Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій:

«Ми готові до системних змін без перегляду положень профільного закону»

Представники самоврядних адвокатських органів переконані, що зміни потрібні, однак новації, які пропонують реформатори, заблокують доступ до професії. Водночас у Національній асоціації адвокатів України мають власне бачення вдосконалення норм. Які корупційні ризики несе ідея щодо доступу до адвокатури виключно через інститут помічника адвоката? Як складатимуть іспит ті, хто прагне отримати свідоцтво? Про це та інше розповів заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин ГВОЗДІЙ.

«Якщо людина має амбіції та знання, щоб скласти іспит і пройти стажування, вона стане адвокатом»

— Валентине Анатолійовичу, 15 травня 2018 р. був опублікований звіт НААУ про діяльність вищих і регіональних органів адвокатського самоврядування. У ньому зазначається, що кількість адвокатів становить 39107 осіб. Чи достатньо цього, аби задовольнити запит на правничу допомогу в Україні?

— НААУ уповноважена законом на ведення Єдиного реєстру адвокатів України. У щорічних звітах ми надаємо аналітичну інформацію про динаміку змін в ЄРАУ. Минулого року до реєстру було внесено дані 4212 нових адвокатів, при цьому 1985 — припинили діяльність, 419 — поновили дію свідоцтва. Ми не регулюємо кількості адвокатів в Україні, і жодних обмежень щодо поповнення адвокатської спільноти немає. Якщо юристи мають бажання приходити в адвокатуру, єдина перешкода на їхньому шляху — брак фахової підготовки. Якщо людина має амбіції та знання, щоб скласти іспит і пройти стажування, вона стане адвокатом. Те, чи достатня кількість адвокатів в Україні, визначає ринок правових послуг і конкурентоспроможність кожного адвоката.

— Як швидко зростатиме чисельність адвокатів найближчим часом? Адже лише за минулий рік до ЄРАУ внесено відомості про понад 4,2 тис. нових професійних захисників.

— Чисельність адвокатів, зареєстрованих в ЄРАУ, кілька років демонструє тенденцію до зростання. Наскільки цю тенденцію посилить поетапне запровадження адвокатської монополії — прогнозувати зарано. Лобіювати пільговий період для доступу до професії за заниженими критеріями фаховості й мотивувати це впровадженням монополії — від лукавого. Такий підхід не відповідає ні цілям монополії (надання гарантованої професійної правничої допомоги), ні меті розвитку адвокатури.

— Чи всі охочі отримати адвокатське свідоцтво зможуть досягти мети? НААУ неодноразово висловлювалась про те, що проект змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підготовлений Радою з питань судової реформи, ускладнить доступ до професії.

— У тому варіанті змін до профільного закону, який був винесений на останню дискусію в рамках Ради з питань судової реформи, складання іспитів може бути взагалі заблокованим. Пропонується залучити до іспитів одразу три органи — кваліфікаційно-дисциплінарні комісії регіонів, ради адвокатів регіонів та Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. На іспитах мають бути присутні три члени Вищої ревізійної комісії, для чого вони, за задумом авторів проекту, мають виїжджати у регіони.

Якщо порахувати, то з 30 членів ВКДКА можна сформувати десять таких трійок. За такою формулою на практиці буде неможливо організувати стабільний графік складання іспитів у всіх регіонах країни, який задовольнятиме попит. Зараз списки охочих включають по кілька сотень юристів на область, а в разі ухвалення нових вимог черги взагалі припинять рухатися.

Об’єктивно перешкодою стане і норма закону, за якою шлях до адвокатури лежить виключно через інститут помічника адвоката. Адже робота помічника оплачувана і в адвокатів немає можливості й потреби утримувати велику кількість помічників. Якщо аналізувати далі, то в цій ідеї з помічниками можна побачити корупційну складову. Чи потрібна реформа адвокатури, яка відкриває нові корупційні вікна, питання риторичне.

«Перехідні положення», проте, спрощують доступ до професії у спосіб, який призведе до деградації фахового рівня адвокатів. Адже до адвокатури пропонується приймати всіх юристів за результатами екзаменів, без практичного досвіду виступу в суді тощо. Ще одна деталь: якщо взяти до уваги, що такий простий варіант діятиме до 2021 р., то це дискримінація стосовно тих, хто здобуде освіту і юридичний стаж після цієї дати.

