Перестарався із захистом
На адвоката завели справу за надмірну наполегливість
З одного боку, адвокат повинен уживати всіх можливих заходів, аби захистити інтереси клієнта. Проте слід знати міру, аби не перейти межу, за якою починаються протиправні дії. Адже тепер розслідування цього злочину — на контролі Вищої ради правосуддя.
Після суду кулаками не махають
У перші дні цього року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення від Ганни Бобрик із Господарського суду Закарпатської області. Вона розповіла про інцидент, що стався у неї з адвокатом, який представляв інтереси ТзОВ «ТрансКом» у позові до Ужгородської міської ради та її виконавчого комітету про стягнення понад 650 тис. грн.
Судове засідання кілька разів переносилося, зокрема для надання додаткових документів і заперечень. Та 11 грудня минулого року представник позивача взагалі не з’явився до суду, хоча був повідомлений під розписку про дату і час засідання. Тому не була виконана вимога суду про надання додаткових документів. Г.Бобрик нічого не залишалося, як винести ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу.
Однак за тиждень правник наприкінці робочого дня зайшов до кабінету судді й почав вимагати ухвалу від 11.12.2017. Причому — із зазначенням у ній дати її фактичного підписання, а не дати постановлення. При цьому адвокат звинувачував суддю «у спробі фальсифікування документа».
Та цим не обмежився: він заблокував судді вихід із кабінету й 3 години заважав виконувати обов’язки. Крім того, за словами Г.Бобрик, адвокат загрожував її безпеці та безпеці секретаря судового засідання. А це — не що інше, як тиск і втручання в діяльність суду.
За фактом втручання
Доповідач — член ВРП Віктор Шапран зазначив, що надіслав запит до Генерального прокурора з проханням поінформувати щодо результатів розгляду повідомлення судді. З вул.Різницької відповіли, що переадресували заяву Г.Бобрик до прокуратури Закарпатської області. 18 січня слідчий відділ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області за цим фактом вніс відповідні відомості до ЄРДР та розпочав досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.376 («Втручання в діяльність судових органів») Кримінального кодексу.
В.Шапран рекомендував колегам надіслати до ГПУ запит щодо інформації про розкриття та розслідування цього злочину. Що, власне, ВРП і зробила.
Тож тепер адвокатові доведеться захищати ще й себе у кримінальному провадженні. Щоправда, навряд чи покарання буде істотним. Адже санкція ч.1 ст.376 КК передбачає штраф у розмірі 850 грн., виправні роботи на строк до 2-х років або арешт до 6 місяців.
Навіть якщо правник відбудеться грошовим стягненням, наступного разу він буде стриманішим. Та й дисциплінарні органи можуть накласти суворе дисциплінарне стягнення за порушення правил адвокатської етики.
Загалом такі символічні санкції за посягання на авторитет суду навряд чи матимуть стримувальну дію. З огляду на загальну тенденцію до тиску на суд головне, аби в суспільстві вкоренилося розуміння невідворотності покарання. Інакше кількість повідомлень від суддів про втручання в професійну діяльність зростатиме й надалі.