Голова АСГСУ Наталія Богацька:

«Громадське суспільство не може існувати без верховенства права та дійсно незалежного від будь-кого впливу суду!»

26—27 жовтня відбулися загальні збори членів Громадської організації «Асоціація суддів господарських судів України». Судді господарської юрисдикції всіх інстанцій зібралися в Одеському апеляційному господарському суді, щоб обговорити питання суддівської спільноти, що поставали протягом року, та підбити підсумки діяльності асоціації. Прийнято низку рішень, спрямованих на підвищення авторитету судової влади, зміцнення незалежності суддів та налагодження комунікації між суддями, судами та громадськістю. Про подробиці напрямків подальшої діяльності асоціації та прийнятих рішень розповіла голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія БОГАЦЬКА.

— Наталіє Станіславівно, чому взагалі виникла ідея утворити спеціалізовану громадську організації для суддів господарської юрисдикції?

— Ініціаторами створення асоціації та засновниками були судді у відставці з багаторічним суддівським досвідом, які своєю плідною та завзятою працею зробили вагомий внесок у розвиток системи господарських судів та здійснення правосуддя. Це судді Одеського апеляційного господарського суду у відставці Бойко Людмила Іванівна, Андрєєва Емма Іванівна та Лавренюк Олександра Тимофіївна, вони наполягали на необхідності об’єднання суддів незалежно від інстанційності задля відстоювання авторитету суддів та для швидшого вирішення нагальних проблем у суддів та судів господарської юрисдикції.

За рік існування організації, в кожній області були створені підрозділи асоціації, в які увійшли судді судів перших та апеляційних інстанцій регіонів, що дає можливість всебічно охопити питання, які постають перед судами, як при здійсненні правосуддя так і при адмініструванні, в незалежності від інстанційності і регіональності та максимально швидко реагувати на них.

Головними завданнями АСГСУ є впровадження принципу верховенства права; забезпечення безпеки, захист та представництво інтересів членів асоціації; обговорення та відпрацювання єдиної позиції з актуальних питань організації роботи судів, які виникають при адмініструванні; вдосконалення та подальший розвиток системи господарських судів та створення комунікаційної площадки як для взаємодії суддів в самій системі судів так із мас-медіа та громадськими організаціями.

Вже минув рік з часу створення асоціації і ми бачимо, що визначені при створенні завдання асоціації є актуальними і сьогодні.

— Яким питанням було приділено основну увагу в роботі асоціації за цей рік?

— Перш за все це передумови загрози незалежності судової системи внаслідок чисельних, вочевидь замовних спроб, спрямованих на втручання у здійснення суддями правосуддя.

Ці болючі теми неодноразово піднімалися нашою асоціацією, щоб звернути увагу суспільства на те, що зневага до судової системи, обґрунтування знаходження людей в камуфляжі, що стоять за спинами суддів і по периметру залу судового засідання з гаслами: «Прагнемо законного рішення по відношенню до…/конкретної сторони процесу/» — це крок до прірви беззаконня!

Це не просто дискредитація судової системи, це дискредитація нашої держави, особливо в очах міжнародної спільноти, оскільки в них суди асоціюються із незалежністю та верховенством права. Та у нас судові засідання в все частіше перетворюються на такі собі майданчики для «замовних видовищ».

— Які ви бачите основні загрози незалежності суддів господарських судів?

— Сьогодні використовується цілий арсенал методів для того, аби у будь-який спосіб домогтися прийняття судом «потрібного» рішення.

І це вже не тільки, вчинення протиправних дій «громадськими активістами» у відношенні до судів та суддів та кримінальне переслідування суддів через безпідставне внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.375 Кримінального кодексу.

Ми спостерігаємо за ситуацією масового безпідставного складання ДЗЕ Національної поліції відносно суддів протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією за стст.172-4, 172-6, 172-7 КпАП та намагання останніх самостійно встановлювати наявність конфлікту інтересів, проводити комплексні перевірки судів, вивчати особові справи, збирати персональні дані суддів та працівників апаратів.

Як наслідок, по відношенню до суддів — безпідставно відкриті кримінальні провадження або складені адміністративні протоколи.

