Закон і Бізнес


«Штрафний» хабар

Детективи НАБУ наперед знають, де гроші шукати, і більшість членів Ради це не дивує


Олександр Пастернак (праворуч) намагався з’ясувати в Юрія Олефіра, чи не фігурує гр.Х в інших кримінальних справах.

№36 (1386) 08.09—14.09.2018
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
8459

У Страсбурзі дуже зважено підходять до розмежування корупції та провокацій підкупу, організованих за участю правоохоронних органів. На жаль, в Україні цей алгоритм ще не набув такого поширення. Й обставини чергового викриття хабарника, озвучені під час засідання Вищої ради правосуддя, тому підтвердження.


Нетверезий водій

Як доповів заступник голови ВРП Вадим Беляневич, 31 липня цього року щодо водія Х. було складено протокол за ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення — про керування транспортним засобом у нетверезому стані. Справа опинилася в провадженні Віталія Озерова зі Старобільського районного суду Луганської області.

Перше засідання не відбулося через неявку порушника, але вже наступного дня він завітав до судді, аби попросити «об’єктивно розібратися». За словами водія, законник оцінив закриття провадження у 10200 грн., тобто фактично запропонував «викупити» права, яких слід було позбавити. Гр.Х. пристав на пропозицію, і за тиждень поклав кошти до паперової коробки в технічному приміщенні суду, де їх і було вилучено під час обшуку.

Самих купюр, за словами адвоката Олександра Пастернака, який представляв інтереси В.Озерова, суддя не торкався. Та це не завадило прокуратурі вручити останньому підозру в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачено в ч.3 ст.368 Кримінального кодексу. Тепер прокуратура надіслала до Ради клопотання про відсторонення володаря мантії від роботи. Необхідність такого кроку обґрунтована, зокрема, тим, що більшість свідків ще не допитано. Хоча не уточнено, які саме показання можуть допомогти в складанні обвинувального акта.

Утім, у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі вирішили не запроторювати суддю за ґрати з огляду на сімейні обставини.

Детективи-екстрасенси

Адвокат зауважив, що це вже не перший подібний випадок на Луганщині задля відсторонення судді від роботи. Він назвав прізвища ще двох служителів Феміди, щодо яких проводилося розслідування тими ж детективами НАБУ, а процесуальне керівництво здійснюють ті самі прокурори.

Урешті-решт, за словами О.Пастернака, одне з них уже завершилося винесенням постанови про закриття провадження. Хоча перед тим давалася згода на застосування до судді обмежувальних заходів, що, між іншим, суттєво підірвало здоров’я підозрюваної.

Загалом у цій справі є дивні збіги: «потерпілий» примудрився відразу ж після розмови із суддею натрапити на детективів, які постійно не працюють у Старобільську. Заява ж про вимагання хабара не написана власноруч, а надрукована.

До того ж у детективів дивним чином проявилися здібності екстрасенсів. В ухвалі на проведення обшуку, яку отримано за 2 дні до передання хабара, вказано, що шукати гроші будуть не тільки в кабінеті судді, а й у службовому приміщенні.

Ця обставина зацікавила й членів Ради: звідки слідчий суддя міг знати, що В.Озеров заведе водія-порушника саме до цього приміщення? За словами представника САП Юрія Олефіра, у слідства були дані, що саме в цьому приміщенні суддя зустрічався з іншими особами.

«А звідки ж з’явилася така інформація, якщо дозвіл на негласні слідчі дії отримані того ж дня?» — поставила уточнювальне запитання член ВРП Ірина Мамонтова. «Зі службової записки чи рапорту», — розпливчасто пояснив прокурор. Тобто як у тому жарті: де берете гроші — у тумбочці, і т.д.

Захисник звернув увагу на те, що сума хабара дивним чином збігається з розміром штрафу, визначеного в ч.1 ст.130 КпАП. Сам водій у заяві заявив, що суддя роз’яснив йому: санкція за цією нормою передбачає позбавлення прав та 10200 грн. штрафу. Й із цього гр.Х. зробив висновок, що таку суму слід передати судді.

«Чому він так зрозумів суддю — будемо з’ясовувати», — повідомив О.Пастернак. Адже в клопотанні про обшук сказано, що суддя вимагав хабар, а в підозрі вжито інше дієслово — «попросив».

Крім того, адвокат послався на узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якому наголошується на неприпустимості обґрунтування дозволу на обшук імовірністю скоєння злочину. А саме так фактично й зазначено в ухвалі слідчого судді.

Не заперечують, отже, згодні

Більше того, як ідеться в повідомленні самого В.Озерова до ВРП (№4270/0/6-18), його не впіймали на гарячому, а зупинили в коридорі, коли він у складі колегії прямував до нарадчої кімнати. Там законник і дізнався, що в його кабінеті відбуватиметься обшук, але туди його відвели не відразу, а через 10—15 хв.

Почути версію подій від самого судді Рада не захотіла. В.Озеров клопотав про перенесення засідання, бо фізично не встигав прибути до столиці з Луганщини. Адже про дату розгляду дізнався за 2 дні й мав ще знайти, хто доглядатиме в цей час за хворим сином, якого він виховує сам.

Однак головуючий на засіданні В.Беляневич навіть не ставив на голосування це питання, обмежившись тим, що ніхто не заперечив проти продовження розгляду. А коли з’явився адвокат, який трохи запізнився, і заявив таке клопотання, головуючий повідомив, що питання перенесення засідання вже розглядалося. Проте промовчав, що голосування не було.

Якщо вимагаєш від суддів неухильного додержання процесуальних вимог, то навряд чи варто нехтувати дрібницями, коли йдеться про дотримання їхніх прав. Водночас у колегіальному органі дотепер мовчки погоджуються з відвертим ігноруванням Генеральним прокурором та його заступниками свого обов’язку особисто вручати суддям підозри.

Попри всю неоднозначність подій, Рада таки відсторонила В.Озерова від роботи. Можливо, у ВРП поки що не наважуються через формальні вимоги перешкоджати боротьбі з хабарництвом у суддівських лавах. Навіть якщо вона — на межі провокації.

А от для водія-порушника все може завершитися добре: справа вилучена, і, доки триватиме слідство в кримінальному провадженні, сплине строк для притягнення до адміністративної відповідальності.