпня 2018 року                           м.Київ                                  №520/6013/17

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ЖУРАВЕЛЬ В.І., КОРОТУНА В.М. (суддя-доповідач), КУРИЛО В.П. —

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 2, в інтересах якої діє Особа 4, на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26.10.2017,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Особа 2 звернулася до суду з позовом до ОК «МЖСТ ДОМ», третя особа — ОСББ «Вільямса 59Д», про захист прав споживача.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 25.05.2017 позовну заяву Особи 2 залишено без руху та надано 5-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору та чіткого викладення позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, зазначення, яку саме грошову суму як відшкодування позивачем заявлено до стягнення з відповідача, для визначення ціни позову щодо вимог майнового характеру про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 позовну заяву Особи 2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із указаною ухвалою, позивач звернулася до апеляційного суду зі скаргою.

Ухвалою АСОО від 26 .10.2017 апеляційну скаргу Особи 2, в інтересах якої діє Особа 4, відхилено. Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 залишено без змін.

Стягнуто з Особи 2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 в розмірі 320,00 грн.

28.11.2017 Особа 2, в інтересах якої діє Особа 4, подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона є звільненою від сплати судового збору, проте суди попередніх інстанцій безпідставно повернули її позовну заяву з підстав того, що нею не сплачено судовий збір, оскільки на підставі ст.22 закону «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав.

<…> 20.03.2018 справа передана до ВС.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час учинення окремих процесуальних дій, розгляду й вирішення справи.

Відповідно до положення ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У ч.1 ст.402 ЦПК встановлено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на те, що з 1.09.2015 споживачі за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав, не належать до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання на положення ст.22 закону «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд посилався на те, що позивачем не було усунуто недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі Київського районного суду м.Одеси від 25.05.2017, а саме: не визначено ціни позову щодо вимог майнового характеру про відшкодування майнової шкоди. Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку про те, що за розгляд апеляційної скарги споживачі не звільняються від сплати судового збору.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися неможливо.

Системне тлумачення норм ст.5 закону «Про судовий збір» та ст.22 закону «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як споживачі, серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (ст.22 закону «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки в суді першої інстанції (при пред’явленні позову), а й на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок зроблено і в постанові Великої палати ВС від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно поклали на Особу 2, яка звернулася до суду по захист прав споживача, обов’язок щодо сплати судового збору й передчасно визнали її позовну заяву неподаною та повернули її.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права. У зв’язку з наведеним колегія суддів уважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 та ухвалу АСОО від 26.10.2017 скасувати та передати справу до Київського районного суду м.Одеси для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись стст.389, 400, 406, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2, в інтересах якої діє Особа 4, задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 8.06.2017 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26.10.2017 скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Закон і Бізнес