Закон і Бізнес


Від СІЗО до СІЗО

Дешевше переобладнати камери, ніж платити ув’язненим


№40 (1390) 06.10—12.10.2108
Маргарита РИБАЧУК
1816

Чергове визнання факту порушення ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій перебування в маленькій камері прирівнюється до катування, повсякчас витягує з бюджету чималі кошти на компенсації злочинцям.


Заявник із Литви у справі «Oskirko v. Lithuania» довів, що в кількох пенітенціарних установах йому бракувало місця в камерах. Надані йому квадратні метри варіювалися від 2 до 9, залежно від кількості сусідів. Бувало й таке, що в камері він був єдиним хазяїном. Незважаючи на це, чоловік зазначив у заяві до Європейського суду з прав людини неналежні санітарні умови, недостатньо поживну їжу, нечасті походи в душ і відсутність прогулянок на свіжому повітрі та побачень.

Прикметно, що литовська юстиція погодилася з певними порушеннями «пенітенціарників» і присудила йому компенсацію в розмірі €1400.

У заяві, поданій до ЄСПЛ, потерпілий попросив у рази більше — майже €87 тис., зазначивши, що в його випадку було порушено і ст.3, і ст.8 конвенції. У Страсбурзі моральну шкоду прирівняли до €8900. Щодо непередбачених побачень, то тоді, коли закон їх дозволяв, до заявника просто ніхто не приходив. Тому подвійного порушення конвенції Суд не констатував.

Якщо підрахувати кількість подібних принижених арештантів, вийде сума, за яку можна було б збудувати 5-зіркову тюрму з усіма зручностями та кілька ізоляторів принаймні стерпного тримання.

Можливо, органам юстиції варто було б ознайомитись із сумами, які присуджують жертвам порушення ст.3 конвенції. Іноді змінити умови тримання під вартою взагалі не коштує ні цента, а останнім часом розміри відшкодувань значно збільшилися.