Голова Ради адвокатів Одеської області Йосип Бронз:

«Ми й досі перебуваємо в «совку», а відсутність виправдувальних вироків тільки підтверджує цю тезу»

Українська адвокатура пройшла тривалий шлях розвитку та становлення. Сьогодні перед правниками стоять нові виклики: адвокати повсякчас стикаються з безпрецедентним порушенням своїх прав та неспроможністю держави забезпечити їхній захист. До того ж на розгляд парламенту поданий проект нової редакції профільного закону, який неоднозначно оцінюють самоврядні органи. Про те, чого слід очікувати від чергової реформи адвокатури та як бути успішним фахівцем за непростих умов сьогодення, розповідає голова Ради адвокатів Одеської області Йосип БРОНЗ.

 «Я не бачу жодної загрози адвокатському самоврядуванню»

— Йосипе Львовичу, ви брали активну участь в адвокатському самоврядуванні задовго до проголошення незалежності України. Які основні відмінності в діяльності цих органів до здобуття незалежності держави, до прийняття закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI та після його ухвалення ви можете назвати?

— Що стосується відмінностей у системі адвокатського самоврядування, то головним є те, що нарешті відповідно до закону №5076-VI створена єдина організація — Національна асоціація адвокатів України, до складу якої входять усі правники держави.

— Нині готуються зміни до закону №5076-VI. Зокрема, переглядається норма, яка стосується професійного самоврядування. У цій частині документ зазнав критики з боку НААУ та окремих представників правничої спільноти. Йдеться про загрози, які закон може нести самоврядуванню. Чи дійсно такі загрози існують? Ваша думка з приводу нової редакції акта?

— Я не бачу жодної загрози адвокатському самоврядуванню, тому що обов’язкове членство всіх адвокатів України у складі НААУ не порушується. Разом з тим у президентському проекті закону містяться положення про створення в регіонах адвокатських палат, які будуть об’єднувати всіх адвокатів регіону, що вважаю доцільним.

У такому разі рада адвокатів регіону буде виконувати функції виконавчого органу регіональної палати, адже так побудована система органів адвокатського самоврядування держави: НААУ, Рада адвокатів України й інші структури адвокатського самоврядування.

Ніякої загрози для адвокатського самоврядування не несе й наділення регіональної палати статусом юридичної особи, який забирається в ради адвокатів регіону.

На рівні регіонів така система відсутня, і це потребує змін. Вищий орган адвокатського самоврядування в регіоні — конференція адвокатів має створювати регіональну палату. Так, як з’їзд адвокатів України створює НААУ, що передбачено ст.45 чинного закону.

Відкритий дозвіл усім адвокатам регіону брати участь у роботі згаданої конференції, без попередніх зборів адвокатів і висування делегатів на конференцію, також не несе загрози для єдності адвокатів України, оскільки в проекті закону зазначено, що всі адвокати входять до НААУ.

Разом з тим вважаю, що раді адвокатів регіону слід дати можливість призначати конференції адвокатів без відповідних рішень РАУ. Проведення ж такої конференції без рішення ради адвокатів регіону має вважатися незаконним і не зумовлювати правових наслідків.

«Суддя може тільки створювати умови для виконання сторонами процесу своїх обов’язків»

— Зараз реформується правова система в цілому. Зокрема, триває судова реформа. Серед іншого вона передбачає зміну ролі судді в процесі. Від моменту прийняття нових процесуальних кодексів суддя перестав бути особою, зацікавленою в пошуку істини, і перетворився на арбітра, який оцінює докази, надані сторонами. Чи зробило це професію адвоката більш складною? Чи готові українські адвокати працювати за новими правилами?

— У судовій реформі та у чинному КПК однією з головних є норма, що передбачає перетворення судді на «помічника прокурора», який разом з прокурором доводить винуватість особи у скоєнні злочину.

Якщо це не так, то навіщо тоді суддя наділений правом допитувати обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів, призначати з власної ініціативи експертизи, огляд місця події?

Суддя не повинен мати ці повноваження і може тільки порушувати питання про доповнення пояснень чи вимагати більш чіткої відповіді на поставлене запитання, а також створювати необхідні умови для виконання сторонами процесу своїх професійних обов’язків.

Вважаю, що ми й досі перебуваємо у «совку», а відсутність виправдувальних вироків тільки підтверджує цю тезу.

