Керуючий партнер АО «Нексум», член ВКДКА Сергій Жуков:

«Технічний прогрес суттєво вплине на ринок юридичних послуг у найближчі роки»

Як і будь-яка інша сфера людської діяльності, юридична галузь не стоїть осторонь прогресу. У найближчому майбутньому новітні технології не тільки спростять і пришвидшать роботу правника, а й призведуть до зростання конкуренції в цьому середовищі. Про те, як стати найкращим фахівцем, а також хто і яким чином формуватиме новітні орієнтири правової царини, «ЗіБ» поговорив з керуючим партнером адвокатського об’єднання «Нексум», представником Дніпропетровської області у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Сергієм ЖУКОВИМ.

«Рівень знань юриста має бути вищим, але більш вузькоспеціалізованим»

— Сергію Вікторовичу, під час VI судового форуму ви брали участь у дискусії «Юрист нового покоління». Яким має бути такий юрист?

— Юрист нового покоління — це не тільки правник, який має теоретичні та практичні знання, передусім це спеціаліст, який постійно навчається, отримує нові знання та навички як у сфері права, так і в суміжних, наприклад з психології.

Юрист нового покоління повинен зважати на новітні технології — один з головних факторів, що змінює цю професію. Він зобов’язаний постійно стежити за новітніми тенденціями світу, що швидко змінюється, і діяти на випередження. Крім того, саморозвиток має поєднуватися з викладанням, тому що коли вчиш інших, то навчаєшся сам. Ідеї та думки краще формуються, якщо їх потрібно донести до оточуючих.

— Від чого залежить відповідність правника названим критеріям? Чи правильно кажуть експерти, що фаховий юрист зростає зі студентської лави? Як якість правничої освіти впливає на якість професії?

— Якість освіти залежить саме від людини, від її волі, від того, як вона вміє та хоче навчатися. Так, фаховий юрист зростає зі студентської лави, але тільки тоді, коли наполегливо здобуває теоретичні знання з права, які є фундаментом, а також навички самостійного пошуку та аналізу інформації. Отже, рівень знань студента насамперед залежить від нього самого, вже потім — від викладача. Коли є воля та прагнення нових знань, знайти їх не проблема. В Інтернеті є величезна кількість дистанційних курсів, було б бажання.

Що стосується правничої освіти, яка безпосередньо впливає на якість професії, то вважаю, що її якість має постійно підвищуватися. Більшість сьогоднішніх випускників юридичних факультетів не мають таких обов’язкових навичок, як написання юридичних текстів, аргументування, доведення своєї позиції, розуміння опонента, тобто так званих soft skills. Зараз освіта потроху трансформується, але все одно відповідає запитам індустріальної економіки, яка залишилась у минулому. Сьогодні в розвинених країнах відбувається перехід до економіки знань, і рівень цих знань у юриста має бути вищим, але більш вузькоспеціалізованим.

— На що передусім слід звертати увагу керманичам юридичних вишів, готуючи студентів? І до чого потрібно готуватись тим, хто тільки починає опановувати право?

— На мій погляд, керманичам юридичних вишів при підготовці студентів, крім надання ґрунтовних теоретичних знань, необхідно змінювати програму, залучати юристів-практиків для навчання студентів практичним навичкам, так званим soft skills. Також потрібно звернути увагу, що нині юридичні знання пов’язані з інформаційними технологіями. Технічний прогрес суттєво вплине на ринок юридичних послуг у найближчі роки. Завдяки технологіям, таким як big data, он-лайн-правосуддя, а також удосконалення аналізу законодавства чи збору даних для судового процесу, у найближчі 5 років збільшиться доступність правосуддя.

Ті, хто опановує право, повинні розуміти, що в недалекому майбутньому потрібно готуватися до того, що серед юристів буде величезна конкуренція. Необхідні будуть виняткові знання у певній спеціалізації чи юрисдикції, щоб витримати цю конкуренцію. Всі прості юридичні операції будуть автоматизовані за допомогою певних програм (ботів). Ці процеси відбуваються вже зараз, але вони ще не дуже помітні.

«Суддя має знаходити компроміс між неминучістю правового прогресу та цінністю єдності й сталості судової практики»

— Ви науковець і одночасно практикуючий адвокат. Також один з переможців конкурсу до нового Верховного Суду. Чому вирішили взяти участь у цьому конкурсі?

— Зараз у країні відбуваються певні зміни. Конкурс до Верховного Суду — це частина судової реформи. Вперше адвокати і науковці мають право взяти участь у змаганнях такого рівня. Розумію, який це виклик суспільства, і мені було цікаво випробувати свої сили.

Усвідомлюю всю відповідальність, але переконаний, що маю достатньо енергії, досвіду, відповідних знань та навичок. Вважаю своїм обов’язком бути корисним суспільству та державі у період змін і судової реформи.

— Чому обрали саме господарську юрисдикцію? Чи можна сказати, що вона простіша, ніж кримінальна та цивільна? Адже, якщо подивитися на роботу вищих судів, то саме діяльність Вищого господарського суду експерти оцінюють як найбільш ефективну?

— Господарську юрисдикцію обрав тому, що понад 15 років як адвокат надаю правову допомогу і захищаю інтереси клієнтів переважно у господарських справах. Крім того, мої наукові інтереси, а саме — кандидатська дисертація, пов’язані з господарським правом та процесом. Ця юрисдикція для мене повністю зрозуміла.