Ми звернулися до ВСС із проханням провести відповідне узагальнення правових позицій судів з метою з’ясування практики вирішення судами загальної юрисдикції таких справ, оскільки як нам відомо, суди закривають провадження з огляду на невідповідність дій ДЗЕ вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини. А також, стосовно надходжень до судів та результатів розгляду кримінальних справ за ст.375 КК.

Крім того, набирають обертів випадки зловживання деякими учасниками судових проваджень, представниками правоохоронних органів, органами державної влади, депутатами підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та використання інформаційного простору і ЗМІ з метою дескридитації окремих суддів та судів.

Ці методи, пов’язані із розглядом судом конкретних судових справ, і по-перше, мають ознаки втручання у здійснення правосуддя, а по-друге, деякі з них несуть загрозу життю і здоров’ю суддів та членів їх сімей, що безперечно ставить під сумнів незалежність судової системи та констатує низький рівень безпеки судів і суддів, що є неприпустимими у правовій державі.

Окремо суддями були обговорені ризики невизначеності критеріїв та методології оцінки суддів громадською радою доброчесності.

— Чимало судів висловлювали занепокоєння тим, що особиста інформація про суддів та членів їхніх сімей розміщується у відкритому доступі. Чи є в цьому загроза для безпеки служителів Феміди?

— Безумовно. Використання зловмисниками відкритих даних е-декларацій у сукупності з даними інших реєстрів, які надають змогу ідентифікувати місце знаходження майна та майновий стан людини, призвели до частих нападів на суддів та членів їх сімей за місцем їх проживання. З приводу загрози відкритих даних, АСГСУ прийнято рішення направити до Вищої ради правосуддя звернення про вирішення питання застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки суддів та їх близьких родичів, відповідно до стст.10, 13, 14 закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», шляхом вилучення з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацій суддів, забезпечивши уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції (НАБ, НАЗК, САП),окремий доступ до декларацій суддів для вчинення антикорупційних заходів.

— Чи є якісь організаційні проблеми, з якими стикаються «господарники» у своїй роботі?

— Звісно, так. І ми приймаємо участь у визначенні єдиної концепції з організаційно-правових аспектів діяльності судів. Наприклад, не залишені поза увагою АСГСУ такі проблемні питання, як методології розрахунку модельного навантаження на суддю, оскільки оптимізація судової системи є важливою складовою судової реформи. Розрахунок штатної чисельності судів, достатньої для забезпечення ефективного функціонування судової влади, напряму залежить від методології розрахунку судового навантаження.

Що стосується проекту штатного розпису судів, направленого в суди декілька місяців тому, то суди відпрацювали єдину позицію і звернулися до ДСАУ з проханням врахувати в проекті особливості організації роботи суду, його матеріально-технічну складову, адміністративно-територіальне розташування та функції, покладені на суд законом. Зокрема, мова йде про інстанційність та завдання апеляційних інстанцій з урахуванням структури відповідного апеляційного округу.

Своє бачення судами господарської юрисдикції було висловлено стосовно визначення коефіцієнту співвідношення чисельності апарату до суддів і в останньому варіанті проекту штатного розпису ДСАУ збільшив його з 3,2 до 4.

Зараз ще остаточне рішення в цьому питанні не прийняте, тому сподіваємося, що коефіцієнт залишиться в тому ж вигляді.

— Напевне, ці проблеми притаманні й іншим судам. Чи є якісь специфічні питання, які притаманні саме господарській юрисдикції?

— Так, наприклад, у цьому ж контексті було опрацьоване ще одне питання, яке стосується вже тільки господарської юрисдикції. Це забезпечення повноти та об’єктивності статистичних даних як реального навантаження суддів. Судами було встановлено, що нове оновлення комп’ютерної програми діловодства, за допомогою якої формуються статистичні дані, не враховує більшість заяв та клопотань учасників процесу (так звані КДМ), а фактично — це процесуальні документи, що виносяться судом за результатом розгляду цих заяв, в тому числі у справах про банкрутство.

Тобто, взагалі проігноровано особливості процедури банкрутства, що регулюються не тільки ГПК, а і спеціальним законом — законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за яким більшість ухвал, якими вирішуються питання по суті, є рішеннями суду. Наприклад ухвала про затвердження реєстру кредиторів, яких в окремих справах про банкрутство може бути декілька тисяч.

