Закон і Бізнес


Член правління ААУ Віталій Наум:

«У Франції за рік не набереться й п’ять обшуків, у той час як у нас за день можуть провести понад десять»


Віталій Наум: «У Франції за рік не набереться й п’ять обшуків, у той час як у нас за день можуть провести понад десять»

№37 (1387) 15.09—21.09.2018
КАТЕРИНА БЄЛЯЄВА
4696

Правнича спільнота стурбована численними випадками порушень прав адвокатів. До кого фахівець може звернутися по захист? Чому не варто розраховувати на силові методи розв’язання проблеми? У чому правоохоронці звинувачують адвокатів? На яку допомогу міжнародних інституцій можуть розраховувати українські юристи? У чому полягає формула успіху адвоката? Про це та інше розповів голова комітету захисту прав адвокатів Ради адвокатів Київської області, член правління Асоціації адвокатів України Віталій НАУМ.


«Часто порушуються права фахівців, які беруть участь у кримінальних процесах»

— Сьогодні вся адвокатська спільнота стурбована систематичним порушенням прав адвокатів в Україні. Які причини цього та хто найчастіше виступає в ролі порушників?

— Можна назвати багато причин того, чому порушуються права адвокатів, але загалом усе зводиться до професійної діяльності. З практики комітету ми бачимо, що часто порушуються права тих фахівців, які беруть участь у кримінальних процесах. Кожен з них займає активну позицію та може стати об’єктом переслідування.

Також мають місце порушення прав адвокатів, які практикують в інших галузях права. Так, нещодавно вбили представника адвокатської спільноти Київської області через те, що він виграв цивільний спір. Спочатку на адресу адвоката надходили погрози. Нині справа за фактом його вбивства перебуває в суді.

Що стосується того, хто порушує права адвокатів, то це наші процесуальні опоненти — правоохоронні органи. Останнім часом з’явилася нова форма тиску на адвокатів — з боку громадських організацій. Так, представники ГО чинять як психологічний тиск, так і фізичне насильство.

З активістами одного з таких ГО комітет провів зустріч. Під час неї була досягнута джентльменська угода про те, що в подальшому активісти не впливатимуть на адвокатів і не втручатимуться в їхню діяльність. Представники ГО навіть звернулися з листом до органів адвокатського самоврядування, в якому зазначили, що діятимуть виключно в рамках правового поля: якщо хтось із адвокатів допускатиме порушення, вони звертатимуться до дисциплінарних органів.

— А чи відомі вам випадки, коли тиск призводив до того, що адвокат змінював свою правову позицію або взагалі відмовлявся від захисту особи?

— Випадки, коли адвокат «зламався» б і змінив свою позицію під тиском ззовні, мені не відомі.

— Про які саме порушення йдеться?

— Насамперед мова йде про посягання на життя адвоката, втручання в його діяльність, пошкодження майна, перешкоджання професійній діяльності.

Можу надати офіційні відповіді Генеральної прокуратури починаючи із січня 2013-го й до січня 2018 року. Там статистика щодо понад 1100 злочинів. Так, за період 2016 — лютий 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 597 заяв від правників. 451 з них стосувалася втручання в діяльність захисника чи представника (ст.397 Кримінального кодексу), 127 — погроз або насильства щодо захисника чи представника (ст.398 КК), 16 — умисного знищення або пошкодження майна захисника чи представника (ст.399 КК), 3 — посягань на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст.400 КК).

Однак обурює і лякає адвокатів зовсім інша статистика. Так, 267 проваджень були закриті, залишені без розгляду — 326 і лише 5 справ спрямовані до суду. Тобто до суду було направлено менш як 1% справ. Про вироки у таких справах годі й говорити.

І це, зауважу, лише статистика, що стосується проваджень, відкритих за спеціальними статтями КК.

— А є й інші?

— На жаль, так. Більшість злочинів, які скоюють проти адвокатів, правоохоронці намагаються «розмити» в загальній кількості. Часто первинну кваліфікацію проступку здійснюють не за спеціальними статтями, а в загальному порядку.

