Закон і Бізнес


Біткоїн на терезах Феміди

НБУ, податкові та судові органи формують «сигнальні маячки» у сфері обігу криптовалюти


У деяких країнах, наприклад на Кіпрі, вже з’явилися перші біткоїн-банкомати. Та Україна поки що далека від цього.

№6 (1356) 10.02—16.02.2018
Сергій КОВАЛЕНКО, юрисконсульт ТОВ "Епіцентр К", адвокат, к.ю.н.
7914

Відсутність спеціального регулювання дає широкі можливості для судових та податкових органів визначати на свій розсуд зміст і характер операцій з криптовалютою. Отже, без ухвалення профільних законів ці питання залишатимуться відкритими.


«Грошовий сурогат»

У своїх перших роз’ясненнях (від 10.11.2014 та 8.12.2014 №29-208/72889) Національний банк розглядав біткоїни як грошовий сурогат, а їх обмін на традиційну (фіатну, фідуціарну) валюту — як операції, що мають ознаки фінансової піраміди. Паралельно наголошувалося на ризикованості таких оборудок через їх анонімність, децентралізованість і потенційність використання криптовалюти в сумнівних операціях, а саме: відмиванні доходів і фінансуванні тероризму. Проте за час, що минув, відбулися важливі зміни в цій сфері.

Починаючи з 2014 року суди в кримінальних провадженнях і меншою мірою у справах про адміністративні правопорушення винесли кілька десятків рішень щодо використання криптовалюти в Україні. Щоправда, не всі вони є в загальному доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

У тих, з якими можна ознайомитися (див., наприклад, ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 20.07.2015 у справі №750/7009/15-к), вказується на заборону криптовалюти (біткоїна) як грошового сурогату з посиланням на ч.2 ст.32 закону «Про Національний банк України». Грошові знаки, відмінні від гривні, випущені в обіг не НБУ для розрахунку в господарських операціях, окрім валютних цінностей, що частково характеризує криптовалюту, підпадають під визначення «грошовий сурогат», закріплене в ч.1 ст.1 зазначеного акта. Крім ч.2 ст.32 закону, положення чинного українського законодавства не встановлюють санкцій за такі операції, якщо вони не здійснюються разом з іншими протизаконними оборудками, за що відповідальність передбачено в Кримінальному кодексі.

Значна частина рішень у кримінальних справах є ухвалами слідчих суддів про надання дозволів на огляд приміщень, обшук квартир чи автомобілів, накладення арешту на комп’ютерну техніку або техніку для генерування криптовалюти та електронні накопичувачі інформації. Також вони можуть стосуватися обрання запобіжних заходів, тимчасового доступу до речей і документів/інформації, проведення позапланової податкової перевірки, повернення вилучених документів і речей чи відмову в цьому.

Якщо йшлося про адміністративні правопорушення (наприклад перевезення через митний кордон України обладнання для продукування криптовалюти на суму понад €500 без декларування), суди повертали матеріа-ли митним органам для проведення додаткової перевірки.

Крім цього, в описових і мотивувальних частинах деяких актів ідеться про конвертацію отриманих від збуту наркотичних засобів грошей у криптовалюту за допомогою офшорних компаній з подальшим наданням фінансової допомоги резидентам України, використання «майнінгових ферм» для легітимації коштів від реалізації наркотичних засобів за кордоном тощо (ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.11.2017 у справі №757/70549/17-к).

В інших говориться про побудову фінансових пірамід через залучення коштів шляхом проведення первинного розміщення токенів (ICO) в рамках проекту MoneyTechnology, без відкриття юридичної особи й банківських рахунків на таку особу (ухвала Печерського райсуду від 3.10.2017 у справі №757/47717/17-к).

В ухвалі слідчого судді Шевченківського райсуду м.Києва від 11.01.2018 (справа №761/46867/17) міститься положення про вилучення техніки у власника з біткоїн-адресами на суму майже $487 тис. У файлах була виявлена інформація про використання біткоїнів з незаконною метою, а також про спробу одного з фігурантів справи приховати докази шляхом переведення біткоїнів на електронний гаманець іншої особи.

