Закон і Бізнес


Про зобов’язання поручителя


№46 (1344) 02.12—08.12.2017
6231

Якщо договір поруки міститиме третейське застереження, то кредитор, аби стягнути кошти з поручителя, може звертатись до третейського суду, навіть, коли йдеться про споживчий кредит. Про це зазначається у постанові Верховного Суду України від 15.11.2017.


Один банк позичив у іншого. При цьому позичальник заручився підтримкою поручителя. Коли прийшов час гроші повертати, позичальник на це не спромігся. Тож позикодавець звернувся до третейського суду з вимогою стягнути кошти з поручителя. Третейський суд заяву позикодавця вдовольнив.

Кредитор звернувся до державного суду першої інстанції із тим, щоби суд видав виконавчого листа. Суд першої інстанції, з чим погодились апеляційний та касаційний суди, в задоволенні заяви позикодавця відмовив. При цьому було зазначено, що кредит є споживчим. А оскільки оспорюване рішення третейського суду ухвалено після внесення змін до закону «Про захист прав споживачів», якими стягнення заборгованості за споживчими кредитами виключається з повноважень третейських судів, державні суди зазначили, що вказана справа третейському суду не підвідомча.

Аналізуючи матеріали, передані позикодавцем, ВСУ у постанові № 6-1718цс17 зазначив, що поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія закону «Про захист прав споживачів».