Рамки розкриття

Витік секретної інформації з військової бази набув суспільного розголосу. Однак у підриві національної безпеки звинуватили репортера, який підтвердив поширення цих відомостей серед терористів на одному з національних телешоу.

І хоч дії румунського журналіста так і не змогли кваліфікувати як кримінальний злочин, його зобов’язали сплатити адміністративний штраф та судові витрати. Прокурор, який вів його справу, вирішив, що мотиви заявника у справі «Gîrleanu v. Romania» полягали в тому, щоб зробити себе більш помітним як журналіста-розслідувача. Таким чином і визначили, що своїми діями він зашкодив громадським інтересам та збереженню охоронюваної інформації.

Європейський суд з прав людини абсолютно підтримав заявника. Посилаючись на те, що законодавче врегулювання питань, пов’язаних із державною таємницею, у багатьох країнах-членах є досить розпливчастим, інформація, яка вже стала суспільним надбанням, не може вважатися секретними відомостями. Тому її розголошення не може кваліфікуватися як шпигунство, навіть якщо певна особа збирає, узагальнює, аналізує або коментує такі дані.

Як наслідок, румунський журналіст 26.06.2018 отримав компенсацію моральної шкоди в розмірі €4500. А європейська спільнота — заклик від ЄСПЛ захищати й заохочувати журналістську діяльність. Адже саме про це йдеться в ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідному прецедентному праві.