Закон і Бізнес


Мантія на межі виживання

Законники побоюються, що звуження соцгарантій обернеться тиском


Судова влада, №1 (988) 01.01—11.01.2011
3404

Сподівання законників, що фінансові труднощі залишаться в старому році, розвіяли невтішні бюджетні перспективи.


В проекті кошторису влада врахувала менше чверті пропозицій Державної судової адміністрації та навіть зменшила, порівняно з минулим роком, видатки для місцевих і апеляційних судів. Як вижити в обмежених фінансових реаліях, намагалася з’ясувати Рада суддів загальних судів, роботу якої також поставили в жорсткі бюджетні рамки.

Обділені бюджетом

Перспективи забезпечення Феміди, які озвучила під час РСЗС 23 грудня директор Департаменту планово-фінансової діяльності і соціального забезпечення ДСАУ Людмила Рудмінська, змусили законників тяжко зітхати. За її словами, в законопроекті «Про державний бю¬джет на 2011 рік» ураховано лише 23,8% того, що потрібно судовій владі. Порівняно з 2010 роком видатки, передбачені для загальних місцевих судів, зменшилися на 0,5%, а для апеляційних — на 1%. Причому в останніх на 5% зменшилася заро¬бітна плата. Як зауважила Л.Рудмінська, три роки поспіль Мінфін ігнорує факт збільшення чисельності працівників у апеляційних загальних судах у 2008 ро¬ці. Тому можливість набрати додаткових робітників у 2011-му, за словами доповідачки, знову відкладається. «При підготовці кошторису ДСАУ неодноразово зверталася до Мінфіну, парламенту щодо забезпечення належного фінансування судів», — переконувала директор департаменту.
Вона відзначила: оскільки Постанова Кабміну №865 залишається в силі, то алгоритм підрахунку доходів судів зберігається. Заступник голови РСЗС, суддя Апеляційного суду Запорізької області Олександр Симонець поцікавився, з яких міркувань було розраховано суму 16 млн 637 тис. грн. на утримання Апеляційного суду Запорізької області. «Це на 6% менше порівняно з 2010 роком. У тому числі на 5% менше виділяється на зар¬плату. У проекті за¬значається сума 9 млн 52 тис. грн. Але, якщо рахувати за новим законом, нам на оплату праці потрібно понад 11 млн, а якщо за старим — 9 млн 528 тис. Яка ж формула розрахунку?» — запитав суддя. За словами Л.Рудмінської, розрахунок здійснювався відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів».
Обділили урядовці й органи суддівського самоврядування. Зокрема, на підтримку Ради суд¬дів загальних судів ви¬ділили 1 млн грн. Однак цих коштів, за словами голови РСЗС Павла Гвоздика, вкрай недостатньо для нормального функціонування органу й виконання зобов’язань, передбачених законом. Обурила служителів Феміди й песимістична ситуація з відря¬дженнями: їм доведеться роз’їжджати за власний кошт. Останні дорікали, що постійно зверталися до влади, проте вона на їхні проблеми не реагує. Водночас судді бідкалися, що «соціальні гарантії обмежуються настільки, що далі вже нікуди». «Соціальні гарантії дуже звужені, що дає можливість впливати на суддів як економічним структурам, так і політичним представникам», — наголосив П.Гвоздик.
Судді, які пішли у від¬ставку, також відчують на собі бюджетний «за¬шморг». Як зазначив один з членів РСЗС, на сьогодні таким законникам вихідна допомога не виплачується. А зважаючи на велику кількість «відставників», які нещодавно позбулися мантій, Л.Рудмінська погодилася, що ситуація вкрай напружена.
У вирішенні проблеми суддівського фінансування голова ДСАУ Руслан Кирилюк сподівається на перспективу прийняття у 2011 ро¬ці закону про судовий збір. «Наразі цей закон погоджується з Міністерством економіки», — поінформував Р.Кирилюк.
На такій оптимістичній ноті прогнозу члени РСЗС перейшли до кадрових питань.

Наслідки становлення

Загалом рекомендації на адмінпосади вдалося здобути 20 кандидатам. Серед них посади заступників голови ВЦКС отримали судді кримінальної палати Михайло Вільгушинський та Станіслав Міщенко. Традиційно кандидатів попросили поділитися проблемами та перспективами суду. Насамперед, за словами М.Вільгушинського, колег турбує питання стабільності. Він також додав, що в цивільній палаті непосильне навантаження на суддів. «Чи не хочете ви перейти в цивільну палату і реально допомогти?» — поцікавились у претендента. «Якщо Батьківщина скаже, то я перейду, але все ж краще займатися тим, що найкраще виходить», — сказав М.Вільгушинський.
Утім, за словами С.Міщенка, ситуацію в кримінальній палаті також важко назвати оптимістичною. «Більше сотні справ на 18 суддів», — відзначив суддя. До суддівського навантаження додаються ще й перебої з відправкою кореспонденції, про що на минулому зібранні РСЗС наголошував Микола Пшонка, якого 20 грудня призначили заступником голови ВЦКС. Утім, кандидати на керівні посади, попри комплекс проблем, уже бачать перспективи. При цьому запевняють, що налаштовані на сумлінну працю.
Члени РСЗС порадили потенційним заступникам привести до ладу веб-сайт ВЦКС, відзначивши, що там забагато реклами. С.Мі¬щенко сказав, що це наслідки періоду становлення і з часом ці недоліки будуть виправлені.

Крісельна іронія

Справжні баталії за крісло голови Ковальського міськрайсуду Волинської області розгорілися між двома кандидатами В’ячеславом Лесиком та Єлизаветою Агеєвою. Остання переконувала, що її кандидатуру підтримав колектив на зборах. Інший претендент раніше працював у Ратнівському райсуді, а у 2009 році за ініціативою голови Апеляційного суду Волинської області був переведений до Ковельського міськрайонного суду цієї області. Голова Апеляційного суду намагався переконати РСЗС в організаторському хисті В.Лесика. Натомість його колега-конкурент акцентувала увагу на недостатній комунікабельності В.Лесика, мовляв, той півтора року не спілкується з суддями. «Взагалі, коли ви були в суді?» — закинула вона йому. «Я ж не можу забігати до суддів і пити з ними чай!» — відповів В.Лесик.
Члени РСЗС поцікавилися в останнього, чи не спричинить його головування конфлікт у суді. Очевидно, аргументи В.Лесика на кшталт «усе буде спокійно» переконали орган суддівського самоврядування, і його кандидатуру підтримали. Тож, якщо Вища рада юстиції погодиться доручити В.Лесику головування, колективу, якщо той усе ж був проти керівництва цього судді, доведеться змиритися. Між іншим, на минулому засіданні РСЗС рекомендації отримали й особи, кандидатури яких на керівні посади на зборах суддів офіційно не розглядали. Отже, думка колективу не завжди є ключовою.

Тетяна КУЛАГІНА