У цілому заходи компетентних органів щодо припинення протиправних дій з використанням як крипто-, так і фідуціарної валюти можна вважати коректними. Водночас більший інтерес викликають рішення судів стосовно оподаткування операцій, пов’язаних із обігом і використанням криптовалюти.

ПДВ: спираючись на роз’яснення

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 (справа №820/5120/16) скасовано дві податкові консультації ГУ ДФС у Харківській області щодо оподаткування криптовалюти Aitibicoin і E-dinarcoin. Основним правовим аргументом для цього слугувало рішення Суду справедливості Європейського Суду у справі «Девід Гедквіст проти Швеції» від 22.10.2015, а також посилання на відповідні законодавчі акти та зводи Верховного Суду України щодо обов’язковості рішень Європейського суду з прав людини.

У рішенні Суду справедливості серед іншого відображена позиція про вилучення з-під обкладання ПДВ операцій щодо обміну традиційної валюти на біткоїни. Але ХОАС допустив помилку, ототожнюючи Суд справедливості ЄС із ЄСПЛ. Оскільки Україна поки що перебуває лише в асоціації із Євросоюзом  та його державами-членами, рішення Суду справедливості не є для неї обов’язковими. Тож відповідну частину правових аргументів у цій справі можна поставити під сумнів.

У мотивувальній частині рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (справа №820/5120/16) хоч і розкритиковано згадані консультації ГУ ДФС у Харківській області через відсутність посилань на Податковий кодекс, але не в зазначеній вище частині. Водночас у цих консультаціях відображені важливі позиції податкового органу.

Зокрема, якщо операції з криптовалютою «не є об’єктом оподаткування, не звільнені від оподаткування або не є операціями, до яких застосовується нульова ставка та 7%, то вони підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою», встановленою ст.194 ПК. Також в цій консультації зроблено застереження: якщо криптовалюта є товаром або операції з нею є постачанням товару, тоді такі операції оподатковуються ПДВ як постачання товару (п. «а» ч.185.1 ст.185 ПК).

Утім, Вищий адміністративний суд за касаційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області відкрив провадження в цій справі. Тож, можливо, свою позицію з цього приводу невдовзі висловить Касаційний адміністративний суд.

А ось рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 24.03.2016 (справа №753/599/16-ц) відмовлено в задоволенні позову, оскільки обрано неправильний спосіб захисту порушеного права. Адже неможливо передати позивачеві речі (біткоїни), які не мають рис матеріального світу.

3 проекти і купа запитань

Безумовно, стосовно як статусу криптовалюти, так і оподаткування пов’язаних із нею транзакцій потрібна не тільки консолідована позиція державних органів, а й чітке регулювання. Наразі в парламенті зареєстровано 3 законопроекти щодо регулювання таких правовідносин.

У першому (№7183) міститься положення, згідно з яким криптовалюта визначена як засіб міни й може обмінюватися на цінності, у тому числі валютні, товари, послуги та активи. Проте встановлюється вимога, що на електронні гроші, фінансові цінності та цінні папери вона обмінюється виключно через біржу. При цьому дохід біржі і дохід від майнінгу оподатковуються.

Другий проект також орієнтований на стимулювання ринку криптовалют (№7183-1) і передбачає, що криптобіржі й відповідні пункти обміну діятимуть на підставі ліцензій, виданих НБУ. Обидва документи закріплюють вимоги до криптобірж та їх діяльності.

У другому проекті зазначено, що майнер може бути тільки підприємцем. Щоправда, це вносить певний дисонанс у правовий статус самої криптовалюти (п.1 ч.1 ст.1).

