Здійснення без вручення

ВРП так і не з’ясувала, коли законниця стала підозрюваною, але від роботи її відсторонила

Спеціалізована антикорупційна прокуратура нібито заскочила на гарячому чергового хабарника. Проте навіть не зверталася до Вищої ради правосуддя по дозвіл на його арешт, вирішивши обмежитися відстороненням від роботи. Утім, сам процес розгляду клопотання був цікавішим за результат.

Докази під грифом «Таємно»

Як доповів заступник голови ВРП Вадим Беляневич, відповідне клопотання від САП надійшло 15 травня. Прокурори закидають Олені Власенковій з Окружного адміністративного суду м.Києва одержання хабара, що кваліфікують за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу. У розробленні правоохоронців суддя перебувала з 26 березня.

Представник прокуратури Анастасія Андронова не додала нічого нового до зазначеного в клопотанні. Тож членам ВРП довелося самим з’ясовувати певні моменти. Наприклад, порядок обліку заяв про скоєння злочину в САП. Адже до матеріалів справи додана така заява, але без жодної позначки про її реєстрацію. Виявилося, що А.Андронова особисто приймала документ і, за її словами, відмітка зроблена нею не на заяві, а на окремому аркуші.

Також у справі відсутній повний текст ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва про обшук. А.Андронова пояснила, що на момент проведення слідчих дій повного тексту не було виготовлено, тож послуговувалися тим, що було.

Крім того, представниці САП було складно пояснити, як можна оцінювати протокол про проведення негласних слідчих дій за відсутності в матеріалах ухвали апеляційного суду, якою давався дозвіл на їх проведення.

Однак у членів ВРП виникло зустрічне запитання: як за таких умов оцінити правомірність складання протоколу. А.Андронова, по суті, запропонувала повірити САП на слово.

Підозра на провокацію

Представник судді — адвокат Ростислав Пукало — привернув увагу членів ВРП до деяких хоч і дрібних, але порушень. Наприклад, у витязі з ЄРДР зазначено, що О.Власенкова отримала 10 травня цього року $10 тис. Тобто формально особі, яка реєструвала заяву про злочин, цей факт був відомий… 26.03.2018.

Також правник зазначив, що заявник повідомив САП, нібито суддя вимагала від нього гроші за задоволення клопотання, хоча не брав участі в жодному засіданні та не направляв жодного клопотання до суду. Не тільки Р.Пукала, а й члена ВРП Павла Гречківського зацікавила особа заявника. Адже це не перший випадок, коли той стверджує про нібито вимагання хабара.

За словами захисника, за останні 10 років йому не доводилося стикатися з короткими текстами ухвал про проведення обшуків. Він зробив припущення, що в такий спосіб намагалися легалізувати провокацію, організовану проти судді.

На таке припущення його наводить, наприклад, той факт, що правоохоронці, хоч як дивно, навіть не спробували заскочити суддю на гарячому та звернутися до ВРП по згоду на взяття під варту. Більше того, 17 травня Солом’янський райсуд відмовився обрати щодо О.Власенкової запобіжний захід у вигляді застави. За словами адвоката, це може свідчити про необґрунтованість клопотання САП.

Щоправда, на момент розгляду питання в Раді повний текст і цієї ухвали також ще не був готовий. Тож виявилося неможливим з’ясувати, чим суд пояснив свою відмову.

Проте представниця САП припустила, що йдеться про вручення підозри не тією особою, яка передбачена законом. Адже саме вона й вручала повідомлення — за дорученням. Натомість слідчий суддя дотримується думки, що вручати підозру повинен тільки Генпрокурор чи його заступники, і невипадково вказав в ухвалі на статус О.Власенкової як особи, стосовно якої вноситься клопотання.

Передоручені повноваження

Через це тлумачення й виникла доволі цікава дискусія між членом ВРП Олексієм Маловацьким та А.Андроновою: що розуміти під терміном «здійснення письмової підозри», що вживається в ст.481 Кримінального процесуального кодексу? Представниця САП відповіла, що це складання тексту Генпрокурором чи його заступником та підписання. О.Маловацький запропонував наступного разу надавати докази, що саме ці особи виготовили документ на комп’ютері, а не їхні помічники.

Вочевидь, якщо папірець із підписом так і залишиться лежати на столі, то особа, в ньому згадана, не може вважатися такою, котрій повідомили про підозру. Тобто вручення підозри також охоплюються словом «здійснення».

Утім, з точки зору лінгвістики ця конструкція взагалі не тримається купи. Адже неможливо повідомлення здійснити «комусь» — ні судді, ні Генпрокуророві. З великим припущенням — щодо когось.

Стосовно послуговування коротким текстом ухвали для проведення обшуку представниця САП пояснила, що в законодавстві немає норми, яка б говорила, що судове рішення вступає в силу тільки після складання повного тексту. Натомість допускається проголошення вступної та резолютивної частин.

Це твердження зацікавило члена ВРП Миколу Гусака. Зокрема, він уточнив, чи сприяє така спрощена ухвала захисту прав учасників кримінального провадження. Утім, у САП не вбачають у цьому проблеми.

Тоді член Ради Ірина Мамонтова поставила уточнювальне запитання: «Чи можна ототожнювати вступну та резолютивну частини з усією ухвалою?» А.Андронова послалася на те, що в резолютивній частині вказана адреса, за якою проводиться обшук, і речі, що підлягають вилученню. Цього достатньо для проведення слідчої дії.

Мотиви — під копірку

Хоча представниця САП трималась упевнено, схоже, «екзаменатори» намагалися довести, що її логіка заводить і право, і слідство в глухий кут. Тож склалося враження, що цей іспит вона склала далеко не на відмінно.

Проте ВРП все ж погодилася відсторонити О.Власенкову від роботи на 2 місяці. Тож остання стала 21-ю в списку відсторонених законників.

Разом з тим це засідання вчергове привертає увагу до того, чи достатньо стандартних, ніби під копірку писаних мотивів, аби відстороняти суддів від роботи. Хоча, за словами В.Беляневича, у наданих матеріалах є й відповідні підтвердження таких мотивів.

Не забули в САП послатись і на те, що перебування на посаді особи, яку підозрюють у скоєнні злочину, підриватиме авторитет усієї судової влади. Щоправда, й на адресу керівника САП не так давно лунали підозри щодо причетності до корупційних діянь. Генпрокурор навіть направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів прохання розглянути питання про його відставку. На жаль, члени ВРП не поцікавились у представниці САП, чи не заважають такі обвинувачення Назару Холодницькому й надалі справно виконувати свої посадові обов’язки.

Нарешті, чи не варто ВРП висловитися з приводу того, яка процедура вручення повідомлення про підозру судді відповідає КПК? Аби ні в слідчих суддів, ні в органів прокуратури не виникало розбіжностей у розумінні цього елементу захисту незалежності людини в мантії.