Закон і Бізнес


Кому загрожує пропаганда?


№28 (1378) 14.07—20.07.2018
2162

Перед Конституційним Судом поставили ще одне незручне запитання: чи можна в сучасних умовах обмежувати право українців на інформацію? Йдеться про заборону демонстрації кінострічок за участю акторів, які потрапили до «чорного списку».


Напевне з погляду тактики ведення інформаційних війн такі обмеження є прийнятними. Однак народні депутати звертаються не до політичних, а до правових поглядів суддів КС.

У своєму поданні вони із посиланням на практику Європейського суду з прав людини доводять, що фільм, як і будь-який інший аудіовізуальний твір, також є інформацією. Право на її вільне поширення гарантоване ст.34 Конституцією. З іншого боку, ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантує право на отримання такої інформації. Й його обмеження має бути ретельно обґрунтоване.

Нардепи вважають, що за даних обставин посилання на загрозу національній безпеці не може сприйматися як належне, оскільки поява таких положень в законах «Про телебачення і радіомовлення» та «Про кінематографію» обумовлювалася обмеженням пропаганди. При цьому жодним чином не аналізується зміст інформації. Тобто заборона має характер цензури за ознакою причетності певної особи до її створення.

До того ж, запроваджуючи такі обмеження, влада має обґрунтувати зв’язок між інформацією та конкретною загрозою саме інтересам держави. Адже, якою б майстерною не була пропаганда, громадянин здатен самостійно відокремити зерна від плевели. Чи, може, саме у цьому і полягає загроза?