Жучок під капотом

Негласні слідчі дії повинні бути не тільки санкціоновані судом, а й урегульовані законом, який буде «передбаченим». На цей нюанс звернули увагу в Страсбурзі.

Француз Мохаммед бен Файза разом зі своїм братом потрапив у поле зору поліції за підозрою в організації незаконного обігу наркотиків.

Спочатку працівники кримінальної поліції зробили в оператора телефонного зв’язку запит щодо запису про вхідні й вихідні дзвінки, а також дані пілінгу стільникових веж. Цього виявилося недостатньо, і тоді слідчий суддя дозволив установити жучок на автомобілі братів, який не лише передавав дані про геолокацію, а й вів запис розмов водія та пасажирів.

На підставі здобутих доказів, М.бен Файза та його спільники були арештовані. Хоча адвокати оскаржили законність отриманих записів, у 2011 році касаційний суд постановив, що геолокація не суперечить положенням ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Урешті-решт М.бен Файзу засудили до 12 років позбавлення волі та штрафу в розмірі €100 000. Щоправда, у 2013-му вирок скасували через процедурні порушення.

У рішенні від 8.02.2018 у справі «Ben Faiza v. France» Європейський суд з прав людини відзначив, що геолокація в режимі реального часу й установка пристрою для запису розмов пасажирів транспортного засобу піддавали М.бен Файзу особливо суворому нагляду. Отже, були втручанням у його особисте життя.

На той момент ст.81 кримінального процесуального кодексу містила лише загальне поняття про «дані, які вважаються корисними для встановлення істини». На думку ЄСПЛ, таке формулювання не передбачало «передбаченості», необхідної згідно зі ст.8 конвенції, а норми КПК не забезпечували «достатніх гарантій від ризику зловживань, властивих будь-якій прихованій системі спостереження».

Виходячи із цього, Суд констатував: М.бен Файза не користувалися мінімальним захистом, що забезпечується верховенством закону в демократичному суспільстві, тим самим була порушена ст.8 конвенції.

Перший проректор Вищої школи адвокатури Олександр Дроздов та помічник першого проректора Вищої школи адвокатури Олена Дроздова зазначили, що відповідно до статей 43 та 44 Конвенції, це рішення Палати ЄСПЛ не є остаточним. Упродовж трьох місяців від дати ухвалення рішення палатою будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, звернутися зклопотанням про передання справи на розгляд Великої палати. Якщо таке клопотання буде подано, група з п'яти суддів розгляне, чи заслуговує справа подальшого розгляду. У такому разі Велика палата розгляне справу і винесе остаточне рішення. Якщо клопотанням про передання справи на розгляд буде відхилено, рішення суду у цій справі стане остаточним. Після того, як рішення стане остаточним, воно буде передано Комітету міністрів Ради Європи для нагляду за його виконанням.

Ознайомитися зі стислим змістом рішення ЄСПЛ в українському перекладі, який здійснили О.Дроздов та О.Дроздова, можна за цим посиланням.