Згідно з третім проектом — «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (№7246) — дохід компаній від купівлі-продажу криптовалюти, крім фінансових установ, які надають такі послуги на ринку, звільняється від податку на прибуток. Також передбачено, що фізичні особи не сплачують податок на доходи від операцій з криптовалютою, причому останні, як і майнінг, звільнені від ПДВ. Щоправда, не сказано, за яким курсом слід розраховувати оподатковуваний прибуток.

Залишається також відкритим питання про визначення бази нарахування ПДВ. Наприклад, якщо криптовалютні операції — це послуги, то база для ПДВ — їх договірна вартість із урахуванням податків і зборів (п.188.1 ст.188 ПК).

Відповідно до ст.715 Господарського кодексу предметом договору міни (якщо розглядати криптовалюту засобом міни) можуть бути тільки товари або роботи (послуги). Тож постачання криптовалюти за договором міни буде об’єктом ПДВ.

Сподіватимемося, що вказані законодавчі ініціативи не спіткає доля знятого з розгляду у ВР проекту №5361-д. У ньому йшлося про право банків, небанківських фінансових, платіжних установ після узгодження з регулятором емітувати електронні гроші. А поки що НБУ, податкові та судові органи формують «сигнальні маячки» для майбутніх законів і підзаконних актів у цій сфері.  

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олександр ГОЛОД,
юрист практики ІТ-права ЮК Jurimex:

— Встановлене правило, що законним платіжним засобом, обов’язковим до прий-мання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня, не означає, що використання інших платіжних засобів незаконне. Це лише доводить, що в Україні гарантується прийняття гривні як платіжного засобу, але при цьому не виключається можливість використання інших засобів за згодою сторін.

Схожа позиція висловлена і в мотивувальній частині постанови Верховного Суду України від 8.02.2017 (справа №6-753/12836/14-ц). Зокрема, закон передбачає обов’язковість здійснення платежів у національній грошовій одиниці, однак не містить заборони на використання іноземної валюти або інших розрахункових величин при обчисленні розміру грошових зобов’язань.

Жодних прямих заборон на використання криптовалют чинне законодавство не містить. Адже, за стст.203, 2015 Цивільного кодексу, це може стати підставою для визнання відповідного правочину недійсним. Відповідно, використання криптовалюти як засобу платежу відповідає закону.

Якщо на території України правочини проводяться законно, вони повинні підпадати під оподаткування. У цьому сенсі набагато важливіша офіційна позиція Державної фіскальної служби, а не Національного банку.

Андрій АРСІРІЙ, 
юрист ТОВ «Правова корпорація «Татаров, Фаринник, Головко»:

— Що стосується використання криптовалюти громадянами України, то, на мою думку, це цілком законно, якщо не порушує встановлених обмежень. Оскільки законодавством не передбачено інших обмежень, крім заборони на використання криптовалюти як платіжного засобу, ніхто не може заборонити видобувати, купувати, міняти або зберігати криптовалюту.

Проте з конвертацією криптовалюти у гривню або валюту можуть виникнути складнощі. Так, згідно з Податковим кодексом об’єктом оподаткування для фізичної особи є будь-який дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Таким чином, отримані гроші за продаж криптовалюти підлягають оподаткуванню.

Крім того, видобуток криптовалюти у великих розмірах потребує значного обчислювального ресурсу, який споживає багато електроенергії. Отже, цей процес підпадає під поняття «підприємництво», оскільки здійснюється на постійній основі та з метою одержання прибутку. Тобто таку діяльність відповідно до законодавства України необхідно зареєструвати, аби не нести відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності.

Укладення договорів щодо криптовалюти, на мою думку, цілком законне, якщо криптовалюта не використовується як засіб платежу за договором. Тобто вона повинна виступати товаром або об’єктом обміну чи об’єктом інтелектуальної власності, а валютою договору, безперечно, має бути гривня.

Адаптування національного законодавства для контролю за обігом криптовалюти шляхом прийняття спеціального закону дало б змогу контролювати рух криптовалюти на території України, відстежувати легальність її походження та наповнювати бюджет.