Закон і Бізнес


Об’єктивна тяганина


№36 (1334) 23.09—29.09.2017
4791

Хоча рішення про внесення подання про звільнення прийняте поза місячним строком, подію розгляду заяви не можна визнати такою, що настала внаслідок протиправної бездіяльності ВРЮ. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №800/313/15, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

27 червня 2017 року                         м.Київ                                №800/313/15

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., КРИВЕНДИ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року Особа 6 на підставі ст.1711 Кодексу адміністративного судочинства подав до Вищого адміністративного суду позов, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВРЮ щодо несвоєчасного (понад один рік і чотири місяці) розгляду його заяви від 6.02.2014 про відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області та внесення відповідного подання до Верховної Ради.

Обґрунтовуючи позов, Особа 6 вказав на те, що ВРЮ, розглянувши зазначену заяву лише 18.06.2015, позбавила його права на отримання вихідної допомоги в сумі 227766 грн., частини суддівської винагороди в розмірі 48000 грн. та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

ВАС постановою від 16.11.2015 позовні вимоги задовольнив.

ВСУ постановою від 6.07.2016 це рішення ВАС скасував, а справу направив на новий розгляд.

ВАС постановою від 21.11.2016 позов задовольнив.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що ВРЮ, не розглянувши отриману 10.02.2014 заяву позивача від 6.02.2014 протягом установленого ст.109 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) місячного строку, допустила протиправну бездіяльність.

При цьому суд указав, що зазначений строк порушений ВРЮ ще до припинення з 11.04.2014 повноважень її членів, адже питання про розгляд заяви позивача вперше було включено до порядку денного засідання відповідача 18.03.2014 (при отриманні заяви 10.02.2014).

Посилання ВРЮ на поважність причин пропуску місячного строку розгляду заяви у зв’язку із суспільно-політичними подіями в України суд визнав безпідставними, оскільки такі події відповідно до указу Президента «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11.02.2015 №69/2015 тривали ще з листопада 2013 року, тобто на час подання позивачем заяви, і не могли стати перешкодою для своєчасного її розгляду.

Щодо порушення прав Особи 6 внаслідок допущення відповідачем бездіяльності суд зазначив, що з моменту спливу місячного строку з дня подання заяви про відставку та до внесення відповідного подання до ВР були прийняті закони, які звузили права позивача, внаслідок чого останній втратив право на довічне грошове утримання, на вихідну допомогу судді у зв’язку з відставкою, зменшився розмір його суддівської винагороди.

Суд також указав на те, що воєнний або надзвичайний стан, лише в умовах яких можуть установлюватися окремі обмеження прав і свобод, на момент виникнення спірних правовідносин в Україні не впроваджувався, події, пов’язані з революцією гідності, вже відбувалися на час подання заяви позивачем, а тому законних підстав для відкладення розгляду заяви позивача до припинення повноважень членів ВРЮ не було.

Не погодившись із таким рішенням суду, ВРЮ подала заяву про його перегляд ВСУ з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.237 КАС, у якій просить постанову ВАС від 21.11.2016 скасувати та ухвалити нову — про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представника Вищої ради правосуддя, перевіривши наведені у заяві та запереченнях до неї доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

За ч.3 ст.2 КАС, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) <…>;

5) розсудливо <…>;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.1 закону «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98 №22/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) ВРЮ є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Статтею 31 зазначеного закону передбачено, що ВРЮ за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

У п.9 ч.5 ст.126 Конституції встановлено, що у разі подання заяви про відставку суддя звільняється з посад органом, що його обрав або призначив. Ці конституційні положення конкретизуються у ст.120 закону №2453-VI, згідно з чч.1, 3 якої суддя має право подати заяву про відставку. Заява подається суддею безпосередньо до ВРЮ, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень убачається, що суддя, який подав заяву про відставку, вправі очікувати від ВРЮ як спеціального суб’єкта владних повноважень розгляду його заяви у порядку та строки, встановлені законом. Зволікання з розглядом такої заяви за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у невчиненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були вчинені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов’язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Згідно зі ст.2 закону №22/98-ВР повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ визначаються Конституцією, цим законом та регламентом ВРЮ, який затверджується на її засіданні.

Так, пп.1—3 §2.1 §2 гл.1 розд.ІІ регламенту ВРЮ, затвердженого рішенням цього органу від 4.10.2010 №791/0/15-10 (чинного на час виникнення спірних відносин), передбачено, що заява про відставку подається суддею безпосередньо до ВРЮ разом з відповідними матеріалами. Такі матеріали мають містити оформлені в установленому порядку: біографічну довідку судді, копії паспорта, диплома, трудової книжки (послужного списку), акта про останнє призначення (обрання) судді на посаду, інші документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення судді з посади. Про неналежне оформлення матеріалів щодо звільнення судді з посади голова ВРЮ або його заступник повідомляють суб’єктові, який надіслав ці матеріали, та встановлюють строк для усунення недоліків, що не може перевищувати 10 днів.

Отже, розгляд заяви судді про відставку може бути здійснений ВРЮ лише за наявності передбачених регламентом документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення судді з посади.