«Концепція революційна й передбачає он-лайн-реєстрацію, он-лайн-оплату, самостійний вибір дати іспиту»

— Однак НААУ пропонує спростити процедуру екзаменування майбутніх адвокатів і поліпшити її якісний зміст. Яким чином це відбуватиметься?

— 30 березня Рада адвокатів України затвердила Концепцію реформування процедури складення кваліфікаційного іспиту. Це дуже важливе рішення, яке показує, що ми готові до системних змін без перегляду положень профільного закону і самі є ініціаторами реформаторських процесів у адвокатурі. Концепція достатньо революційна й передбачає он-лайн-реєстрацію, он-лайн-оплату, самостійний вибір дати іспиту та регіону.

Власне, процедура кваліфікаційного іспиту включатиме тестування на виявлення теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури та адвокатської етики та практичні завдання із розв’язанням юридичних задач, складенням процесуальних та інших документів, необхідних адвокату в повсякденній роботі. Тест матиме 100 запитань, об’єднаних у 10 тематичних блоків. На його виконання відводитиметься 2 год. 20 хв.

Результати іспиту зберігатимуться у КДКА, ВКДКА та будуть доступні на сайті НААУ. У разі отримання 94% правильних відповідей за тести аплікант допускатиметься до другого етапу іспиту. Практичні завдання включатимуть три блоки: кримінальне право та процес; цивільне/господарське/адміністративне право та процес; робота з клієнтом (складання договору про надання правової допомоги, правильність заповнення ордеру, консультації тощо).

Під час виконання практичного завдання можна буде користуватися програмним забезпеченням Ліга:Закон без шаблонів документів (або rada.gov.ua) та Єдиним реєстром судових рішень. Тривалість практичної частини — 4,5 год., із розрахунку 1,5 год. на кожен блок. Під час перевірки практичних завдань оцінюватимуть форму та зміст, юридичне обґрунтування, практику ЄСПЛ та охайність.

— За яким принципом здобувач обиратиме регіон? Чи може претендент, скажімо, з Полтави екзаменуватись у Києві, розуміючи, що працюватиме у Львові?

— Як передбачає концепція, вибір регіону буде вільним. Проте, якщо людина хоче скласти іспит за новими правилами не в тому регіоні, де проживає, оплата буде подвійна. Можливо, коефіцієнт буде іншим в остаточній версії нових правил.

У такий спосіб ми підтримуємо так звані малі регіони, де кількість адвокатів невелика. При цьому, звичайно, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю дає право безперешкодно практикувати по всій країні, незалежно від того, в якому регіоні цей документ був виданий.

— Чи звертає увагу НААУ на нерівномірний розподіл адвокатів у регіонах? Відповідно до звіту найбільша кількість фахівців зосереджена у столиці, найменша — у Сумський, Кіровоградській, Херсонській областях. Чим можна зацікавити здобувачів, аби вони поїхали працювати туди, де адвокатів не вистачає?

— Звичайно, ми звертаємо на це увагу. Але тут є об’єктивні причини: це і рівень розвитку регіонів, і кількість населення, і ємність ринку правових послуг, і наявність потужних юридичних університетів, які є не в кожному обласному центрі. Зацікавити адвокатів може лише наявність клієнтів.

«Корупційні ризики виникають там, де прийняття рішень перебуває під впливом людського фактору»

— Однією з новацій, запропонованих у концепції, є автоматизація процесу тестування охочих долучитися до адвокатських лав. Для цього передбачено створення спеціально обладнаних приміщень з комп’ютерами та відеоспостереженням. Мабуть, ця ідея потребує розробки програмного забезпечення?

— Саме так. Ми пропонуємо зробити процес повністю автоматизованим і комп’ютеризованим. Для змістовного наповнення мають бути залучені тестологи, а запуск системи передбачатиме розробку програмного забезпечення, обладнання приміщень КДКА необхідною технікою.

— Окрім цього, процес є дуже витратним. За чий рахунок проводитиметься автоматизація?

— Я думаю, він буде профінансований коштами адвокатури, але ми також вітали б наміри міжнародних партнерів надати нам технічну допомогу.

— Як виникла ідея щодо максимальної автоматизації екзаменування? Чи не є це прагненням мінімізувати корупційні ризики?

— Корупційні ризики завжди виникають там, де прийняття рішень перебуває під впливом людського фактору. Звичайно, автоматизація всіх етапів складання іспитів — від подання документів до отримання оцінок — виключає людський фактор. Переконаний, це найбільш системне вирішення проблеми, яке до цього часу пропонувалося.

