Ув’язнений мігрант

Продовження дії запобіжного заходу за відсутності обраного захисника — не таке вже й грубе порушення КПК

Подовжити строк арешту зловмисника за відсутності його захисника — це порушення права на захист чи спосіб подбати про підсудного? Законниці вдалося довести, що залишатися за ґратами для чоловіка було меншим злом.

Три адвокати

Два роки тому до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло кримінальне провадження про незаконне переправлення через державний кордон, учинене повторно. Згідно з автоматичним розподілом справа злісного порушника кордонів на ім’я Томінага Атсуші дісталася судді Ользі Куропятник. Оскільки закінчувався термін дії запобіжного заходу щодо підозрюваного, суддя оперативно призначила підготовче засідання.

За цей час затриманий уклав з адвокатом договір. Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги призначив свого захисника, який доводився батьком попередньому. Проте ніхто з них на засідання не прибув. Тож прокурор заявив клопотання про надання підозрюваному ще одного адвоката.

Позаяк підсудний із цим погодився, суддя також не мала підстав заперечувати.

На підготовчому засіданні не лише призначили третього захисника, а й подовжили строк запобіжного заходу. Справу призначили до судового розгляду.

Запізніла відмова

Такі дії судді обурили першого адвоката. Він заявив, що служителька Феміди незаконно призначила третього захисника, а його самого навіть не попередила про підготовче засідання. У матеріалах справи дійсно не було жодного документа, який би свідчив про те, що його викликали до суду. Адвокат за договором вирішив, що суддя грубо порушила право людини на захист, незаконно призначила іншого правника та з порушенням закону залишила людину ще на 2 місяці в тюрмі, тому написав скаргу до ВРП.

Крім того, у грудні 2016 року адвокат поскаржився ще раз. Після обрання запобіжного заходу захисник подав клопотання про його зміну, яке більше ніж тиждень суддя не розглядала.

Згодом, ознайомившись із матеріалами справи, адвокат відкликав скарги. Через рік він звернувся до ВРП з проханням залишити без розгляду і повернути його заяви назад. Та було вже пізно. Друга дисциплінарна палата ВРП відкрила провадження.

У письмових поясненнях судді сказано: оскільки строки підпирали, захисника вирішили повідомити телефоном. Але виявилося, що правник поїхав за кордон. Тому провели засідання за його відсутності та призначили іншого. Чому адвокат, з яким біженець уклав договір, подався в мандри, суддя не розуміє. Адже він знав, що наступного дня закінчується строк запобіжного заходу.

Утім, за порушення норм Кримінального процесуального кодексу, незабезпечення права на захист і перешкоджання реалізації прав інших учасників процесу ДДП ВРП винесла судді догану з позбавленням доплат.

За ґратами краще

О.Куропятник, маючи 30 років стажу, була впевнена, що діяла правильно, тому оскаржила рішення про догану. Насамперед вона зазначила, що копію обвинувального акта було направлено тільки одному адвокатові — тому, з яким обвинувачений уклав договір. Його батько був призначений «по вторинці», і суд розумів, що це неправомірно.

Строк запобіжного заходу закінчувався, тому треба було провести підготовче засідання, не було часу відкладати. Не було часу й на те, аби повідомлення адвокату слати поштою, оскільки справу розподілили перед вихідними. Тож обмежилися телефонним дзвінком. І О.Куропятник, і прокурор, і секретар судового засідання обривали телефон правника, однак оператор лише повідомляв, що абонент перебуває за кордоном.

«Аби переконатися, що за кордон поїхав не телефон, а сам адвокат, ми зателефонували до його батька, який підтвердив, що син перебуває за межами країни. Більше того, ми попросили батька взяти участь у процесі в ролі захисника, але він рішуче відмовився втручатись у справу», — пояснила О.Куропятник.

Що стосується підсудного, то він погодився на заміну адвоката на одну процесуальну дію. Більше того, виявилося, що залишатися за ґратами також був не проти.

«Він прекрасно розумів, що, не маючи ні коштів, ні документів, не знаючи мови, будучи громадянином іншої держави, за відсутності адвоката, з яким уклав договір, вихід на волю матиме для нього негативні наслідки», — переконана суддя.

Крім того, були всі законні підстави тримати чоловіка під вартою. І річ зовсім не в тім, який запобіжний захід був визначений, вважає служителька Феміди. Проблема в тому, що ніхто не додав до справи довідку про те, що вони робили неодноразові спроби повідомити адвоката про засідання. На це просто не звернули уваги через заклопотаність.

«Що констатував суд апеляційної інстанції, коли розглянув цю справу?» — поцікавився член ВРП Віктор Шапран.

«Констатував, що було порушено право на захист. Але насправді це не так, — відповіла суддя, — адже сам обвинувачений дав згоду на іншого адвоката».

Схоже, аргументи закарпатської законниці з 30-річним стажем переконали членів Ради більше, ніж рішення апеляційного суду та дисциплінарної палати. Адже справді, що робив би іноземець у Мукачеві без паспорта, грошей та навіть без адвоката, нікого не розуміючи та залишаючись незрозумілим для інших?

Тому догану замінили на попередження. І складається враження, що всі сторони слухань залишилися задоволеними таким вердиктом.