Закон і Бізнес


Країна без назви


№40 (1390) 06.10—12.10.2108
1583

Референдум щодо перейменування Македонії в «Північну Македонію» не відбувся. Він мав тільки консультативний характер, але підтримка громадян дала б парламенту мандат на зміну конституції.


Оскільки явка становила лише близько третини виборців замість необхідних 50%, плебісцит визнаний таким, що не відбувся. Хоча попередні результати показували, що 90% із тих, хто проголосував, висловилися за зміну назви країни.

Опитування проводилося з метою вирішити багаторічну суперечку з Афінами, які виступають проти того, щоб колишня югославська республіка називалася ім’ям однієї з історичних областей Еллади. На цій підставі Греція свого часу блокувала вступ Македонії до ЄС і НАТО.

Проте ідею зміни назви, за що активно ратує нинішній прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв, не підтримують македонські праві партії. А президент Георге Іванов назвав угоду з Грецією про нову назву для країни «історичним самогубством» і закликав населення бойкотувати референдум, що зрештою й відбулося.

Відразу після проголошення незалежності в Македонії почалися активні пошуки культурно-історичної спадщини й був запущений процес антиквізації. Згідно із цією теорією сучасні македонці — не слов’яни, а прямі нащадки македонців часів античності. Афіни ж звинуватили владу молодої республіки в крадіжці культурної спадщини.

Закон і Бізнес