Закон і Бізнес


Двічі звільнений прес-секретар

У демократичній державі не можна карати за вираження погляду, не узгодженого з керівництвом


№9 (1359) 03.03—09.03.2018
Валентина МИХАЙЛОВА
2726

Дістати підтримку в Страсбурзі й відповідне рішення на свою користь — це півсправи. Потрібно ще добитися його виконання та при цьому не впасти в неласку чиновників, щоб вони не знайшли нових підстав для обмеження прав.


Відновити, щоб розлучитися

У 2008 році Якоб Гуджа вже вигравав справу в Європейському суді з прав людини, довівши незаконність свого звільнення з посади прес-секретаря Генеральної прокуратури Молдови. Річ у тому, що у 2003 році він передав пресі 2 листи, які ілюстрували факти тиску на цей орган з боку віце-спікера.

У ГП Молдови визнали, що прес-секретар порушив посадову інструкцію та звільнили його з роботи. Хоча, за словами Я.Гуджі, він пішов на такий крок, аби «боротися з корупцією та торгівлею впливом».

У молдовських судах обмежилися констатацією того, що прес-секретар порушив принцип конфіденційності, а також не проконсультувався з колегами, чи можна передати листи газеті.

У Страсбурзі подивилися на цю справу з іншого боку й відзначили, що Я.Гуджа діяв сумлінно, а втручання в його право на свободу висловлювання думок, зокрема право на передавання інформації, не було «необхідним у демократичному суспільстві». Відповідно, там установили порушення ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зобов’язали Молдову виплатити заявникові €10 тис. компенсації.

Після цього Я.Гуджа звернувся до Верховного суду Молдови й у травні 2008 року домігся скасування раніше ухвалених рішень у справі про його звільнення. Далі він звернувся в Генпрокуратуру із заявою про поновлення на посаді. Вже наступного дня генпрокурор зустрівся з колишнім прес-секретарем і попросив його піти по-доброму. А коли Я.Гуджа відмовився, високопосадовець ніби ненавмисно зауважив, що в нього «вистачить розуму, аби змусити того звільнитися».

5 червня 2008 року генпрокурор видав наказ про поновлення Я.Гуджі на посаді керівника департаменту й навіть розпорядився оплатити вимушений прогул. Але того ж дня попросив у профспілки ГПМ дати згоду на звільнення новоспеченого співробітника. Підставою стала нова норма закону про державну службу, що допускає звільнення працівників у разі призначення нового керівника органу. А така подія в ГПМ відбулася роком раніше. Оскільки Я.Гуджа був поновлений на посаді з 2003-го, це правило формально поширювалося й на нього.

У результаті через 10 днів був виданий новий наказ про звільнення. Причому до того часу чоловікові навіть не видали перепустки.

І я відплачу…

У рішенні від 27.02.2018 у справі «Guja v. the Republic of Moldova» (№2) ЄСПЛ наголосив, що держава-відповідач під контролем Комітету міністрів Ради Європи самостійно визначає, які заходи найбільш доречні в контексті виконання рішення Суду в конкретному випадку. У даній справі це могло бути або поновлення внутрішнього судочинства, або наказ про поновлення заявника на колишній посаді.

Позиція уряду зводилося до того, що друге звільнення Я.Гуджі не було пов’язане з діями, вчинили у 2003 році. Мовляв, держава повністю виконала рішення ЄСПЛ від 12.02.2008, поновивши заявника на посаді.

Проте Я.Гуджа стверджував, що влада тільки створювала видимість цього. А насправді продовжила каральні заходи проти нього.

Можливо, Суд і міг би погодитися з думкою уряду, проте деякі факти наштовхнули на інший висновок. Наприклад, Я.Гуджа став першим працівником ГПМ, до якого застосували таку підставу для звільнення, хоча в період із 2003 до 2008 року було призначено двох нових генпрокурорів.

Тому в Страсбурзі дійшли думки, що це не був звичайний трудовий спір або бажання відновити команду в ГПМ, а акт відплати за давніший вчинок. Із цього ЄСПЛ зробив висновок, що «звільнення заявника було втручанням державного органу в його право на свободу висловлювання думки». Оскільки раніше вже аналізувалася необхідність такого втручання в демократичній державі, Суд повторив, що знову відбулося порушення ст.10 конвенції.

Отже, Молдові доведеться виплатити Я.Гуджі ще €10 тис. Він дістав змогу втретє поновитися на посаді. І не факт, що не доведеться знову розглядати його скаргу, якщо в нового генпрокурора не вистачить розуму спробувати якось інакше розв’язати конфлікт із борцем за справедливість.