Без гарантій ніяк

Нардепи вирішили заздалегідь підготуватися до зняття недоторканості. І пропонують закріпити за ними певні гарантії, що унеможливлять, аби якийсь низький чин правоохоронної системи посягнув на їхні права.

Проектом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№7243) пропонується деталізувати процедури застосування заходів, які обмежують права і свободи народного депутата.

Для обґрунтування необхідності своєї ініціативи автори проекту відсилають до позиції Венеціанської комісії, яка у червні 2015 року рекомендувала запровадити замість недоторканності «інші механізми, що можуть запобігти втручанню в діяльність парламенту».

В якості таких механізмів автори проекту пропонують, зокрема, у ст.482 Кримінального процесуального кодексу та ст.27 закону «Про статус народного депутата України» встановити, що обшук, огляд речей, багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також інші обмеження прав і свобод народного депутата, можуть проводитися лише з дозволу суду за клопотанням Генерального прокурора.

Про проведення таких заходів, включаючи, негласні слідчі дії, Генпрокурор має невідкладно поінформувати Верховну Раду.

Важко заперечувати побоювання ВК щодо намагань того, що «у країнах, в яких не укріпилося верховенство права, уряд може намагатися неправдиво звинувачувати політичних опонентів, а суди піддаватися політичному тиску» (п.15 висновку). Але чи варто замість того, аби укріплювати це верховенство права, вимагати для себе преференцій у захисті від власноруч створеної правоохоронної системи?