Закон і Бізнес


Зміни на важче

Експерти прогнозують посилення рейдерських захоплень бізнесу


Адвокати вирішили систематизувати виявлені недоліки, щоб направити їх на дослідження Уряду.

№20 (1370) 19.05—25.05.2018
Вероніка ВОЛИК
3469

Акт, який набере чинності з 17.06.2018, замість того, щоб захистити підприємців від рейдерів, усуває перед останніми інші перешкоди. Реєстратори вказують на колізії між нормами, а їхні безпосередні керівники скаржаться на зв’язані руки.


Надія на протидію

Оскільки круглий стіл під назвою «Закон про ТОВ: чи стане легше захищатись від рейдерства» об’єднав саме правозахисників, які представляють інтереси тих, у кого бізнес відняли, їм було про що поговорити. Звичайно ж, професійний підхід до аналізу нового акта передбачає виявлення позитивних та негативних норм, способів протидії протиправному захопленню підприємств. Саме ці питання стали лейтмотивом дискусії, на яку також запросили представників Міністерства юстиції, парламенту та Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу».

Була надія, що закон, котрий пройшов довгий шлях критики, усуне прогалини, якими вправно користувалися рейдери. Адже незаконне поглинання давно набуло нечуваних масштабів поширення та безкарності. Тому законодавців і закликали розмежувати нормування ТОВ та ТДВ.

Пособники беззаконня

Першими посередниками для охочих щось загарбати стали державні реєстратори, які, намагаючись не відступати від прописаних інструкцій, інколи, самі того не розуміючи, порушують важливі захисні норми.

Про проблеми, які потягне за собою набрання чинності законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6.02.2018 №2275-VIII, розповіла державний реєстратор з Харкова Наталія Блага. Червневі нововведення передбачають зміну статуту. Зокрема, установчий документ не міститиме переліку учасників та їхніх часток. Крім того, до статуту повертається можливість зміни, яка фігурувала до 2016 р. Проте закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» закріплює тільки затвердження нової редакції установчого документа.

Крім того, тепер учасник товариства, частка якого менша за 50%, може тишком-нишком подати реєстратору заяву про вихід, а той, не маючи підстав для відмови, тим самим зменшить розмір статутного капіталу. Те, що до цих посадовців приходять особи з договорами, які більше не підлягають нотаріальному посвідченню, робить перших пособниками шахраїв.

Одначе пролунали запитання: чи мають реєстратори оцінювати доброчесність таких відвідувачів? І чи взагалі це можливо? Якщо чиновники припускаються помилок, притягувати їх до відповідальності повинен Мін’юст. І він таки не втомлюється обмежувати їм доступ до реєстру, утім, на цьому покарання закінчується.

Заступник директора департаменту державної реєстрації та нотаріату міністерства Іван Трофименко зауважив, що до їх компетенції належить лише обов’язок перевірки дотримання реєстраторами інструкції. А її в таких випадках вони не порушують. Негативні ж наслідки, які спричиняють посвідчення певних фактів, можуть стати предметом розгляду суду.

Контраргумент представнику уряду надала адвокат Тетяна Козаченко, яка запевняла, що основна проблема криється не в законі, вплив якого неможливо однозначно визначити до його застосування. Найбільшу увагу вона запропонувала приділити співвідношенню цього акта й інструкції для реєстраторів. Це повинно повністю нівелювати наявні та майбутні колізії. А всі напрацьовані на заходах пропозиції порадила передавати безпосередньо до МЮ.

Вартові товариств

Справді, якщо вже передбачається презумпція посилення протиправного захоплення, і адвокатам, і державним органам залишається тільки шукати шляхи блокування негативних проявів. Уседозволеність має стати засторогою від зловживання правами недобросовісними власниками, як і зняття обмеження щодо кількості учасників товариства, зазначив модератор дискусії Андрій Молчанов.

Мін’юст має реагувати на попередження адвокатів, які на собі відчувають усі страждання від незастосованих норм і непристосованих до законів інструкцій. Правники вже зіткнулися з неможливістю виконання реєстратором рішення суду.

Голова комітету корпоративного та конкурсного права ААУ Олена Перцова звернула увагу на можливість використовувати нововведений корпоративний договір як інструмент захисту від незаконних посягань. Ця чи не єдина ложка меду в руках юристів, на її думку, здатна забезпечити учасникам товариства ті права, яких не дає їм закон.

Палітра поглинань

Утім, запекла боротьба із захопленнями бізнесу залишається найважливішою місією для адвокатів. Нині і біле, і сіре, і чорне рейдерство загрожує не тільки великим підприємствам, а й середньому та малому бізнесу. Одним із перших інструментів шахраїв є безвідклична довіреність, яку закріплював закон «Про господарські товариства» і не виключає новий акт про ТОВ та ТДВ.

Корпоративний договір, який не підлягає нотаріальному посвідченню, також суперечить антирейдерським настроям. Але є надії, що в подальшому законодавець усе ж передбачить обов’язковість такої офіційності й непосвідчені правочини визнаватимуться нікчемними.

Саме тому, як переконані експерти, норми мають бути якомога жорсткішими, щоб у них неможливо було знайти лазівку.

Високий рівень відповідальності, який очікує державних реєстраторів, має спонукати їх до ретельної перевірки поданих документів. І ті посадовці, які дозволяють собі незаконні дії або бездіяльність, повинні сидіти у в’язниці.

Факт непрямого пособництва рейдерству з боку реєстраторів підтвердив заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. Виявилося, що вимоги до працівників КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» не включають обов’язкової юридичної освіти. Позаяк вільно себе почувати у світі корпоративних відносин без диплома правника неможливо, таку умову необхідно ввести.

Цікаво, що ніхто з присутніх не заперечував факту збільшення рейдерських захоплень після набрання чинності законом №2275-VIII. А поки що залишається тільки припускати, хто отримає статус найбільш креативних: адвокати в пошуках інструментів захисту, рейдери у вигадуванні нових схем чи представники влади та Уряду у твердженнях про сприяння бізнесу.