Хто наступний?
«Безкарність, наслідки якої сьогодні відчуває не лише адвокатура, а й суди, не може існувати перманентно»
Адвокатів обурює те, що менше ніж 1% проваджень, відкритих за фактом вчинення правопорушення відносно адвокатів, направляються до суду.
Якщо адвокатові трапиться «не той» клієнт, можливий тиск із боку правоохоронних органів або залякування від громадськості. Ціною принциповості правника в протистоянні може бути здоров’я й навіть життя. Не сподіваючись на допомогу держави, адвокати шукають підтримки в міжнародних інституціях.
Сумна статистика
Аби захистити клієнта, доводиться нагромаджувати знання, докладно вивчати матеріали справи, звертати увагу на найменші дрібниці та вміти переконувати опонентів у правильності своєї точки зору. Тож ця професія простою не була ніколи. Тепер же вона стала небезпечною для здоров’я, а подекуди й життя фахівців, які наважуються захищати «незручного» клієнта.
За останні 5 років 8 українських адвокатів було вбито через професійну діяльність. Принаймні такої думки дотримується більшість представників спільноти. Дотепер за ці злочини жодна особа не притягнута до кримінальної відповідальності. Більше того, напади на адвокатів тривають.
Так, за період 2016 — лютий 2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесено 597 заяв від правників. 451 з них стосувалася втручань у діяльність захисника чи представника (ст.397 Кримінального кодексу), 127 — погроз або насильства щодо захисника чи представника (ст.398), 16 — умисного знищення або пошкодження майна захисника чи представника (ст.399), 3 — посягань на життя у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст.400).
Однак обурює та лякає адвокатів зовсім інша статистика. 267 проваджень були закриті, без розгляду залишені 326, і тільки 5 спрямовані до суду.
Водночас, за інформацією голови комітету захисту прав адвокатів Київської області Віталія Наума, відносно правоохоронців за спеціальними статтями (погроза життю, вбивство, знищення майна тощо) з 2013 р. скоєно близько 2 тис. злочинів. З них направлено до суду 40% проваджень.
Оскільки порівняння показників є більш ніж вражаючим, адвокати починають замислюватись: а чи не свідчить такий стан справ про свідоме ігнорування фактів посягання на права захисту, гарантовані державою?
Думки із цього приводу були озвучені в ході конференції на тему «Адвокатура як інститут збереження демократії і гарантія прав людини в Україні». Спеціальним гостем заходу став повноважний представник управління спеціальних процедур офісу верховного комісара ООН з прав людини Стефано Сенсі.
Тенденції порушень
Відзначалося, що адвокатура й демократія є взаємозалежними і знищення однієї неминуче потягне за собою знищення іншої. Про це очільники професійних самоврядних органів закликали замислитися не тільки тих, хто безпосередньо порушує права захисників, а й гаранта додержання Основного Закону держави.
Були проаналізовані основні тенденції порушення прав адвокатів. Присутні відзначили, що правника може очікувати ототожнення зі своїм клієнтом. Це потягне за собою затримання, тиск політиків і громадськості або такі інструменти впливу, як вбивство, напади, пошкодження майна, погрози та словесні образи.
Також правник може бути підданий дисциплінарному або кримінальному переслідуванню. Тоді його чекає залучення як свідка в процесі або численні обшуки. Скажімо, напередодні конференції в столиці було проведено 12 обшуків у осідках адвокатів, тоді як, наприклад, у Франції такої кількості обшуків не назбирається й за кілька років.
Якщо ж і обшуки не змусять фахівця зрадити свої переконання, він може втратити доступ до клієнта через невиконання обов’язків щодо доставки останнього для участі в судовому засіданні або через зловживання правом залучення захисників за рахунок держави. Ба більше, адвокат може потерпати від таких порушень основних принципів судочинства, як неприйняття доказів, перешкоджання допиту свідків, відсутність можливості конфіденційного спілкування з клієнтом тощо.
Ілюструючи негаразди, які можуть очікувати українських адвокатів, організатори конференції продемонстрували кілька відеозаписів. На одному вбитий у 2016 р. адвокат Юрій Грабовський відмовляється від захисту своїх клієнтів у резонансній справі. Пізніше (за інформацією, наведеною в роздаткових матеріалах) у кримінальному провадженні за фактом убивства правника 12 адвокатів не були допущені до участі у справі на боці потерпілої — сестри Ю.Грабовського — без будь-яких законних підстав.
На іншому відео зафільмовано, як активісти праворадикальної організації безпосередньо в Апеляційному суді м.Києва викрикують образи в бік адвоката Валентина Рибіна й намагаються завдати йому тілесних ушкоджень.
Порятунок потопаючого
Найбільше ж обурення спільноти викликало те, що активісти кілька разів удирались у будівлю, де розміщені Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України, комітети та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Кожного разу дії молодиків призводили до зриву роботи самоврядних органів. А поліцейські, які були свідками подій, не бажали застосовувати повноваження, надані їм державою, навіть у відповідь на прямі заклики адвокатів (детальніше див. «ЗіБ»).
Зрештою захисники змушені були самостійно залагоджувати негаразди з громадськістю. Результатом комунікації, як повідомила Л.Ізовітова під час конференції, став лист від праворадикалів на адресу НААУ. Вони запевняли, що працюють відповідно до свого статуту, поважають адвокатуру України й більше того, готові надати свої послуги щодо її захисту. Від подібної пропозиції адвокати відмовилися, хоча останні події змушують деяких правників замислюватися над створенням окремої структури, яка б їх захищала в екстрених випадках (див. «ЗіБ»).
Утім, поки що перевага віддається несиловим методам захисту та протидії тиску. Так, НААУ вдалося досягнути домовленості про поглиблення співпраці з Радою ООН з прав людини та її інституціями в галузі незалежності адвокатської професії, а також про вивчення ситуації щодо порушення професійних прав адвокатів. Українські правники сподіваються на підтримку європейців та на те, що розголос змусить державу вжити заходів для дотримання гарантій, наданих нею захисникам.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Лідія ІЗОВІТОВА,
голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України:
— Яких результатів ви очікуєте від конференції?
— Нині до України прикута увага Ради ООН з прав людини. У ній постійно моніторять ситуацію у сфері прав людини та розвитку демократії, яка включає в себе й порушення прав адвокатів.
Сподіваємося, що така зацікавленість європейських та світових інституцій врешті змусить державу до певних кроків, спрямованих на дотримання гарантій, наданих адвокатам Конституцією та іншими законам України. Потрібен меседж керівника країни про те, що права людини становлять основу демократії, а їх захист повинен бути поставлений на перше місце. Безкарність, наслідки якої сьогодні відчуває не лише адвокатура, а й суди, не може існувати перманентно.
Олександр ДРОЗДОВ,
голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:
— Якої реакції міжнародних інституцій ви очікуєте від конференції?
— Під час зустрічі було абсолютно слушно заявлено про необхідність загострення уваги на системних порушеннях гарантій адвокатської діяльності та спільного напрацювання шляхів розв’язання цієї проблеми. На конференції були присутні представники міжнародних інституцій, прокуратури й судової системи. Тож упевнений, що демонстрація кричущих фактів порушень прав адвокатів, яка відбулася під час заходу, не зможе залишитися поза увагою перелічених суб’єктів.
— А адвокати готові до консолідації?
— Зібравшись практично зі всіх регіонів України, адвокати продемонстрували готовність до співпраці та бажання консолідувати зусилля, аби втілити в життя припис ст.1312 Конституції про незалежність адвокатури.