Останні 2 роки наш комітет намагається змінити цю тенденцію, оскільки в переважній більшості випадків проти адвокатів скоюють злочини, пов’язані з їхньою професійною діяльністю. Сьогодні по Києву та області маємо певні результати. Члени комітету фіксують кожен випадок і в подальшому домагаються того, щоб злочин було кваліфіковано саме за спеціальною статтею КК.

Нас підтримують колеги з інших регіонів. Наприклад, у м.Дніпрі адвокати дотримуються такої ж позиції.

— Який механізм кваліфікації злочину за спеціальною статтею? Наприклад, адвокатові завдано тілесних ушкоджень. Правоохоронці мають зафіксувати це як факт заподіяння тілесних ушкоджень або ж як заподіяння тілесних ушкоджень саме адвокату?

— Тут потрібно розуміти: сталося порушення професійних прав чи загальних. Адвокати також люди, і проти них можуть вчинятися правопорушення, не пов’язані з їхньою професійною діяльністю. Тому комітет пильно відстежує такі моменти. Однак у нашій практиці поки що не було випадків порушення прав адвокатів, що не стосувалися їхньої професійної діяльності.

«Обшуки проводяться в усіх приміщеннях, до яких адвокат має хоч якийсь стосунок»

— Як часто адвокати звертаються по допомогу до комітету?

— Дуже часто. І з кожним роком кількість таких звернень зростає. Якщо до 2014-го за рік їх було не більш як 10, в 2015 році — близько 20, то в 2016, 2017 роках це вже десятки звернень. Торік лише по Київській області здійснено 41 виїзд членів комітету.

А за 8 місяців поточного року маємо 48 звернень. При цьому кожне може стосуватися кількох слідчих дій. Так, в останньому зверненні йшлося про 12 обшуків. А найбільше обшуків в один день було у 2017 році — 17.

— Чому так багато обшуків?

— Обшуки проводяться в усіх приміщеннях, до яких адвокат має хоч якийсь стосунок, — офісах, помешканнях тощо.

— І позначки «Адвокатська таємниця» нічого не варті?

— Ми намагаємося змінити цю практику. Правоохоронці звертають на них увагу і, якщо бачать таке зазначення, обов’язково повідомляють про проведення слідчої дії регіональну раду адвокатів. Адже докази, отримані під час обшуку за відсутності представника ради, суд у подальшому визнає неналежними.

— Адвокати на зловживають можливістю використання таких позначок?

— Якось у Київській області представники ради адвокатів прибули за викликом працівників правоохоронних органів на обшук. Це був величезний ангар посеред поля. На його дверях була наліпка, що попереджала про адвокатську таємницю. Звісно, офіс адвоката не міг розміщуватись у такій будівлі. Проте адвокат прибув на обшук та змушений був відчинити приміщення.

Звичайно, якщо ми бачимо такі порушення з боку колег, то не залишаємо їх поза увагою: подібні випадки фіксуються, а документи передаються на розгляд дисциплінарної комісії. Тобто ми намагаємося не лише захистити, а й дисциплінувати колег. Якщо адвокат порушує правила адвокатської етики чи приписи закону, ми не будемо його покривати.

«Ми запропонували алгоритми співпраці правоохоронців та адвокатів»

— Чи запам’яталося вам якесь звернення?

— Кожне звернення, яке стосується захисту прав адвоката, заслуговує на увагу. Наприклад, у червні цього року нам довелося бути присутніми на обшуку, який тривав понад 26 год. Протягом цього часу представники комітету безперервно захищали права своїх колег. Слідчу дію проводили співробітники Національного антикорупційного бюро.

— На дії представників НАБУ в адвокатів також багато нарікань?

— У відомих нам випадках — ні. Детективи НАБУ намагаються не допускати порушень прав адвокатів під час проведення слідчих дій, принаймні у Києві та області. Але така співпраця є результатом дворічної роботи органів адвокатського самоврядування. Адже ми запропонували алгоритми співпраці правоохоронців та адвокатів, спрямовані на захист прав наших колег за зразком європейських стандартів.

Наприклад, якщо під час обшуку потрібно переглянути теку з документами, на якій міститься наліпка, що попереджає про адвокатську таємницю, першим вміст цієї теки вивчає представник комітету з метою виявлення в ній документів, указаних в ухвалі слідчого судді. Якщо таких документів немає, він повідомляє про це правоохоронців.