Що стосується діяльності ВГС, то вона є і була досить ефективною. Вважаю, що трохи недостатньо певної єдності та сталості судової практики, що і повинен забезпечити новий Касаційний господарський суд у складі ВС. На мою думку, суддя має знаходити компроміс між неминучістю правового прогресу та цінністю єдності й сталості судової практики і всього права.

— На новий ВС натхненники його створення покладають великі сподівання, в тому числі в частині відновлення довіри до судової системи. Чи поділяєте ви ці сподівання? Адже ВС є лише однією установою в розгалуженій системі судів і не всі справи потраплятимуть до нього.

— Зараз суспільство очікує від суддів ВС справедливого, доступного та ефективного правосуддя. Він з перших своїх кроків повинен показати, що є новим та сучасним найвищим судом у країні.

Які я бачу пріоритети в роботі нового Суду? По-перше, це швидкі організаційні заходи щодо його запуску: робота організаційного комітету, підготовка Пленуму ВС. А на самому Пленумі — прийняття його регламенту, обрання секретаря Пленуму, Голови ВС та його заступника, формування бюджетного запиту.

Крім того, новою має стати якість постанов ВС. Вони повинні бути обґрунтовані, але складені таким чином, аби їх розумів пересічний громадянин, — за зразком рішень Європейського суду з прав людини. Взагалі ВС має стати безпрецедентно відкритим і зрозумілим для людей.

Окремими напрямами є створення єдиної та сталої судової практики, постійний її аналіз та узагальнення, забезпечення однакового застосування норм права судами різних юрисдикцій.

Нарешті, в пріоритеті мають бути захист незалежності ВС та системи судоустрою від будь-якого незаконного впливу, відновлення авторитету Суду як третьої гілки влади.

Усе це сприятиме зміцненню довіри та поваги до ВС у суспільстві й державі.

Мені дуже подобається вислів Рут Гінзбург, найстарішої судді Верховного суду США: «Судді продовжують мислити і можуть змінюватись. Я сподіваюсь: якщо суд щось не побачив сьогодні, завтра він розплющить на це очі».

«Особисті амбіції та недовіра до колег повинні залишитися за порогом нового ВС»

— Яким чином відбуватиметься організація співпраці суддів, адвокатів і науковців, котрі стануть суддями ВС, адже всі вони мають досить різний підхід до роботи?

— Вважаю, що проблем з організацією співпраці суддів, адвокатів та науковців не буде. У всіх є спільна мета: у найкоротший термін організувати якісне правосуддя, керуючись принципом верховенства права. Дуже важливо, що організація роботи ВС повинна відбутися у найкоротший строк. Вирішення чекає величезна кількість справ.

Отже, особисті амбіції та недовіра до колег повинні залишитися за порогом нового Суду. Що стосується особисто мене, то маю певні знання з медіації та конфліктології і вони не завадять при розв’язанні будь-яких проблем у роботі.

— Чи варто враховувати належність судді ВС до правничої галузі при формуванні колегій? Чи немає підстав побоюватися, що науковці з різних колегій просуватимуть протилежні доктрини, що призведе до прийняття різних за змістом рішень і, відповідно, до різнорідності судової практики?

— Дуже важливо для нормальної роботи швидко обрати керівництво самого ВС та касаційних судів, а також представників Великої палати, сформувати палати для розгляду справ і колегії. Ці рішення приймаються у відповідному порядку, але для цього потрібні майже повна згода та консенсус.

Затягувати зі здійсненням правосуддя або з обговоренням при прийнятті певних рішень, вважаю, ні в кого немає намірів, бо всі розуміють свою відповідальність перед суспільством і державою.

— Як ви бачите співвідношення наукової думки та закону? Чи вдасться вам обмежити обґрунтування рішення вимогами останнього?

— Зараз в Україні приймається величезна кількість законів, що регулюють безліч важливих сфер життя. При прийнятті законів дуже рідко використовуються наукові дослідження. Останні живуть своїм життям, а закони — своїм. Судова практика також майже не впливає на прийняття нових актів. Як писав Лон-Льюїс Фуллер у своїй праці «Вісім способів зазнати невдачі у правотворчості»: «Закон, який щодня змінюють, гірший, ніж відсутність закону».

Що стосується судді, то відповідно до останніх змін до ст.129 Конституції суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права. У попередній редакції цієї статті було записано, що суддя підкорюється тільки закону. Отже, зараз судді ВC, створюючи єдину та сталу судову практику, не можуть бути обмежені законом. Вони повинні керуватися верховенством права з такими елементами, як законність, юридична визначеність, заборона свавілля, доступ до правосуддя, повага до прав людини, а також недискримінація та рівність перед законом.

— Часто експерти, говорячи про ВС, вживають слово «новий», натякаючи на новаторські підходи до здійснення правосуддя. Звісно, до таких підходів мають бути готові самі судді. Яким ви уявляєте «суддю майбутнього»?

— Новий ВC, на мій погляд, повинен своїми постановами показати нову якість правосуддя. Саме цього суспільство від нього чекає. Якщо звернутися до історії, то період першої половини ХІХ ст. в США характеризувався достатньо вільною, креативною та активною участю суддів у запровадженні правових новацій. Цей час назвали періодом «великого стилю» (Grand Style). Судді виносили короткі, але мудрі рішення, прагнучи передусім забезпечити справедливість.

У нового ВС є шанс своєю працею і постійним діалогом із суспільством здобути довіру і авторитет. А судді майбутнього ВС своїми зрозумілими рішеннями могли б забезпечити панування права в суспільстві.