Де судять переможців?
Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Такий висновок зробив ВС в постанові №910/856/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
5 червня 2018 року м.Київ №910/856/17
Велика палата Верховного Суду у складі:
головуючого — судді КНЯЗЄВА В.С.,
судді-доповідача КІБЕНКО О.Р.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ГУДИМИ Д.А., ДАНІШЕВСЬКОЇ В.І., ЗОЛОТНІКОВА О.С., ЛОБОЙКА Л.М., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОКОПЕНКА О.Б., РОГАЧ Л.І., САПРИКІНОЇ І.В., СИТНІК О.М., ТКАЧУКА О.С., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г. —
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства «Сетам» на рішення Господарського суду м.Києва від 6.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-комунікації» до ДП «Сетам» та Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Особи 4 та партнерства з обмеженою відповідальністю «Прайм Рент ЛП» — про визнання електронних торгів недійсними.
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У січні 2017 року ТОВ «Бізнес-комунікації» звернулося до господарського суду з позовом до ДП «Сетам» та Подільського райвідділу ДВС м.Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Особа 4, партнерство «Прайм Рент ЛП» — про визнання недійсними електронних торгів, результати яких оформлено протоколом від 10.01.2017 №227347.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що організатор електронних торгів — ДП «Сетам» безпідставно двічі зупиняв торги з продажу майна, повертав позивачу сплачений ним гарантійний внесок, після чого електронні торги поновлювались. Вважає, що поверненням гарантійного внеску за участь у торгах після їх зупинення без відповідної на те заяви позивача ДП «Сетам» порушив Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 №2831/5 в редакції, чинній на час проведення спірних електронних торгів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. 11.11.2016 Подільський районний відділ ДВС м.Києва відповідно до Порядку реалізації арештованого майна звернувся до ДП «Сетам» із заявкою №47953007/3 на реалізацію арештованого майна боржника — публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а саме — комплексу будівель та споруд загальною площею 3608,70 м2, який розташований за адресою: м.Київ, Богуславський узвіз, 3.
4. 11.11.2016, о 17:37, інформаційне повідомлення про електронні торги №182973 щодо лоту №182284 з реалізації арештованого майна внесено до системи реалізації майна за стартовою ціною 1999 003,00 грн., гарантійний внесок — 99950,15 грн.
5. 8.12.2016, о 10:24, ТОВ «Бізнес-комунікації» зареєструвалось на участь у електронних торгах.
6. 9.12.2016, о 9:46, платіжним дорученням №626 ТОВ «Бізнес-комунікації» сплатило на рахунок ДП «Сетам» гарантійний внесок за участь у торгах в розмірі 99950,15 грн. Кошти надійшли на рахунок ДП «Сетам» 9.12.2016, о 10:21.
7. В день сплати гарантійного внеску 9.12.2016 ДП «Сетам» отримало постанову Подільського райвідділу ДВС м.Києва від 8.12.2016 №52395010 про відкладення проведення виконавчих дій щодо реалізації арештованого майна. На підставі вказаної постанови сформовано акт про зупинення електронних торгів.
8. 9.12.2016, о 10:17, в особистий кабінет ТОВ «Бізнес-Комунікації» надійшло повідомлення про зупинення електронних торгів. У повідомленні зазначено, що за бажанням учасники можуть повернути свої кошти або чекати поновлення торгів.
9. ТОВ «Бізнес-комунікації» не зверталось до ДП «Сетам» із заявою про повернення гарантійного внеску. Проте 13.12.2016 ДП «Сетам» повернуло ТОВ «Бізнес-комунікації» сплачений ним 9.12.2016 гарантійний внесок.
10. 23.12.2016, о 13:26, в особистий кабінет ТОВ «Бізнес-комунікації» веб-сайту реалізації майна надійшло системне повідомлення про відновлення електронних торгів.
11. 23.12.2016, о 14:31, платіжним дорученням №640 ТОВ «Бізнес-комунікації» повторно сплатило на рахунок ДП «Сетам» гарантійний внесок за участь у торгах в розмірі 99950,15 грн. Кошти надійшли на рахунок ДП «Сетам» цього ж дня, 23.12.2016, о 15:07.