При цьому запроваджена нова методика обрахунку статистичної звітності прямо суперечить формі Базових показників роботи суду, затверджених рішенням РСУ від 2.04.2015 №28 та порядку статзвітності, затвердженому наказом ВГС від 5.12.2012 №58.

АСГСУ було прийнято рішення про направлення до ДСАУ звернення про приведення Методики статистичної звітності господарських судів у відповідність до рішень РСУ та ВГС, що регулюють дані питання.

— Чимало дискусій точиться навколо можливого позбавлення з наступного року усіх місцевих судів функцій розпорядників бюджетних коштів. Як на це відреагували в асоціації?

— Ця тема викликала жваве обговорення й серед членів АСГСУ, оскільки вона стосується місцевих судів двох юрисдикцій. За доцільність збереження існуючого порядку фінансування неодноразово висловлювалась Рада суддів (рішення від 4.11.2016 №72, від 2.12.2016 №85), втім це питання є актуальним і досі, оскільки відповідних змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» так і не внесено, а попереду у нас новий звітний бюджетний рік, а отже і ймовірні нововведення.

Оскільки РСУ вже розглядала це питання, у резолюції зборів АСГСУ було вирішено звернути увагу ВРП на таку проблему.

— Чи готові господарські суди до здійснення судочинства в умовах нового процесуального законодавства? Що в цьому напрямі робиться асоціацією?

— Суди готові максимально швидко опрацювати новели процесу як тільки буде оприлюднений повний текст нового кодексу. Те, що питання при його застосуванні у судів поставати будуть — неминуче, бо господарський процес змінюється кардинально. І для запобігання процесуальних помилок важливо діяти оперативно, а тому вже заплановані заходи з питань виявлення та обговорення структурними підрозділами асоціації проблемних питань практичного застосування нового ГПК та напрацювання єдиних підходів щодо впровадження міжнародних стандартів та застосування практики Європейського суду з прав людини, у тому числі у співпраці з іншими судовими установами, НШС, міжнародними та адвокатськими організаціями.

Взагалі, що стосується роботи асоціації з виконання завдання щодо удосконалення господарського судочинства, то протягом року нами проведено ряд заходів просвітницького, інформаційного та практичного характеру. Це і семінари, тренінги, круглі столи інші заходи, які планувалися та проводилися саме з метою виявлення та обговорення актуальних питань в судовій практиці, обміну досвідом та створення умов для саморозвитку та професійної підготовки суддів господарських судів.

І найвагомішою подією було проведення всеукраїнської науково-практичної конференції стосовно обговорення новел проекту ГПК та перспектив їх застосування. Під час її проведення судді, науковці, адвокати та представники бізнес-спільноти мали можливість висловити свої зауваження та пропозиції до проекту, які були опрацьовані асоціацією та надіслані до профільного комітету Верховної Ради.

— Якими є найближчі плани діяльності АСГСУ? На чому насамперед зосередите увагу?

— Безумовно, болючими темами сьогодні залишаються відсутність охорони судів, питання розроблення і впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя та суто для господарської юрисдикції — впровадження норм нового ГПК, який фактично змінює суть процесу.

Асоціація готова працювати у цих напрямках, і представники господарських судів висловили цей намір у прийнятій резолюції.

Крім того, був створений комунікаційний комітет Асоціації суддів господарських судів України, до якого увійшли представники всіх господарських судів першої та апеляційної інстанцій (від кожного регіону), метою якого є налагодження прямих зв’язків між судовою владою і суспільством.

Після підведення підсумків роботи, суддями господарської юрисдикції були визначені та затверджені Пріоритетні напрямки розвитку АСГСУ на 2017—2018 рр. та прийнято підсумкову резолюцію АСГСУ.

Підсумовуючи цей рік роботи, зауважу, що створення АСГСУ було вимогою часу і це крок до об’єднання суддів господарської юрисдикції усієї країни, він зроблений і ми націлені на співпрацю з суддями інших юрисдикцій. Мета — довести разом, що громадське суспільство не може існувати без верховенства права та дійсно незалежного від будь-кого впливу суду, що судова система єдина і виклики сьогодення, які стоять перед судовою системою, є також єдиними для всіх суддів незалежно від юрисдикції!