Дорожній контроль

За порушення відповідатиме водій, а не власник машини

Прописуючи правила автоматизованої фіксації порушень Правил дорожнього руху, законодавець припустився фатальної для норми помилки — накладення штрафу на власника авто, а не на справжнього порушника. У Конституційному Суді зазначили, що власником машини може бути юридична особа, а її відповідно до Основного Закону та практики КС до адміністративної відповідальності притягати не можна.

Новорічний презент

«КС зробив подарунок для мільйонів власників транспортних засобів», — такими словами почала прес-конференцію суддя КС Марія Маркуш.
Відповідно до ст.141 Кодексу про адміністративні правопорушення до відповідальності за недодержання Правил дорожнього руху притягувалися власники автомобілів у разі фіксації порушення спеці¬альними технічними засобами, котрі працюють в автоматичному режимі.
Крім цього, відповідно до ч.6 ст.258 КпАП, якщо порушення Правил дорож¬нього руху зафіксовано «Візиром», який працював автономно, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі виноситься без участі особи, яку притягують до відповідальності.
Норма піддавалася критиці через те, що за порушення несуть відповідальність власники автомобілів. Проте не завжди вони перебувають за кермом. Машину можуть віддати за довіреністю, можуть навіть викрасти.
Крім цього, машина могла належати юридичній особі. У такому випадку підприємству доводилося спершу розплачуватися за вчинки своїх працівників, а потім уже самостійно штрафувати їх.
Навряд прописування цієї норми було випадковістю. З підприємства легше стягнути гроші. Компаніям простіше заплатити кілька сот гривень, ніж морочити голову своїм юристам з оскарженням штрафу. А працівник потім заплатить.

Довели до суду

Ініціатор звернення до КС Артем Багінський стверджував, що в адміністративних справах за юридично однакових обставин місцеві суди по-різному застосовують норми КпАП. В одних випадках визнають постанови про притягнення до адмінвідповідальності незаконними та скасовують їх, в інших — залишають постанови в силі.
Крім цього, автор подання наголосив, що положення ч.1 ст.141 кодексу передбачають відповідальність власника чи співвласника транспортного засобу за правопорушення. Щоправда, отримати рішення КС А.Багін¬ському було не так уже й просто. Звернення повертали тричі, а потім ще майже 9 місяців роз¬глядали.
Як відзначили в КС, словосполучення «власник (співвласник) транспортного засобу», використане в ст.141 КпАП, означає, що таким власником може бути як фізична, так і юридична особа. Однак, на думку суддів, це суперечить принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та правової доктрини, окремим положенням самого кодексу.
Крім цього, відповідно до рішення КС №7-рп/2001 від 30.05.2001 суб’єктом адміністративної відповідальності є лише фізична особа. Таким чином, відповідати за порушення Правил дорожнього руху може тільки вона.
«Доктрина адміністративного права йшла тим шляхом, що суб’єктом адміністративної відповідальності є фізична особа. Змінами ж була закладена можливість притягнення до адмінвідповідальності юридичної особи, що створювало правову невизначеність», — наголосила М.Маркуш. Таким чином, КС визнав неконституційними ст.141 та ч.6. ст.258 КпАП.

Порушнику ніхто не пише

«Листи щастя» від ДАІ відміняються, та це не ¬означає, що зникнуть з доріг і «Візири».
Працівники Державто¬інспекції можуть і надалі користуватися ними. Що¬правда, зафіксувавши порушення, їм доведеться зупинити автомобіль і скласти протокол. Таким чином, громадянин принаймні знатиме, за що на нього накладатимуть штраф.
У КС не приховують, що своїм рішенням намагалися захистити громадян від незаконних дорожніх поборів. «Для нас усіх не є таємницею, що серед працівників ДАІ є ті, хто не добросовісно ставиться до виконання обов’язків. Я не хочу сказати, що всі, є дуже порядні люди, їх більшість, але є різні», —  охарактеризувала працівників Держ¬автоінспекії М.Маркуш. Щоправда, чимало автолюбителів по-іншому оці¬нили б співвідношення порядних і не дуже співро¬бітників ДАІ.
Варто відзначити, що автоматична фіксація порушень передбачалася, як один зі способів не тільки наведення порядку на дорогах, а й зменшення рівня корупції. Звісно, «Візир» викликав чимало нарікань, зокрема через те, що, як показала практика, міг зафіксувати швидкість однієї машини, а штраф виписати водію іншої. Та все одно біль¬шість водіїв, які отримували «листи щастя», дійсно порушували правила.
Та й МВС уже закупило досконалішу техніку. Нові лазерні вимірювачі швидкості, як запевняють силовики, не допускають помилок, а на машині, котра перевищує швидкість, ставлять мітку. Крім цього, на відміну від «Візира» на новому пристрої не можна змінити інформацію, запевняють в МВС.
Очевидно, що автоматична фіксація порушення більш ефективна. Проте МВС і нардепам, коли вони захочуть її повернути, доведеться поміркувати, як прописати норми. Швидше за все, працівники ДАІ будуть не просто відправляти лист, а й шукати людину, котра сиділа за кермом. Звісно, це ускладнить процедуру, однак іншого виходу в співробітників Державтоінспекції не буде.
Поки що громадяни мають можливість оскаржити надісланий їм «лист щастя». Щоправда, тільки в тому випадку, якщо штраф не оплачено. Повертати гроші, звичайно, ніхто не буде.
Автоматична фіксація порушень правил дорож¬нього руху — звична практика для європейських країн. І навряд чи Україна довго не користуватиметься технічними здобутками. Тому «розслабитись» водії зможуть лише на дуже короткий час.

Олексій ПИСАРЕВ