Де густо, а де пусто

На апеляційному рівні залишиться щонайменше 280 вакансій, але заповнити їх буде складно

Унаслідок реформування апеляційних судів кількість установ скоротиться лише на 3. Водночас друга інстанція недорахується загалом 250 штатних посад. І хоч у перейменованих судах крісел вистачить усім, у деяких вакансій не з’явиться зовсім.

Труднощі переведення

Наприкінці серпня Вища рада правосуддя перейняла естафету від Вищої кваліфікаційної комісії суддів і почала готувати подання щодо переведення 895 законників з апеляційної інстанції до установ з новими назвами. Доля решти 176 ще вирішуватиметься у ВККС.

За новим штатними розписом, який Державна судова адміністрація затвердила в останній день липня, на апеляційному рівні мають працювати 1439 служителів Феміди. Це на чверть тисячі менше, ніж було. Щоправда, з огляду на розклад у розрізі кожної установи під скорочення потрапили тільки вакансії. Тому в цій частині Раді залишалося виконати формальні процедури для переведення.

Хоча навіть у цю функцію ВРП примудрилася додати інтриги: переведення в межах столичних установ відтягували до останнього, призначивши розгляд цього питання тільки на 13 вересня. Зрозуміло, що до цих судів прикута неабияка увага, зокрема з боку владних структур. Це дало підстави деяким експертам припустити, що в такий спосіб факт переведення намагаються використати для маніпуляцій та тиску на працюючих суддів.

Ще проблематичніше виявилося розібратись із сотнею колишніх «вишів» та «верховників». Загалом, за наданою «ЗіБ» інформацією, комісії залишилося працевлаштувати тільки 12 із них, а 89 уже знають, куди можуть потрапити. Звісно, якщо погодяться на нові робочі місця.

Утім, представники Верховного Суду України відразу ж звернулися до ВРП з проханням відтермінувати їх переведення. Та й перші ж слухання в Раді виявили, що членів спецсудів насамперед не влаштовує переїзд зі столиці.

За їхніми словами, у ВККС не зважили на сімейні обставини та аргументи більшості суддів, відсилаючи останніх до інших регіонів без їхньої згоди. Тому тепер вони намагаються вмовити Раду зглянутися на них: хтось доглядає за родичами похилого віку, в іншого — велика сім’я.

Тож за 8 серпневих та 2 вересневих засідання ВРП зголосилася внести подання про переведення лише 10 суддів, переважно — до столичних установ. Решту відклали на невизначений час.

Без зайвих крісел

Утім, навіть якщо усіх працюючих законників урешті-решт рекомендують на нові місця роботи за затвердженими списками, в апеляційних загальних судах кожне четверте крісло виявиться порожнім.

У «господарників» та «адміністративників» ситуація значно краща: тільки кожна десята посада може залишитися незайнятою. Якщо ж врахувати, що досі не працевлаштовані 10 представників Вищого адміністративного суду, то в адмін’юстиції буде майже повний комплект — лише 13 вакансій. Причому в Сьомому апеляційному адмінсуді, що об’єднав Вінницький та Житомирський округи, порожніх крісел не буде взагалі.

Аналогічна ситуація з Північно-західним (колишнім Рівненським) апеляційним госпсудом. А у Східному, куди зберуть представників Донецького та Харківського округів, може не вистачити місць навіть для тих, хто в них працює сьогодні. Адже ВККС рекомендувала перевести до двох «старих» установ 5 представників «вишів», тож, очевидно, вони розраховують потрапити і до об’єднаної установи. Напевне, або четверо «зайвих» суддів збираються зняти мантії, або їх попросять перейти до інших міст.

Чого не скажеш про загальні суди. Нова кількість посад, за твердженнями ДСАУ, обчислена за поточним модельним навантаженням. Повіримо судовій адміністрації, що після столиці саме Дніпропетровська та Харківська області мають найбільше клопоту зі справами та матеріалами, з якими можуть впоратися не менш як 60 суддів. І саме в цих апеляційних судах буде один з найбільших «некомплектів» — майже 40%. Гірший показник матимуть тільки Запоріжжя (45%) та Суми (44%), але в абсолютних цифрах це дещо менше, ніж у перших двох.

На протилежному боці — Луганщина та Київщина. У першої не буде вакансій узагалі, а у столиці після об’єднання та запланованих переведень може залишитися тільки 9 порожніх місць.

До речі, у новому Київському апеляційному суді майже стільки ж штатних посад, скільки нині працює «господарників» цієї ж інстанції по всій країні. До того ж чимало колишніх суддів з «вишів», яких ВККС має намір відправити до регіонів, не полишають надії залишитися саме у столиці. І наразі невідомо, як із цим ребусом впорається ВРП.

На поповнення не чекати?

З погляду фінансування, вакансії — це непоганий резерв. Адже асигнування в теорії мають розраховуватися, спираючись на штатну чисельність. Проте якщо ці розписи ґрунтуються на показниках надходжень, то незаповненість місць призводитиме до майже подвійного навантаження на тих, хто реально працюватиме у нових установах.

Сподіватися на швидке поповнення штатів не доводиться. Принаймні серед озвучених у ВККС найближчих планів не згадувалося оголошення конкурсів до жодної апеляційної установи. Комісії треба бодай якось впоратися з кваліфоцінюванням суддів місцевих судів, паралельно формуючи Верховний, Вищий антикорупційний суди та Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Підвищити у класі когось із представників місцевих судів шляхом переведення тепер прямо заборонено законом. Тобто найближчого року на апеляційному рівні відчуватиметься значний кадровий голод.

З іншого боку, можна очікувати, що ближче до літа наступного року ВККС усе ж оголосить конкурси на зайняття вакантних посад в апеляційній інстанції. Інакше можна швидко довести судову систему до такого стану, коли доведеться укрупнювати і деякі загальні апеляційні округи, аби можна було сформувати колегії для розгляду справ.

Утім, швидше за все, це стане головним болем уже для нових складів і ВРП, і ВККС.  

З таблицею «Рейтинг апеляційних судів за кількістю вакансій» можна ознайомитись на нашому сайті.