Дугнад на допомогу

Чому норвежцям подобається працювати безкоштовно

Звичай колективної роботи на благо суспільства має коріння в історії Норвегії. Але в тому чи іншому вигляді він колись існував у більшості аграрних громад по всьому світу.

У Норвегії дугнад (букв. «допомога», «підтримка») традиційно використовувався для таких серйозних робіт, як корчування пнів, заготівля сіна і зведення будинків, а завершувалося все бенкетом на все село. Для нації селян і рибалок дугнад був свого роду суспільною програмою страхування, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Сьогодні дугнад означає неоплачувану добровільну роботу, що виконується разом з групою інших волонтерів на благо місцевої громади і всієї країни. Традиція настільки вкоренилася в культурі сучасної Норвегії, що в 2004-му «дугнад» оголосили словом року.

У містах дугнад — це, як правило, прибирання території і догляд за деревами в житлових кооперативах. Дугнади — звичайна справа в дитячих садках і початкових школах, де часто буває необхідний дрібний ремонт. У сільській місцевості сусіди часто допомагають один одному ремонтувати будинки або гаражі.

Спортивні дугнади часто допомагають маленьким небагатим командам заощаджувати на транспорті, напоях, суддях і медперсоналі. Для них це найважливіший ресурс, яким, крім іншого, зміцнюється громадський, командний дух.

Впливу дугнаду приписують і те, як виглядає організація робочого життя в Норвегії: начальства мало, ієрархії майже ніякої, спілкування неформальне. Іноземцеві деколи важко зрозуміти, хто в норвезькій фірмі бос, а хто рядовий співробітник.

Опитування показують, що кількість волонтерів і час, який ті проводять на суспільних роботах, у деяких сферах навіть збільшується. Наприклад, у 2014 році 61% норвежців займався дугнадом щонайменше для однієї організації.