Закон і Бізнес N 1–2 (1351–1352). Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 1–2 (1351–1352). 9–19 січня 2018 року.
Без належного фінансового забезпечення важко реалізувати будь-яку ідею. Чи будуть задоволені всі потреби судової системи у поточному році? Чи доведеться храмам Феміди в чомусь себе обмежувати? З такими запитаннями «ЗіБ» звернувся до заступника голови Державної судової адміністрації Людмили Гізатуліної. Також вона розповіла, яких заходів вживатиме ДСАУ щодо оптимізації мережі судів.
За 5 років існування Кримінального процесуального кодексу до нього було внесено більш як 500 поправок. Але цього виявилося замало, і нині спеціалісти знову почали говорити про необхідність удосконалення документа. Про те, що варто змінити, розповів «ЗіБ» завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола Погорецький.
Лише через місяць після визначення дати чергового з’їзду суддів секретаріат Вищої ради правосуддя нарешті оголосив про початок прийому документів від претендентів на крісла у ВРП. Щоправда, кількість вакансій при цьому не вказана. Докладніше – у матеріалі «Хто хоче до ВРП?».
Конституція гарантує: ніхто не зобов’язаний свідчити проти себе і доводити свою невинуватість. Проте у 2015 році в Кримінальному кодексі з’явилася така кваліфікація, що перекреслює обидві ці гарантії. І група народних депутатів спробує переконати Конституційний Суд у цьому. Як нардепи попросили КС заступитися за презумпцію невинуватості, читайте в статті «Капітал і кримінал».
Після завершення процедури ліквідації та реорганізації храмів Феміди у 8 містах з’явиться свій третій окружний суд. У того, хто хоча б раз дивився новорічну комедію «Іронія долі», напевно, виникають асоціації з 3-ю вулицею Будівельників. Так, у кінострічці однакова назва вулиць у різних містах призвела до курйозу. То чи не пожартує доля недобре із володарів мантій через перейменування судів? Про це дізнайтеся з публікації «Іронія оптимізованої долі, або Чому поспішні укази про утворення окружних судів віщують нелегкі часи для системи».
Крім президентського, у парламенті вже зареєстровано 4 депутатські законопроекти про Вищий антикорупційний суд, і, схоже, це не межа. Зацікавлені сторони сперечаються про вимоги до суддів, роль міжнародних експертів тощо. Яким бачать Вищий антикорупційний суд Президент і народні депутати, читайте в матеріалі «Хід у відповідь».
Наприкінці року Конституційний Суд ухвалив два рішення поспіль. Обидва прямо чи опосередковано стосувалися «диктаторських» норм. Обидва були прогнозовані: КС не погодився з існуванням таких положень у законодавстві. Як КС захистив право нардепів на власну думку, а виборчі списки — від партійного втручання, – у статті «Розібралися з «диктатурою»».
Суд присяжних — досить молодий інститут, тому цілком очікувано, що на етапі його становлення не уникнути проблем. Присяжні не завжди розуміють свою роль у засіданні, а через їхню неявку суддям доводиться відкладати розгляд справ. Є труднощі й з формуванням списків присяжних. Водночас громадяни, залучені до здійснення правосуддя, отримують низку гарантій. Які гарантії надаються присяжним та чому їх важко знайти, дізнайтеся з публікації «Залучені до правосуддя».
42% храмів Феміди із 449, в яких проводилось опитування, мають власні сторінки у Фейсбуку. Інші вважають, що для інформування досить офіційного сайту, або ж посилаються на те, що поширювати новини в соціальних мережах нікому. Деякі суди побоюються вірусних атак і відсутності в нормативно-правових актах положень про необхідність реєструватись у Фейсбуку. Крім того, у січні — серпні 2017 року майже 300 судів нічого не коментували. Докладніше про це – у матеріалі «Комунікативні прогалини».
Прагнучи забезпечити належний догляд, потенційні пацієнти укладають договори добровільного медичного страхування. Однак, отримати від страхових компаній плату за лікування важко навіть через суд. Чому? Відповідь на це та інші питання – у статті «Лікування — не аргумент».
У поточному році охочих звертатися до храмів Феміди поменшає. Максимальна ставка судового збору за позов збільшилася порівняно з минулорічною в понад 2,5 раза, за апеляційну скаргу — у 3,5, касаційну — у понад 4 рази. Детальніше читайте в публікації «Чим дорожче, тим справедливіше?».
Сьогодні більшість публічних компаній в Україні не мають лістингу акцій на біржі, позбавлені можливості залучати капітал інвесторів через біржу, але підпадають під категорію публічних. Експерти зазначають, що такий квазіпублічний статус передбачає додаткові витрати, які є невиправданими. Дізнайтеся про це докладніше з матеріалу «Формальна публічність».