12. 23.12.2016 ДП «Сетам» отримало постанову Подільського районного відділу ДВС м.Києва від 23.12.2016 №52395010 про відкладення проведення виконавчих дій. Цього ж дня, 23.12.2016, на підставі вказаної постанови сформовано акт про зупинення електронних торгів щодо лоту №182284.
13. 23.12.2016, о 18:42, електронні торги знову були зупинені. В отриманому ТОВ «Бізнес-комунікації» системному повідомленні так само зазначалося, що за бажанням учасники можуть повернути свої кошти або чекати поновлення торгів.
14. TOB «Бізнес-комунікації» також не зверталося до ДП «Сетам» із заявою про повернення гарантійного внеску. Однак 26.12.2016 ДП «Сетам» повернуло ТОВ «Бізнес-комунікації» сплачений 23.12.2016 гарантійний внесок.
15. 5.01.2017 постановою начальника Подільського районного відділу ДВС м.Києва від 5.01.2017 скасовано постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, на підставі якої зупинено електронні торги.
16. 6.01.2017, о 17:30, в особистий кабінет ТОВ «Бізнес-комунікації» надійшло системне повідомлення про відновлення електронних торгів. Початок проведення електронних торгів після відновлення було призначено на 10.01.2017, на 9:00.
17. 6.01.2017, напередодні святкового дня — Різдва Христового, банківський день закінчився о 17:00. Відповідно, після отримання повідомлення о 17:30 про відновлення електронних платежів ТОВ «Бізнес-комунікації» не сплатило гарантійного внеску.
18. Згідно з рішенням правління НБУ від 15.12.2016 №489 щодо регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку та порядку роботи банківської системи на період завершення звітного року 9.01.2017 система електронних платежів не працювала.
19. 10.01.2017 на електронному торговельному майданчику ДП «Сетам» відбулися електронні торги №182973 щодо лоту №182284 з реалізації арештованого нерухомого майна.
20. Результати торгів оформлені протоколом №227347 про проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 10.01.2017, о 22:00:02, переможцем яких визнано учасника №44 — Особу 4.
21. 13.01.2017 Особа 4 отримав у нотаріуса свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Після отримання свідоцтва за договорами купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 30.01.2017 та від 31.01.2017 здійснив відчуження придбаного на електронних торгах комплексу будівель та споруд загальною площею 3608,70 м2 на користь партнерства «Прайм Рент ЛП» з місцезнаходженням в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
22. Рішенням Господарського суду м.Києва від 6.04.2017, залишеним без змін постановою КАГС від 29.01.2018, позов задоволено; визнано недійсними електронні торги №182973 з реалізації арештованого нерухомого майна — комплексу будівель та споруд загальною площею 3608,70 м2, розташованого за адресою: м.Київ, Богуславський узвіз, 3.
23. Судові рішення мотивовано тим, що ДП «Сетам», двічі повернувши ТОВ «Бізнес-комунікацій» гарантійний внесок за участь у електронних торгах після їх зупинення без відповідної на те заяви ТОВ «Бізнес-комунікації», порушило Порядок реалізації арештованого майна, яким не передбачено повернення гарантійного внеску учасникам електронних торгів у разі зупинення торгів без їхньої заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. У лютому 2018 року ДП «Сетам» подало до ВС касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення ГСК від 6.04.2017 та постанову КАГС від 29.01.2018 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Бізнес-комунікації» у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги
25. Ухвалою від 15.03.2018 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі ВС відкрила касаційне провадження та призначила справу до розгляду.
26. 2.05.2018 справу разом із касаційною скаргою передано на розгляд Великої палати ВС згідно із чч.5 та 6 ст.302 ГПК з метою формування єдиної правозастосовчої практики та зважаючи на те, що скаржник оскаржує рішення господарських судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил суб’єктної юрисдикції.
27. Відповідно до чч.1, 3, 4 ст.301 ГПК справа розглянута ВП ВС у порядку спрощеного позовного провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. У касаційній скарзі ДП «Сетам» послалося на порушення судами попередніх інстанцій під час розгляду справи правил суб’єктної юрисдикції та підвідомчість цього спору судам цивільної юрисдикції, оскільки переможцем вказаних торгів є фізична особа — Особа 4, якого слід залучити до участі у справі як відповідача, а не третьої особи.
