Закон і Бізнес


Президент знайшов прецедент

Як ліквідація ВСУ пов’язана зі зникненням військових судів


Станіслав Шевчук (у центрі) поінформував колег, хто з представників влади, експертів підтримує ліквідацію ВСУ, а хто вважає таку процедуру неконституційною.

№45 (1343) 25.11—01.12.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
8592

Конституційний Суд приступив до розгляду «справи про ліквідацію Верховного Суду України». На думку можновладців, усе відбувається у відповідності до Основного Закону. Президент навіть знайшов спільні риси в процедурі ліквідації ВСУ та військових судів. Утім, не всі так вважають.


Сумнівний аргумент

Рік тому Пленум ВСУ попросив, аби КС провів перевірку конституційності окремих норм «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів». Більшість із них стосується долі самого ВСУ. Зокрема, «верховники» запідозрили, що приписи про ліквідацію найвищого та трьох вищих спеціалізованих судів і створення на їхній базі нової інституції мають гіркий присмак неконституційності.

Лише коли завершився набір служителів Феміди до ВС та Президент видав указ про їх призначення, «конституційники» взялися за розгляд подання ВСУ. Як зауважив доповідач у справі Станіслав Шевчук, він звернувся, зокрема, до Президента, Голови ВР, керівників органів судової влади, науковців із пропозицією висловитися щодо цього подання. Частина опитаних, особливо тих, яким статус чи посада не дозволяють критикувати судову реформу, переконана: всі згадані положення — конституційні. Тільки окремі особи наважилися розвіяти реформаторську ейфорію.

«Президент у своєму листі наголошує: судова реформа повинна забезпечити функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного справедливого суду. Однією з важливих складових цієї реформи є прийняття закону, яким установлені механізми кадрового оновлення суддівського корпусу», — зачитав С.Шевчук відповідь, яка надійшла до КС від глави держави.

На думку гаранта, зміна конституційних засад функціонування судоустрою створила передумови для встановлення на законодавчому рівні порядку припинення діяльності та ліквідації ВСУ, формування ВС.

«Президент нагадує, що питання ліквідації судів уже вирішувалося на законодавчому рівні. Зокрема, законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 було передбачено, що військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010 року, врегульовано питання переведення суддів ВСУ та інших суддів загальної юрисдикції», — звернув увагу С.Шевчук.

Деяким експертам, по-перше, видається дивним, що глава держава посилається на положення, розроблені представниками попередньої влади. По-друге, аналітики припускають: гарант, напевно, забув, що в Конституції про військові суди не згадувалося. Про них ішлося лише в профільному акті. Тому їх ліквідацію можна було передбачити законом. Інша ж справа — ВСУ, який «прописався» в акті найвищої юридичної сили. Тому «законний прецедент» ліквідації військових установ недоречно застосовувати в ситуації, в якій опинився ВСУ.

Так, національний радник з юридичних питань координатора проектів ОБСЄ в Україні (Олександр Водянніков. — Прим.ред.) у своєму листі, зокрема, зазначив: підстави для ліквідації ВСУ та утворення нового органу не передбачені. «За відсутності відповідних спеціальних положень серед унесених до Конституції змін не можна дійти іншого висновку, ніж той, що ВСУ продовжує функціонувати під новою назвою «Верховний Суд» і не підлягає ліквідації в порядку ч.5 п.161 «Перехідних положень» Конституції», — зачитав фрагмент з відповіді С.Шевчук.

Забагато очікувань

Спікер, як і Президент, уважає, що трансформація системи судоустрою відбувається «з метою реалізації суспільного запиту на справедливий суд та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань та європейських стандартів».

А ось голова ВРП Ігор Бенедисюк наголошує: найважливішим завданням реформи є оновлення суддівського корпусу. Це єдиний можливий шлях до підвищення якості здійснення судочинства та повернення довіри суспільства до Феміди.

«Натомість створення законодавчих можливостей для автоматичного переведення суддів до новоутворених органів ставить під сумнів досягнення мети якісного оновлення суддівського штату. Судді ВСУ можуть обрати модель поведінки, яка передбачає або вихід у відставку, або участь у конкурсі на посади суддів нового ВС для подальшого продовження кар’єри», — озвучив С.Шевчук думку очільника ВРП.

Доля вже визначена

Разом з тим, на переконання науковців з Київського національного університету ім. Т.Шевченка, «сама по собі відмова працюючого судді ВСУ від участі в конкурсі на зайняття посади у ВС не є підставою для звільнення, оскільки це не передбачено нормами Конституції та не є дисциплінарним проступком».

До того ж фахівці вважають: судді ВСУ в разі їх переведення до ВС не змінять ні правового статусу, ні обов’язків, ні рівня суду. «Отже, відповідно до положень ч.3 ст.82 закону «Про судоустрій і статус суддів» вони мають бути переведені з ВСУ й надалі обіймати аналогічні посади в штаті ВС. Лише після цього переведення може бути оголошено конкурс на вакантні посади у ВС».

Після ознайомлення зі змістом відповідей, які надійшли до КС, «конституційники» перейшли до розгляду справи у формі письмового провадження. Як прогнозують експерти, швидше за все, Суд стане на бік реформаторів, а не ВСУ. Адже, напевно, нині ніхто не наважиться зруйнувати створений «на прозорих конкурсних засадах» новий ВС.

До того ж існує велика ймовірність, що повториться прецедент, коли КС позитивно оцінив проект змін до Конституції (щодо правосуддя), але при цьому відразу 10 володарів вишневих мантій висловили окремі думки. Тож, імовірно, переважна більшість суддів КС вирішить, що ВСУ не має рації, але водночас деякі з них висловлять окрему думку та погодяться з «верховниками». Однак їхні слова «протесту» жодним чином не вплинуть на долю ВСУ, який, за задумом реформаторів, повинен бути ліквідований. Хоч це, може, відбудеться і в неконституційний спосіб.