Закон і Бізнес


Блокування податкових накладних: що нового


23.02.2018 15:16
МАРИНА ТОМАШ, радник, керівник напрямку податкового консалтингу та бухгалтерського обліку ADER HABER; ЛІЛІЯ ФЕДОРЧУК, податковий консультант ADER HABER
7697

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», згідно з яким механізм блокування податкових накладних та розрахунків-коригувань (далі – ПН/РК) перейшов у режим доопрацювання.


З Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було виключено п.74.2 ст. 74, який забезпечував законність проведення постійного автоматизованого моніторингу ПН/РК та зупинення їх реєстрації.

 На Кабінет Міністрів України покладено обов’язок до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації ПН/РК та прийняти необхідні нормативно-правові акти.

Мінфін розробив проект Постанови про подальшу роботу системи ризиків по ПДВ.

Проект Постанови містить три нових порядки:

– Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

– Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Наразі нам хотілося б сфокусуватися саме на першому Порядку призупинення реєстрації і розглянути основні зміни, які плануються, якщо Постанову буде затверджено.

Ознаки для визначення ступеню ризику, за якими ПН / РК не блокуються

Відразу хочемо відзначити, що критеріїв блокування ПН / РК в порядку ви не знайдете. Очевидно, вони все ще знаходяться на доопрацюванні. Сподіваємося, що на цей раз вони дійсно будуть виконувати функцію контролю, а не покарання для переважної більшості платників податків.

Разом з тим, вказуються ознаки для визначення ступеня ризику, за відповідності хоча б одній з яких ПН / РК не будуть підлягати моніторингу та блокуванню. До них відносяться:

1. податкова накладна, яка не надається покупцеві та / або складена за операцією, яка є звільненою від оподаткування ПДВ;

2. обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої ПН/РК, становить менше 500 000 гривень і керівник - посадова особа такого платника податків не займає аналогічну посаду більш ніж в трьох платниках ПДВ;

3. одночасно значення показників D і P, мають такі розміри: D> 0,03, Р <Рм × 1,3.

Що це за показники і як їх розраховувати?

Показник D – це відношення:

– загальної суми сплачених за попередні 12 місяців сум:

– ЄСВ;

– Податків і зборів за винятком ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України;

До

загальної суми поставки товарів (послуг) на митній території України за ставкою ПДВ 20% або 7%, яка вказана в зареєстрованих в Реєстрі ПН/РК за попередні 12 місяців.

Отже, значення показника D повинно перевищувати 0,03.

Показник P - це сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих ПН/РК в звітному періоді

Цей показник необхідно порівняти з найбільшою сумою ПДВ, зазначеною у ПН/РК, які були зареєстровані за попередні 12 місяців і помноженою на 1,3.

Показник P повинен бути менше.

Третя ознака змінилась у порівнянні з попередніми Критеріями оцінки ступеню ризиків. Адже раніше необхідний розмір показника D був 0,05 (а за оновленою ознакою він дорівнює 0,03).

Варто відзначити, що раніше ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, що настає за звітним, розраховувала показники D і P, які були доступні в електронному кабінеті. Тепер ДФС буде розраховувати тільки показник D станом на перше число календарного місяця. Доступним в електронному кабінеті показник буде, як раніше, з 10 числа.

У попередніх Критеріях оцінки ступеня ризику була приведена ще одна ознака «неблокування». Це ознака, за якою загальна сума сплачених в 2016 році ЄСВ, податків і зборів (за винятком ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України) становить понад 5 мільйонів гривень.

Але ця ознака використовувалась з 1 квітня 2017 року по 1 січня 2018 року і наразі не діє.

ПН/РК, які не будуть відповідати жодній з наведених вище ознак, будуть перевірятися на відповідність:

– Критеріям ризикованості платника податку;

– Показникам позитивної історії платника податку;

– Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Позитивна податкова історія і критерії ризикованості встановлюються ДФС

Позитивна податкова історія - це ще один шлях уникнути блокування податкових накладних. Якщо за результатами моніторингу ПН / РК відповідає критеріям ризикованості здійснення операції, але платник податків має позитивну податкову історію, реєстрація такої ПН/РК не припиняється.

Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, буде визначати ДФС за погодженням з Мінфіном і публікувати на своєму офіційному веб-сайті.

ДФС буде розраховувати показники для визначення позитивної податкової історії платника податків кожного 10 числа місяця, наступного за звітним. Розраховані показники стануть доступними для платника в електронному кабінеті.

Наразі невідомо, за якими показниками ДФС буде аналізувати податкову історію платників і наскільки це буде об'єктивно.