29. Також скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено належними та допустимими доказами точного часу зупинення електронних торгів та особливості функціонування системи електронних торгів арештованим майном в частині можливості зарахування гарантійних внесків та допуску до участі у торгах учасників під час зупинення електронних торгів, а отже, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються виключно на припущеннях, які не можуть лежати в основі законного та обґрунтованого рішення.
Доводи інших учасників справи
30. Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу ДП «Сетам» не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо залучення іншого відповідача (співвідповідача) та визначення юрисдикції
31. Розглядаючи доводи скаржника щодо необхідності залучення у цій справі переможця електронних торгів як відповідача, а не третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції ВП ВС виходить з такого.
32. Згідно із ч.1 ст.24 ГПК в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції, господарський суд за наявністю правових підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
33. Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.
34. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця — учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено п.8 розд.X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
35. З аналізу ч.1 ст.650, ч.1 ст.655 та ч.4 ст.656 ЦК можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
36. Згідно із ч.1 ст.655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
37. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару (ч.1 ст.658 ЦК).
38. Згідно із п.4 розд.X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
39. В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація:
ким, коли і де проводилися електронні торги;
стисла характеристика реалізованого майна;
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, то зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ);
сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно;
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) — боржника, її місце проживання (місцезнаходження);
дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п.5 розд.X Порядку реалізації арештованого майна).
40. З урахуванням наведеного ВП ВС доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.
41. Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці — державна виконавча служба та організатор електронних торгів та покупець — переможець електронних торгів.
42. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 ЦК у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
43. Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов’язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
44. Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, позивач пред’явив позов лише до однієї зі сторін правочину — продавців Подільського райвідділу ДВС м.Києва та організатора електронних торгів — ДП «Сетам». Переможець конкурсу Особа 4 був залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
45. Водночас, приймаючи судові рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину — ДВС, організатор торгів та переможець.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС від 6.02.2018 у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, крім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.
47. У цій справі як відповідачі залучені продавці, тобто лише одна сторона правочину (договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів), та не залучено як відповідача покупця майна.
48. Виходячи з наведеного ВП ВС доходить висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання сторони про залучення до участі у справі співвідповідача — переможця електронних торгів Особу 4.
49. Водночас суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за правилами розгляду справ у першій інстанції, не усунув наведеного порушення місцевого господарського суду, чим також допустив порушення норм процесуального права.
50. З урахуванням наведеного ВП ВС вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі має бути закрите з огляду на таке.
51. Стаття 20 ГПК в редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII передбачає перелік справ, що підвідомчі господарським судам, до якого в контексті позовних вимог відповідно до п.1 ч.1 цієї статті відносяться справи у спорах, що виникають у зв’язку із провадженням господарської діяльності, зокрема при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів за певними винятками.
52. За змістом положень Цивільного процесуального кодексу як у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, — стст.3 та 15 ЦПК, так і в редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги ВП ВС ,— стст.2 та 19, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
53. Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 21.03.2018 у справі №725/3212/16-ц (провадження №14-3цс18).
54. Згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
55. Відповідно до ч.2 ст.313 цього ж кодексу порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених стст.20—23 цього кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
56. З урахуванням наведеного, виходячи із суб’єктного складу сторін спірних правовідносин, ВП ВС доходить висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись загальними судами в порядку цивільного судочинства. Відповідно, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Висновки по суті вимог касаційної скарги
57. Пунктом 5 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що cуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
58. Згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
59. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.231 цього кодексу (ч.1 ст.313 ГПК).
60. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення, що оскаржуються, — скасуванню повністю. Провадження у справі слід закрити.
Висновки щодо застосування норм права
61. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.
62. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину — державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись стст.231, 300, 301, 306, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу, ВП ВС
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ДП«Сетам» задовольнити частково.
2. Рішення ГСК від 6.04.2017 та постанову КАГС від 29.01.2018 скасувати.
3. Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.