Закон і Бізнес N 3 (1353). Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 3 (1353). 20–26 січня 2018 року.
Процедура проходження кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди затягується. Вища кваліфікаційна комісія суддів, маючи багато завдань, не може швидко перевірити всіх володарів мантій. А без проходження кваліфоцінювання суддям годі й мріяти про новий розмір винагороди. Тому нині виникла ситуація, коли законники, виконуючи однакову роботу, отримують різні зарплати: ті, хто пройшов оцінювання, — більшу, а хто не пройшов — меншу. У Раді суддів вважають, що таку нерівність потрібно усунути. Про те, як саме це зробити та чи спровокує підвищення винагороди поспішний вихід суддів у відставку, «ЗіБ» розповів заступник голови РСУ, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вже почав розглядати справи. Щоб розгребти завали, там планують проводити засідання двічі на тиждень. Крім того, працюють над аналізом правових позицій Верховного Суду України. Адже закон зобов’язує касаційну інстанцію враховувати їх, а в разі незгоди — передавати на розсуд Великої палати. Докладніше про це – у статті «Нова філософія процесу».
Виявляється, про те, що суди дозріли до ліквідації або реорганізації, говорить закінчення в них резонансних справ. Принаймні такий висновок напрошується після повідомлення голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка: суди ліквідують після того, як у всіх резонансних справах будуть ухвалені рішення. Питання тільки в тому, хто ж визначатиме критерії резонансності? Дізнайтеся, чи може відсутність резонансних справ бути показником готовності храму Феміди до переформатування, із публікації «Вибірковий метод».
Гучні затримання корупціонерів, особливо в мантіях, неодмінно потрапляють у поле зору ЗМІ. Проте справи до суду можуть не потрапляти і рік, і два. Кому, як не Вищій раді правосуддя, виявити стурбованість такою ситуацією, адже йдеться насамперед про авторитет і довіру до вітчизняної Феміди… Чи можна захистити імунітет Феміди без притягнення до відповідальності тих, хто його відверто порушує? Відповідь на це питання – у матеріалі «Наша сила — в запиті».
У 2018-му життя судової системи перевернеться з ніг на голову. Після ліквідаційного експерименту над 7 інституціями Черкащини та Чернівеччини укрупнення добереться до невеликих та спорожнілих судів. В одних установах володарів мантій стане більше, в інших — менше. До нових окружних судів перейдуть всі працівники апарату, якщо будуть згідливими. А от ліквідація апеляційних інституцій відкладається. Детальніше читайте в статті «Ліквідаційний струс».
Попри наполягання міжнародних партнерів на швидкому прийнятті українським парламентом закону про антикорупційний суд, народні депутати навіть не проголосували за включення цього питання до порядку денного 18 січня. Може, це й на краще, бо президентський проект створює серйозні ризики неможливості застосування акта. Чому? Дізнайтеся з публікації «Дотиснули чи перетиснули?».
У новому Цивільному процесуальному кодексі законодавець дещо змінив підхід до інституту забезпечення позову, приділивши йому більшу увагу, ніж у попередніх редакціях процесуального закону, та істотно розширивши повноваження суду в питаннях як забезпечення виконання майбутнього рішення, так і протидії зловживанням учасниками процесу правами. Як змінилися правила забезпечення позову в цивільному судочинстві, читайте в матеріалі «Дієва трансформація».
Суди вживають усіх можливих заходів для забезпечення права обвинуваченого на захист. Та часом зайве мудрування адвоката, наприклад нерозкриття стороні обвинувачення доказів, що свідчать про невинуватість підзахисного, заважає прийняти справедливе рішення. Докладніше про це – у статті «Мистецтво змагальності, або Коли стратегія адвоката заводить володаря мантії в глухий кут».
Законодавством передбачена можливість правоохоронців проводити спецоперації, коли оперативний співробітник під виглядом зацікавленої особи передає комусь неправомірну вигоду, щоб потім його викрити. Якщо при цьому він ще й підбурює жертву, то має понести відповідальність. Коли саме таємний агент стає провокатором і перетворюється на злочинця? Відповідь на це запитання – у публікації «Санкціонований хабар».
Питання доступу до правосуддя завжди хвилює громадян та юридичних осіб. Особливо гостро це питання постає в сучасних умовах реформування судової влади та початку роботи Верховного Суду. І насамперед — у контексті сплати судового збору за подання позовних заяв. Так, судовий збір, який перевищує 5% річного доходу фізичної особи, тепер уважається обтяжливим для позивача. Докладніше про це читайте в матеріалі «Хто не може — не платить!».
6 лютого набудуть чинності зміни до законодавства в частині посилення захисту прав дитини та вдосконалення примусового стягнення заборгованості. Загалом у цій «другій» реформі можна виокремити 5 ключових положень, які мають стимулювати платників аліментів до належного виконання своїх обов’язків. Які саме? Дізнайтеся зі статті «Не завиніть перед дітьми!».
Вступаючи у процес, адвокат має робити все можливе для захисту інтересів клієнта. Однак трапляється, що замість використання механізмів, доступних для захисту, правники вдаються до зайвого епатажу, який лише шкодить підзахисному. Де лежить межа між результатом роботи та етикою професії? Про це читайте в публікації «Наука розсудливості».
Імплементуючи європейські стандарти, законодавець увів у кримінальний процес поняття «спеціальна конфіскація». Однак якщо в Європі права добросовісного набувача захищені, то в Україні невизначеність понять уможливлює відібрання будь-якої власності. Детальніше – у матеріалі «Відібрати все!».