Крім того, судову реформу слід було починати з удосконалення роботи районних та апеляційних судів, а не приділяти всю увагу створенню Верховного Суду, до якого громадяни, як правило, не звертаються.

Коли суддя перестане бути особою, котра доводить винуватість людини, і буде вирішувати справу на підставі доказів, підтверджених у судовому засіданні, якість роботи прокурорів і адвокатів значно зросте, тому що вони будуть змушені належно готуватися до процесу та мотивувати свою правову позицію.

Велика надія щодо поліпшення якості роботи місцевих судів покладається на апеляційні суди, котрі повинні скасовувати всі рішення місцевих судів, які не відповідають доказам, доведеним у справі.

— Як ви оцінюєте судову реформу з погляду адвоката?

— Адвокат у суді повинен стати особою, рівною прокурору, який не може мати переваг перед адвокатом.

«Що більше приймається законів про боротьбу з корупцією, то більше корупції»

— Чи виправдав ваші очікування новий Верховний Суд?

— Незначний термін діяльності ВС не дає підстав для висновку, що він виправдав наші очікування.

Насамперед ВС зобов’язаний створювати судову практику та направляти її в єдине розуміння та застосування.

— Чи потрібні Україні Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності?

— Вважаю, що колегія Касаційного цивільного суду у складі ВС може віршувати питання щодо інтелектуальної власності, і створювати спеціальний суд для цього не потрібно. Щодо антикорупційного суду можна буде дати відповідь після початку його роботи й отримання відповідних результатів. Однак уже сьогодні можна сказати, що такі суди Україні не потрібні, тому що наявні суди різних ланок мають необхідний досвід і знання для розгляду справ, пов’язаних з корупцією.

Дивно: що більше приймається законів, постанов, положень про боротьбу з корупцією, то більше самої корупції. Чому щодо пійманих корупціонерів та гучних затримань досі немає очікуваних результатів?

Тому висновок такий: ні антикорупційний суд, ні Державне бюро розслідувань нічого не змінять, доки органи досудового розслідування і суди не будуть суворо дотримуватися закону та застосовувати його щодо кожної особи, яка його порушила.

«50 років адвокатської діяльності я намагався не порушувати ідеалів професії»

— Нині більшість ваших колег стикнулася із безпрецедентними випадками порушення прав адвокатів. Деякі правники звертають увагу, що такі випадки почастішали саме останніми роками. Адвокати, з якими ми спілкувались із цього приводу, вважають, що причиною цьому є суспільні очікування та тиск на новостворені правоохоронні органи, які намагаються виправдати своє існування. Чи поділяєте ви цю думку? Яка ситуація з дотриманням прав адвокатів у Одесі та Одеській області?

— Адвокат, як і суддя, повинен стати особою, недоторканною при виконанні своїх професійних обов’язків. Ситуація з порушенням прав адвокатів у Одесі та Одеській області така ж, як і в інших областях України. Причиною цього є те, що не працює закон, який забезпечує захист прав адвокатів. Також певні особи та структури не бажають припиняти тиск на адвокатів, погрози, заподіяння тілесних ушкоджень.

— Яким чином правник може себе захистити?

— В мене немає рецептів, як правник може захистити себе. Можу тільки порадити колегам не вступати в сумнівні справи, в яких вони можуть опинитися на «межі» дотримання закону, не обманювати клієнтів, не давати обіцянок, яких не зможуть виконати, ретельно готуватися до розгляду справ, бути уважними, стриманими та коректними.

— Як бути успішним адвокатом за непростих умов сьогодення?

— Успіх адвоката тісно пов’язаний з наполегливою працею, постійним підвищенням і вдосконаленням свого професійного рівня, таких важливих складових професії, як ораторське мистецтво, бездоганність у складанні документів, бажання постійно надавати необхідну допомогу колегам, виявляти до них, до учасників процесу і клієнтів повагу та стриманість, брати активну участь у житті адвокатської спільноти.

— А що включає в себе поняття «успіх» особисто для вас? Асоціація правників України нагородила вас почесною відзнакою «За честь та професійну гідність». Чи є такі відзнаки складовою успіху?

— Усі 50 років своєї адвокатської діяльності я дотримувався зазначених правил та намагався не порушувати високих ідеалів своєї професії.

А відзнаки? На мій погляд, відзнаки йдуть за тим шляхом, який ти пройшов у адвокатурі, і не є складовою успіху.