Також викликає питання можливий зв’язок (чи його відсутність) між «критеріями ризикованості платника» та «позитивною історією платника». Логічно, що ці показники повинні бути пов’язані. В Порядку такий зв’язок не вказується, але виключати таку ймовірність не потрібно. Особливо враховуючи той факт, що згідно з п. 6 Порядку, реєстрація ПН/РК платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платників, підлягає обов’язковому зупиненню. Відповідно, виникає питання, ПН/РК платників з негативною податковою історією також будуть підлягати стовідсотковому блокуванню чи Мінфін для них продумає просто більш жорсткіші методи моніторингу? Для відповіді на це питання будемо очікувати роз’яснень відповідальних органів.

Блокування ПН / РК стає публічним

ДФС має формувати і адмініструвати у відкритому доступі Реєстр зупинених ПН/РК і щодня публікувати його на своєму офіційному сайті. Хоча протягом місяця з дня набрання чинності Порядку Реєстр буде працювати тільки в тестовому режимі.

Перелік документів для «розблокування»

У проекті нового Порядку з'явився пункт з переліком документів, яких буде достатньо для прийняття рішення про реєстрацію раніше заблокованих ПН/РК. Раніше цей перелік був затверджений Наказом Мінфіну від 13.06.17 №567 в окремому вичерпного переліку.

Варто відзначити, що список документів кардинальних змін не зазнав. Єдине, з переліку прибрали необхідність направляти Комісії ділову переписку з контрагентами.

Нагадаємо, які саме документи необхідно подати Комісії при блокуванні ПН/РК:

– договори, в тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

– договори, довіреності, акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які купують продукцію в інтересах платника податку для здійснення господарської операції;

– первинні документи з поставки/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

– розрахункові документи і / або банківські виписки з особових рахунків;

– документи про підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Якщо обсяг постачання платника податку, зазначений в зареєстрованих в Реєстрі ПН/РК, становить менше 30 мільйонів гривень, то рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) ПН/РК здійснюється Комісією регіонального рівня впродовж 5 робочих днів. При перевищенні 30-мільйонного обсягу постачання – регіональна комісія приймає попереднє рішення щодо реєстрації (відмови у реєстрації) ПН/РК та направляє отриманні документи і пояснення до Комісії центрального рівня.

Таблиця даних платника податків

Цей документ роз'яснює контролюючим органам типові операції платника податків, які мають постійний характер. Якщо Таблиця даних була врахована ДФС з 1 липня 2017 року, то реєстрація ПН/РК на операції, зазначені в таблиці, не підлягає зупинці.

АЛЕ, якщо до контролюючого органу надійшла інформація, яка свідчить про надання платником недостовірної інформації у врахованій Таблиці даних платника податків, Комісія має право спростувати своє попереднє рішення та не врахувати Таблицю.

У Таблиці вказуються, як і раніше:

– види економічної діяльності;

– коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, які на постійній основі поставляються (виготовляються) і / або придбаються платником податку;

– коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які на постійній основі поставляються (виготовляються) і / або придбаються платником податку.

Ця Таблиця з поясненнями розглядається Комісією регіонального рівня впродовж 5 робочих днів, наступних за днем її отримання. Вони і будуть приймати рішення щодо врахування чи неврахування представленої інформації. Інформація про прийняте рішення протягом операційного дня стає доступна платнику податків в Електронному кабінеті. В інформації про неврахування Таблиці даних платника податків в обов'язковому порядку повинна бути вказана причина такого неврахування.

На жаль, ніяких прикладів і рекомендацій щодо заповнення Таблиці даних платника податків в новому Порядку не вказується.

 

І на завершення, хочеться розглянути питання про підстави нарахування податкового кредиту платником ПДВ.

З моменту вступу в силу Постанови платники податків знову зможуть посилатися на абз. 3 п.201.10 ст.201 ПКУ, яка зазначає, що факт реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування постачальником вже є достатньою підставою для зарахування податкового кредиту без додаткового підтвердження (розд. ХХ, підрозд. 2, п.57-1).

У той же час, абз. 24 тієї ж статті вказує, що в разі допущення постачальником помилок в обов'язкових реквізитах податкової накладної, продавець має право подати на такого постачальника заяву зі скаргою разом з Декларацією за звітний період. Тобто, контроль за правильним відображенням реквізитів в податковій як і раніше покладається на покупця.

А це означає, що зареєстрована податкова накладна – це не гарантія податкового кредиту, і, на жаль, Проект Постанови про затвердження порядків з питань призупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних цю ситуацію не поліпшив.

Закон і Бізнес