Закон і Бізнес


У Sofiya LF розповіли про особливості визначення місця проживання дитини


16.08.2018 16:54
3119

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам самої дитини.


Асоційований партнер Sofiya Law Firm Вікторія Варєнікова, представляючи інтереси клієнта у справі про визначення місця проживання дитини, переконала суд у тому, що найкращі інтереси будуть захищені саме у разі проживання дитини з матір’ю. Відповідне рішення суду вступило в законну силу.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, збереження її зв’язків із сім'єю (крім випадків, коли сім'я є неблагополучною); по-друге, - забезпечення її розвитку у безпечному та спокійному середовищі.

«Саме з урахуванням критеріїв, встановлених ЄСПЛ, а також положень національного законодавства у цій сфері, ми і побудували тактику захисту інтересів дитини, підкріпили її набором відповідних доказів», - розповіла В.Варєнікова.

Батько дитини та його представник, подаючи первісний позов, обґрунтовували свої вимоги тим, що мати дитини постійно знаходиться за межами України, за дитиною доглядають тітка та бабуся. А донька, що певний час проживала з ним, начебто вже налагодила стосунки з його новою дружиною.

Втім, надана суду асоційованим партнером Sofiya Law Firm доказова база, свідчила про інше. Дійсно, певний час донька жила з батьком, оскілки мати працювала в іншому місті. Але після інциденту, пов’язаного із сімейним насильством, клієнт забрала доньку до себе. Якийсь час жінка працювала за кордоном, але коли батько не надав згоди на виїзд дитини, змушена була повернути свій бізнес в Україну.

«Наша позиція була підсилена висновком психолога, який зазначив, що дитина прихильна більше до матері, а також показами тітки та бабусі, які надали свідчення про некоректну поведінку батька під час спілкування з дитиною, - зауважила адвокат матері. – Крім того при вирішенні питання суд порівняв житлово-побутові умови та стан матеріального забезпечення обох батьків».

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, шо дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

«Коли сторони рівні у своїх правах та можливостях, суд зважує прихильність дитини до кожного з них та інші особливі моменти (в нашому випадку таким нюансом стала некоректна поведінка батька по відношенню до матері. Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову батька та повне задоволення нашого зустрічного позову», - пояснила В.Варєнікова.