Вихідні на благо слідства

За чергування та надурочну роботу зі слідчими суддями та працівниками апарату розраховуватимуться не стільки грошима, скільки часом

Рішення Ради суддів було прийняте не одностайно й не відразу уможливило надання суддям, яким доручили контроль за досудовим слідством, компенсації за їхній вільний час, витрачений на роботу. Проте, схоже, обмежаться додатковими днями відпочинку, оскільки про грошове відшкодування та ще й у подвійному розмірі прямо не сказано.

Лейтмотив засідання

Всі питання, які розглядали на черговому засіданні РСУ, так чи інакше торкалися суддівської винагороди. Майже 300 учасників робочих груп спостерігали за перебігом засідання в режимі он-лайн. За словами голови ради Олега Ткачука, така зустріч із застосуванням передових технологій — безпрецедентний випадок.

Першою на тему щодо визначення посадового окладу служителів Феміди висловилася Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, запрошена на засідання. Врегулювання питання оплати праці людей у мантіях, на її думку, не потребує внесення змін до профільного закону. Хибною вона вважає і твердження щодо непоширення норм Кодексу законів про працю на суддів. Тому робота законників у вихідні та святкові дні має компенсуватися саме з огляду на трудове законодавство.

Коли мова зайшла про те, що на підвищення винагороди можуть розраховувати тільки ті судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, В.Данішевська послалася на кількість таких осіб, що говорить саме на користь доцільності процедури. Та хіба в суддів був вибір: проходити кваліфоцінювання чи залишатися на посаді з попереднім рівнем оплати?

Візит Голови ВС також мав на меті дати учасникам відеоконференції змогу поставити їй запитання безпосередньо. Виявилося, що багатьох турбує затягування з появою Служби судової охорони, адже представники правосуддя не впевнені в безпеці.

Керівник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк точну дату утворення судової охорони пов’язує з унесенням змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» (№7441). Саме нові норми закріплюють появу формування, яке й відповідатиме за безпеку храмів Феміди. Фінансове ж питання давно закрите: кошти, передбачені в державному бюджеті в розмірі 1 млрд грн., виділені й чекають використання за призначенням. Проте для прийняття цього закону в другому читанні в парламенту залишився тільки один сесійний тиждень.

Із двох зол…

Довго залишалося невирішеним питання щодо вжиття заходів для належної організації роботи слідчих суддів. Ішлося насамперед про їх чергування в неробочі та святкові дні й відшкодування за надурочну роботу.

Зрештою член РСУ, суддя Тростянецького районного суду Сумської області Віктор Маслов розробив проект рішення, в якому запропонував віддати питання щодо чергування законників і працівників апарату на волю зборів суддів. Також говорилося про можливість «заступати на пост» одному судді, а замість відпрацьованого надавати йому інший день для відпочинку. Однак не всі однозначно сприйняли такі пропозиції.

Зауваження щодо проекту вніс суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ігор Бахаєв. Він уважає, що такий спосіб розв’язання проблеми унеможливлює випадковість у виборі судді та обмежує трудові права служителів Феміди, зокрема щодо оплати праці. Адже автор проекту зазначив, що поняття «компенсація» не входить до складових суддівської винагороди.

Потім з’явився альтернативний проект судді Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдана Моніча, який також наділяв усіма правомочностями в цьому питанні саме збори суддів. Критикуючи й дану пропозицію, І.Бахаєв зазначив, що вона, як і попередня, просто констатує наявність прогалин у законодавстві, але не містить підходів, як їх заповнити.

Наголошуючи на необхідності прийняття відповідального рішення, відкидаючи «недієвий текст», мелітопольський суддя утримався від його затвердження, як і значна частина його колег.

Утім, після тривалої дискусії члени РСУ все ж підтримали перший варіант, але без положень стосовно необхідності ініціювання змін до Кримінального процесуального кодексу та закону «Про судоустрій і статус суддів».

Невирішеним також залишилось аналогічне питання щодо судів адміністративної юрисдикції. Для розв’язання проблеми пообіцяли підготувати окреме рішення.

Чи з’явиться нарешті в слідчих суддів матеріальний стимул або хоча б якась компенсація за вимушену надурочну роботу? Це з’ясується тільки після апробації рішення на практиці. Можливо, стане в пригоді позиція В.Данішевської щодо поширення на суддів гарантій трудового права.

У рішенні РСУ відзначено, що оплата роботи суддів та працівників апарату, які залучаються в неробочий та надурочний час, «має здійснюватися відповідно до положень стст.72, 107 КЗпП, абз.1 ч.4 ст.56 закону «Про державну службу». А в ст.72 КЗпП передбачено, що така робота компенсується «наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі».

Стосовно надурочних робіт, то їх компенсація відгулами прямо заборонена (ч.4 ст.106 КЗпП). Тож виходить, що оплачуватися така праця, за правилами цієї статті, повинна в подвійному розмірі, але посилань на останню рішення РСУ не містить.

Прикметно, що під час голосування за документ пункт стосовно можливості оплати надурочної роботи голова РСУ запропонував вилучити. Проте згодом його вирішили все ж залишити. Тобто можливість грошової компенсації такої роботи начебто є. Та чи вистачить у ДСАУ на це грошей?

Неоспорювані висновки

Надалі засідання проходило в більш спокійній атмосфері. Члени ради також порушили питання про інформування сторін процесу. Як показує практика, не тільки суб’єктивні причини перешкоджають, наприклад, своєчасній доставці повісток. В.Данішевська зауважила, що існує необхідність у розробленні новітніх систем інформування. Зокрема, доцільним видається повідомлення юридичних осіб через їхній окремий реєстр.

Крім цього, Голова ВС запропонувала віддавати на розсуд суддів питання, які можуть вирішуватися на локальному рівні. А саму раду В.Данішевська закликала до звірки цінностей та цілей, спільність яких і має наближати суддівську верхівку до бажаних результатів для всієї системи.

Вирішили, що вже наступного сезону судді одягнуть літні мантії з натуральної тканини. Пропозиції щодо дизайну професійного одягу законники вноситимуть самостійно, аби кінець кінцем їм самим було приємно носити цей символ суддівської влади.

Завершили ж зустріч на святковій ноті — відзначенням найкращих правників. Суддів у відставці та працівників апарату нагородили грамотами РСУ та подяками. Також рада підтримала подання щодо присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України» судді Апеляційного суду Хмельницької області у відставці Анатолію Марцинкевичу. Щоправда, відповідний указ має з’явитися до Дня незалежності України.

Сама ж рада бере перерву в засіданнях до вересня. Тоді її члени планують зібратися в Одесі. Як-не-як, усі мають право на відпочинок.

 

ПРЯМА МОВА

Денис МАСЕНКО,
суддя Апеляційного суду м.Києва:

— У мене складається враження, що висвітлені в обох проектах положення просто констатують уже існуючу процедуру. Від прийняття рішення про організацію роботи слідчих суддів, по суті, нічого не зміниться. Питання оплати надурочного часу в подвійному розмірі в результаті не вирішується.

Крім цього, на мою думку, якби органи досудового розслідування планували свою роботу належним чином, потреба в чергуванні для суддів просто відпала б. А ухвалене рішення стимулюватиме звертатись із клопотаннями в будь-який зручний для них час, адже знатимуть, що завжди застануть слідчого суддю на робочому місці.