Останні не мають підстав сумніватись у чесності представника комітету. Такий алгоритм, що ґрунтується на взаємній довірі, дає змогу вберегти від стороннього ока документи, що не становлять інтересу для слідства. Вважаю, що це дуже важливо, адже документи можуть стосуватись інших справ та осіб і, в принципі, ніщо не заважатиме обізнаній особі використати отриману інформацію в іншій справі.

Якщо ж у такій теці містяться розшукувані документи, але адвокат їх використовує для побудови лінії захисту, представник комітету повідомляє про це процесуальних опонентів, пропонує засвідчити наявність цих документів у адвоката та зазначає про те, що останній відкриє їх у судовому процесі. Якщо адвокат, незважаючи на заявлені наміри, у порядку ст.290 Кримінального процесуального кодексу не відкриє таких документів, вони набудуть статусу неналежних доказів, у чому адвокат аж ніяк не зацікавлений.

«Якщо адвокат дістане зброю, це означатиме, що він програв»

— Нещодавно у зв’язку із тиском з боку громадськості та зривом роботи національних самоврядних органів представники НААУ, РАУ обговорювали можливість створення окремої структури, яка могла б здійснювати захист адвокатів. Чи потрібна така структура?

— Структурами, покликаними захищати адвокатів, є комітети захисту їхніх прав, що функціонують при регіональних радах. Створення будь-яких інших структур, в тому числі силових блоків (як пропонують окремі представники адвокатської спільноти), не матиме під собою юридичних підстав і наразі є неможливим.

Сьогодні адвокатська спільнота наділена низкою правових механізмів, які допомагають забезпечити захист як окремих її представників, так і самоврядних органів. Комітет активно користується цими механізмами, і я сподіваюсь, що вже за кілька років статистика щодо порушення прав адвокатів у столиці й області зміниться у кращий бік.

Коли кілька десятків справ, що стосуються порушення прав адвокатів, набудуть розголосу, а порушників притягнуть до відповідальності, кожному стане зрозуміло, що покарання в цій категорії справ є невідворотним. Важливою тут є і консолідація самих адвокатів. Кожен з них має бути впевнений: якщо його права порушать — він не залишиться зі своїми проблемами сам на сам.

Яскравим прикладом підтримки колег є співпраця комітетів захисту прав адвокатів Києва та Київської області. Така співпраця не лише дає змогу результативніше діяти у випадку порушення професійних прав, а й додає впевненості самим адвокатам, які розуміють, що можуть розраховувати на підтримку.

— А як щодо інших регіонів?

— Багато хто вважає комітет Київської області передовим у питаннях захисту прав адвокатів. Однак ми завжди готові поділитися нашими напрацюваннями з колегами з інших регіонів.

— А чи потрібна адвокатам вогнепальна зброя?

— Будь-яка зброя дисциплінує людину. І, можливо, для психологічної впевненості адвокатам не завадила б вогнепальна зброя. Однак ми маємо розуміти, що застосування зброї однією стороною може спровокувати іншу сторону. Тому виникає запитання: коли і як адвокату застосовувати вогнепальну зброю?

Ми всі висококваліфіковані юристи і добре розуміємо наслідки своїх дій. Одна справа, коли адвокат «помахав кулаками», і зовсім інша — коли дістав зброю. Навіть якщо нікому не буде заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, володілець зброї буде притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.296 КК. А це — від 3-х до 7 років позбавлення волі.

Зброю дістають, коли закінчились усі аргументи. Натомість адвокат завжди перемагає розумом. Якщо він дістане зброю, це означатиме, що він програв, бо не зміг переконати своїх опонентів. Тому ми завжди закликаємо колег покладатися на свій професіоналізм.

«Загальні тенденції свідчать про спільні для всіх країн проблеми»

— У питаннях захисту прав адвокатів професійні самоврядні органи активно співпрацюють з міжнародними інституціями, зокрема з офісом верховного комісара ООН з прав людини. На які результати очікуєте?

— Можливість висвітлення проблем українських адвокатів на міжнародному рівні завжди оцінюється як позитивна.