У ході розгляду справи встановлено, що 10.02.2014 ВРЮ отримала заяву Особи 6 про його звільнення у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області разом із відповідними документами, проте біографічна довідка у складі цих документів була оформлена з недоліками.

12.02.2014, на виконання вимог п.4 §2.1 §2 гл.1 розд.ІІ регламенту, для з’ясування питання дійсного волевиявлення судді, який подав заяву про відставку, та чи не має місце сторонній вплив на нього або примус із Особою 6 проведено телефонну розмову, в ході якої останній підтвердив своє рішення.

Виправлена біографічна довідка судді Апеляційного суду Вінницької області Особи 6 (№391/0/8-14) надійшла до відповідача 17.02.2014. Таким чином, саме цього дня до ВРЮ надійшли всі документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення судді Особи 6 у відставку, необхідні для розгляду ВРЮ питання про внесення до ВР відповідного подання, відтак питання щодо звільнення позивача з огляду на встановлений ст.120 закону №2453-VI місячний строк мало бути розглянутим до 18.03.2014.

Відповідно до пп.2, 3 §3 гл.2 розд.І регламенту засідання ВРЮ проводиться щонайменше раз на місяць і скликається за ініціативою голови ВРЮ або більшості від конституційного складу органу. Пропозиції про включення питань до порядку денного засідань ВРЮ вносяться за результатами розгляду цих питань на засіданні секції.

Питання щодо розгляду заяви Особи 6 було включено до порядку денного засідання ВРЮ на 18.03.2014.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що ВРЮ дотримала наведені вимоги регламенту та у встановленому ним порядку вчинила необхідні дії для розгляду заяви позивача у місячний строк з дня отримання всіх необхідних для цього документів, тому висновок суду про обов’язок розгляду заяви саме до 10.03.2014 не ґрунтується на вимогах норм матеріального права, які визначають порядок підготовки й розгляду відповідного питання.

За правилами ст.24 закону №22/98-ВР, засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів від її конституційного складу.

На засідання ВРЮ прибули лише 4 члени цього органу, які здійснювали свої повноваження на постійній основі, а інші були відсутні. Враховуючи, що у ВРЮ не було правових інструментів для забезпечення явки всіх її членів, та з огляду на суспільно-політичні події в Україні, що супроводжували революцію гідності, засідання ВРЮ 18.03.2014 не відбулося у зв’язку з відсутністю кворуму, внаслідок незалежних від відповідача обставин.

У подальшому засідання ВРЮ, а отже, і розгляд заяви Особи 6 про звільнення у відставку не проводились у зв’язку із припиненням законодавцем з 11.04.2014 повноважень членів ВРЮ шляхом прийняття закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8.04.2014 №1188-VII (п.3 розд.II цього закону).

В порядку, визначеному законом №22/98-ВР зі змінами, внесеними законом «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, а також з урахуванням пп.3, 4 розд.II закону №1188-VII був сформований новий склад ВРЮ.

Ураховуючи вимоги зазначених вище законів, ВРЮ набула повноважності 4.06.2015, 9.06.2015 провела перше засідання, на якому були прийняті рішення про обрання голови та заступника голови ВРЮ, про утворення секцій ВРЮ та їх персональний склад, а також затверджено штат.

На наступному засіданні — 18.06.2015 ВРЮ прийняла рішення №39/0/15-15 про внесення подання до ВР про звільнення Особи 6 з посади судді Апеляційного суду Вінницької області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Наведені обставини свідчать про те, що хоча рішення ВРЮ про внесення до ВР подання про звільнення Особи 6 з посади судді прийняте поза місячним строком, однак подію розгляду заяви та внесення відповідного подання, яка розгорталась у межах зазначених вище фактичних строків, не можна визнати такою, що настала внаслідок протиправної бездіяльності ВРЮ. Висновок ВАС про наявність протиправної бездіяльності ВРЮ щодо нерозгляду заяви Особи 6 про звільнення у відставку ще до законодавчого припинення повноважень її членів зроблений без належної правової оцінки обставин справи, адже розгляд ВРЮ зазначеної заяви, як у період з 10.02 до 11.04.2014, так і з 11.04.2014 до 18.06.2015 відбувався в рамках розумних строків за реально можливих умов його здійснення.

Щодо висновків ВАС про порушення (обмеження) тривалим нерозглядом заяви судді Особи 6 про звільнення у відставку його права на отримання вихідної допомоги, суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання та, як наслідок, порушення ст.64 Конституції слід зазначити, що між діями ВРЮ та неможливістю отримати зазначені вище виплати немає причинно-наслідкового зв’язку, оскільки заявник втратив можливість отримання таких виплат через зміни у законодавстві, зокрема щодо грошового забезпечення суддів у відставці, а не через дії ВРЮ, пов’язані із розглядом заяви.

За таких обставин постанова ВАС від 21.11.2016 про задоволення позову відповідно до пп.«а» п.2 ч.2 ст.243 КАС підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення.

Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, стст.1711, 241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ВРЮ задовольнити.

Постанову ВАС від 21.11.2016 скасувати.

У задоволенні позову Особи 6 до ВРЮ про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.3 ч.1 ст.237 КАС.