— Коли варіанти запитань з відповідями будуть викладені на сайті НААУ?

— Коли система буде впроваджена, тести будуть доступні на сайті НААУ. Нині сформована робоча група, яка займатиметься імплементацією положень концепції. Рішенням РАУ визначено перший дедлайн до 1 вересня цього року.

— Скільки планується розробити запитань? Чи буде цей перелік вичерпним? Чи він доповнюватиметься, змінюватиметься?

— Всього пропонуватиметься 10 тематичних блоків по 100 запитань. Це загальний масив, за яким можна підготуватися до іспиту. На сам іспит виноситься 100 запитань із цього масиву. Те, наскільки буде варіативним цей перелік, визначить робоча група, до якої залучені адвокати, члени КДКА регіонів, а також тестологи.

— А чи вирішена ситуація з іспитами за період, коли в столиці функціонували дві ради адвокатів м.Києва? Чи всі, хто бажав отримати свідоцтво, стали адвокатами?

— Ситуація, коли іспити у столиці приймала нелегітимна КДКА, вирішена ще у 2016 р. РАУ в пакеті антикризових рішень, які стосувалися виправлення ситуації з адвокатським самоврядуванням у столиці, визнала відсутність у Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і здійснювала організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів.

Іншим рішенням РАУ особам, які мають право складати кваліфікаційний іспит у Києві, було дозволено складати його у будь-якому іншому регіоні України до формування легітимної КДКА. У листопаді 2016 р. така комісія створена і жодних альтернатив скласти іспити в столиці, крім як на вул.Борисоглібській, немає. В осіб, які склали іспит у нелегітимному органі — КМ КДКА, є можливість повторно пройти цю процедуру в законно обраній Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури м.Києва.

«Ми умовно розуміємо під молодими адвокатами тих, чий стаж не перевищує 10 років»

— Нещодавно голова НААУ Лідія Ізовітова заявила про те, що асоціація має намір підтримувати проекти для молодих адвокатів. Про що йдеться?

— НААУ уважно ставиться до потреби молодих адвокатів у професійному зростанні, розвитку кар’єри, розширенні професійних контактів, здобутті досвіду, до амбіцій брати участь в адвокатському самоврядуванні. Це робиться як через окремі рішення РАУ, проекти на кшталт Вищої школи адвокатури, так і інші проекти, які будуть анонсовані найближчим часом. У своїй міжнародній діяльності НААУ також враховує націленість молодих фахівців на інтеграцію в європейську адвокатську спільноту. 18 травня у Празі я зустрічався з президентом Міжнародної асоціації молодих юристів. Ми обговорювали можливості вступу НААУ до цієї організації. Це також посилить нашу молодіжну політику й розширить коло інституційних партнерів.

— Що означає «молоді адвокати»? Молоді за віком чи новачки у професії, незалежно від віку?

— Якщо орієнтуватися на віковий критерій, то, наприклад, у згаданій міжнародній асоціації членство відкрите для адвокатів до 45 років. Ми умовно розуміємо під молодими адвокатами тих, чий стаж не перевищує 10 років. Це молоді професіонали, та група, яка називається young professionals, від якої ми очікуємо насамперед нових ідей, нового бачення професії, залученості до роботи в адвокатському самоврядуванні та конструктивного діалогу зі старшим поколінням. При цьому ми розраховуємо виявити лідерів не тільки в Києві, а й у регіонах.

— Чи підтримують в РАУ створення в регіонах шкіл адвокатської майстерності?

— НААУ підтримує будь-які проекти, спрямовані на підвищення професійного рівня адвокатів. З огляду на те, як динамічно змінюється законодавство, навряд чи найближчим часом попит на постійне навчання перевищить пропозицію.

— А чи можуть опікуватися підвищенням кваліфікації особи, не причетні до органів адвокатського самоврядування?

— При НААУ діє Експертна рада з питань акредитації та сертифікації щодо підвищення кваліфікації адвокатів. Експертна рада сертифікує осіб, які допускаються до проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів як доповідачі, лектори, тренери або експерти. Це відкрита інформація, і порядок проходження цих процедур відомий. Звичайно, він передбачає, що спікерами на таких заходах можуть бути не лише адвокати, а й досвідчені правники, експерти, судді тощо.