Минулого року за запрошенням на той час голови ПАРЄ Георгія Логвінського представники Київської області були присутні на засіданні асамблеї. Ми брали участь в обговоренні перспектив захисту прав адвокатів у Європі. Ми побачили, що й Старий світ стикнувся з проблемою порушення прав адвокатів. Причому там перелік складів порушень нічим не відрізняється від такого переліку в Україні.

Звісно, порушень на континенті набагато менше. Скажімо, у Франції за рік не набереться й 5 обшуків, у той час як у Києві та області за день можуть провести більш як 10 обшуків. Однак загальні тенденції свідчать про спільні для всіх країн проблеми.

— Чому ж Україна є беззаперечним лідером за кількістю порушень прав адвокатів?

— Загалом така тенденція спостерігається останні 2 роки. Нині у країні відбувається формування та становлення нових правоохоронних органів. Звісно, ці органи перебувають під тиском з боку громадськості, яка із нетерпінням очікує на результати їхньої роботи. Намагаючись виправдати очікування, новостворені органи змушені шукати можливості для швидкого отримання результатів. Таких можливостей немає, адже, коли справа доходить до суду, починають працювати адвокати. І ми бачимо, що більшість проваджень «розвалюється» саме на цьому етапі, бо якість досудового розслідування залишає бажати кращого.

Аби приховати недоліки своєї роботи, правоохоронці використовують для тиску на суд і адвокатуру громадськість.

Наприклад, нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуку НАБУ зазначило, що в одній із резонансних кримінальних справ адвокати разом з підзахисним «вимагають» зачитування обвинувального акта, обсяг якого перевищує 700 сторінок На думку правоохоронців, це затягне процес на кілька років, що є недоцільним.

Але прослухати перед судом увесь обвинувальний акт є правом обвинуваченого, передбаченим у національному законодавстві. І я поділяю переконання колег у тому, що це право необхідно реалізовувати, оскільки обвинувачений зможе структурувати аргументи на свій захист, а суд (який має безпрецедентну завантаженість і навряд чи прочитав 700 сторінок тексту) — надати цим аргументам належну оцінку. Чому ж на сторінці у Фейсбуку немає жодної згадки про таке право?

Чому дописувачі посту не зазначають, що домогтися можливості підзахисного реалізувати таке право є прямим обов’язком адвоката?

Чому в дописі не йдеться про те, що в надмірному затягуванні розгляду справи винні не адвокати, а суди, в яких не вистачає суддів? У чому тут провина адвокатів?

Ми зобов’язані якісно виконувати свою роботу. І, якщо законодавство передбачило право підзахисного заслухати обвинувальний акт, будь ласка, реалізуйте його.

Також нині адвокатів можуть звинуватити у саботуванні роботи Вищого антикорупційного суду. Законом установлено, що саме до цього суду мають надходити всі справи, пов’язані з неправомірною вигодою. Однак ми маємо розуміти реальний обсяг цих справ. Їх не одна тисяча. І, коли всі ці справи будуть розподілені на суддів антикорупційного суду, робота установи може буде заблокована.

То, можливо, не варто шукати винних, а ще на етапі прийняття законів передбачити всі ці моменти?

Може, треба покращити роботу органів досудового розслідування, а не тиснути на суд? Адже нині в мене немає впевненості в тому, що антикорупційний суд зможе винести виправдувальний вирок щодо обвинуваченого посадовця всупереч очікуванням громадськості.

Тож варто визначитись із тим, чого ми дійсно хочемо: швидких вироків чи справедливого судочинства.

— ААУ ініціювала проект «Формула успіху». Як же ж бути успішним адвокатом за нинішніх умов?

— З одного боку, успішний адвокат — це завжди професіонал високого ґатунку і навіть дещо фанат професії. З другого — багато в чому успіх залежить від того, хто перебуває поряд. Сильна та професійна команда може виконувати надзвичайно складні завдання, що потребують саме спільної роботи. Я надзвичайно поважаю своїх колег, які працюють індивідуально. Проте переконаний, що сьогодні сила адвокатів — у об’єднанні. Причому це має бути об’єднання лідерів — сильних особистостей, здатних працювати заради спільної мети.