Закон і Бізнес


Про механізми забезпечення єдності судової практики розповіла суддя ВС


17.08.2018 13:38
4508

Законодавчий механізм забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є досить не простим. Велика Палата Верховного Суду аналізує судову статистику, вивчає судову практику та здійснює узагальнення судової практики.


Суддя-спікер Касаційного кримінального суду Верховного Суду Тетяна Шевченко поділилася зі своїми думками відносно забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, повідомляє «ЗіБ».

За словами судді, забезпечення єдності судової практики —дотримання принципу правової визначеності, що, у свою чергу, являє собою один з істотних елементів принципу верховенства права.

«Відповідно до статті 36 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Цим же законом передбачено, що Пленум Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані; за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ (п.п.10-1,10-2 ч.2 ст.46). Статтею 45 цього ж закону передбачено, що Велика Палата Верховного Суду аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики. Очевидно, що для ухвалення таких узагальнених рекомендацій Пленумом ВС ще не прийшов час. Але вони обов'язково будуть», — розповіла Т. Шевченко.

Як зазначила суддя, процесуальними кодексами передбачено й інші механізми забезпечення єдності судової практики. Зокрема, за змістом статті 434-1 КПК України він є таким:

1. Якщо колегія суддів, розглядаючи кримінальне провадження, дійде висновку про необхідність інакше застосувати норму права, ніж її було застосовано у подібних правовідносинах рішенням іншої колегії цієї ж палати, або у рішенні всієї палати(у Касаційному кримінальному суді є дві палати), то вона постановляє ухвалу про передачу кримінального провадження на розгляд палати.

2. Якщо колегія суддів чи палата вирішить ухвалити рішення про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні колегії суддів з іншої палати, такої іншої палати, чи іншої об'єднаної палати (у Касаційному кримінальному суді створено тільки одну об'єднану палату),провадження передається на розгляд об'єднаної палати.

3. Якщо ж касаційний кримінальний суд (у будь-якому складі) вважає за необхідне відступити від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладений у рішенні іншого касаційного суду, він має передати справу на розгляд Великої Палати. Також до Великої Палати передається провадження у разі, якщо касаційний кримінальний суд у будь-якому складі вважає за необхідне відступити від висновку самої Великої палати або якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

 

Отже, як бачимо, законодавчий механізм забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є досить не простим. Але задля досягнення поставленої перед нами мети Касаційний кримінальний суд його застосовує.

По-перше, розробляються і наразі вже частково залучені механізми забезпечення інформацією суддів про рішення, які ухвалюються протягом робочого тижня. Для цього розсилаються повідомлення та узагальнення електронною поштою, та судді інформуються про це на щотижневих нарадах у керівництва суду. До речі, Законом №2509 від 12.07.2018 до Закону “ Про судоустрій і статус суддів” внесено зміни, згідно з якими ч.2 ст. 36 доповнено новим пунктом, яким до повноважень Верховного Суду віднесено також забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування.

По-друге, якщо при розгляді конкретного кримінального провадження виникає потреба у забезпеченні єдності судової практики, колегії суддів передають його на розгляд об'єднаної палати.Така передача відповідно до закону відбувається як за ініціативою самого суду, так і за клопотанням сторін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75286967)

По-третє. Колегіями суддів передаються провадження на розгляд Великої палати з підстав, зазначених у ч.5 ст.431-1, а саме, коли суд вбачає виключну правову проблему. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74838889)

Також суддя розповіла, що такі рішення колегій суддів Касаційного кримінального суду у створенні єдності судової практики мають наслідки.

«Зокрема, ухвалено рішення об'єднаної палати зі спірних питань правозастосування, які мають стати, так би мовити, дороговказами у судовій практиці. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75042896; http://reyestr.court.gov.ua/Review/74927302; http://reyestr.court.gov.ua/Review/74630454) Адже механізму відступу від висновку, що міститься у рішенні об'єднаної палати кримінальним процесуальним законом не передбачено. За виключенням одного - коли колегія суддів або палата Касаційного кримінального суду побачить у питанні, що було розглянуто об'єднаною палатою, виключну правову проблему та вирішить передати провадження на розгляд Великої Палати. Саме таке рішення було ухвалено колегією суддів щодо застосування ч.5 ст.72 КК України (про дію “Закону Савченко” у часі). (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74777572)

Рішенням Великої Палати, що є результатом розгляду ухвали колегії суддів від 6.03.2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72670536) було поставлено крапку у питаннях апеляційного оскарження рішень слідчих суддів, які постановлено за межами повноважень. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74475959)», — зазначила суддя.

Закон і Бізнес