Закон і Бізнес


Державний бюджет України на 2018 рік (текст проекту закону)


37157

Проект закону № 7000 від 15.09.2017


ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

В. ГРОЙСМАН

“     ”                      2017 р.

Закон України

Про Державний бюджет України на 2018 рік
__________________________________

Стаття 1. Визначити на 2018 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 877.042.755,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 811.665.118,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 65.377.637,4 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 948.128.807,7 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 878.478.015,3 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 69.650.792,4 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 7.332.772,3 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 6.000.333,4 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.332.438,9 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 14.191.520,3 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 923.381,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 13.268.138,8 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 77.944.800 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 61.735.945,1 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 16.208.854,9 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;

оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2018 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя між місцевими та апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, органами та установами системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4, № 5 і № 8 до цього Закону.

Стаття 3. Затвердити на 2018 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 6 і № 7 до цього Закону.

Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України
у 2018 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком № 9 до цього Закону.

Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичного надходження у 2018 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів у межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), затвердженого у додатку № 9 до цього Закону, з коригуванням показників фінансування, видатків та кредитування, встановлених додатками № 2, № 3, № 4 та № 7 до цього Закону, і граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 цього Закону.

Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 747.551.011,7 тис. гривень.

Стаття 6. Установити, що у 2018 році державні гарантії в обсязі до 24.000.000 тис. гривень можуть надаватися:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів;

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Стаття 7. Установити у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року — 1700 гривень, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року — 1492 гривні, з 1 липня — 1559 гривень, з 1 грудня — 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 гривень, з 1 липня — 1944 гривні, з 1 грудня — 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року — 1762 гривні, з 1 липня —- 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.

Стаття 8. Установити у 2018 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня — 3723 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня — 22,41 гривні.

Стаття 9. Установити, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21 відсоток, для дітей — 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” у 2018 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2018 рік:

до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону) з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 171 та 431 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі; надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, 50 відсотків надходжень екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк;

джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;

джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону).

Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) кошти від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;

2) надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком надходжень, отриманих в рамках програми допомоги Європейського Союзу з підтримки комплексного реформування державного управління, що зараховуються до загального фонду Державного бюджету України;

3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух”;

4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України;

5) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”;

6) 50 відсотків надходжень екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк;

7) внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.

Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” відповідно до статей 7 та 8 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, що надійшли у минулі періоди;

3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках;

4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.

Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994—1997 років;

2) повернення коштів, наданих Міністерству аграрної політики та продовольства України для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також закупівлі племінних нетелей та корів, вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу, з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу;

3) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, і пеня;

4) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих
у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, у першу чергу із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;

5) повернення коштів, наданих публічному акціонерному товариству “Укргідроенерго” на поворотній основі для реалізації проектів соціально-економічного розвитку.

Стаття 14. Установити, що у 2018 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

1) придбання Фондом соціального захисту інвалідів автомобілів для інвалідів та інші заходи щодо соціального захисту інвалідів (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);

2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);

3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, що включає заходи щодо розвитку галузі енергетики; захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; підтримки реалізації державної екологічної політики; підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту; управління державним кордоном, підтримки регіональної політики і державного управління (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 11 та пунктом 1 статті 12 цього Закону);

4) придбання Міністерством енергетики та вугільної промисловості України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 4 статті 13 цього Закону);

5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону);

6) заходи, пов’язані з формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);

7) фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 13 цього Закону);

8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);

9) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проектів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 13 цього Закону);

10) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” і “Про дорожній рух” (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);

11) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);

12) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

13) виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво пускового комплексу “Вектор” та експлуатацію його об’єктів (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 11 цього Закону);

14) підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 11 цього Закону);

15) підтримку у безпечному стані енергоблоків та об’єкта “Укриття” та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 11 цього Закону);

16) забезпечення функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 цього Закону).

Стаття 15. Установити, що в 2018 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про Національний банк України”, перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 47.824.000 тис. гривень.

Кошти, передбачені в абзаці першому цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.

Стаття 16. Надати право Кабінету Міністрів України у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тижневий строк.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

Стаття 17. Надати право Кабінету Міністрів України у разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на ці облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону.

Стаття 18. Дозволити Міністерству оборони України у 2018 році для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України продовжити до 31 березня 2018 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2017 році.

Стаття 19. Надати право Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до 7.544.562.370 гривень за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років з відстроченням платежів за цією заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних. Право видачі таких векселів надати органам Державної казначейської служби України.

Стаття 20. Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами.

Стаття 21. Установити, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Установити, що у 2018 році бюджетні призначення та залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є надходження 2017 року в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляються Кабінетом Міністрів України для забезпечення заходів, пов’язаних з реалізацією таких програм відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.

Стаття 23. Установити, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління” (код 0421060), розподіляється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку на бюджетні програми, пов’язані з функціонуванням органів державної влади, або нові бюджетні програми, відкриті в установленому порядку.

Стаття 24. Кабінету Міністрів України:

забезпечити передачу в установленому порядку державних вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів;

забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації.

Установити, що видатки на фінансове забезпечення державних вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації, визначених у додатку № 10 до цього Закону, починаючи з 2018 року плануються у відповідних місцевих бюджетах.

Міністерству освіти і науки України разом з вищими навчальними закладами ІІІ—ІV рівня акредитації, до складу яких входять вищі навчальні заклади І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб:

до 1 червня 2018 року визначитися щодо доцільності фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб за рахунок коштів державного бюджету;

забезпечити з 1 вересня 2018 року фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, стосовно яких прийняте відповідне рішення, за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації;

вжити заходів для виведення вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, стосовно яких не прийняте відповідне рішення, із складу вищих навчальних закладів
ІІІ—ІV рівня акредитації та створення відповідних юридичних осіб.

Стаття 25. Установити, що норма абзацу восьмого пункту 14 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) діє до 31 грудня 2018 року та застосовується лише в частині встановлення стимулюючої виплати для окремих посад державної служби, а саме посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, державних секретарів міністерств, Голови Національного агентства з питань державної служби, його першого заступника та заступника, Голови Державного агентства з питань електронного урядування, його першого заступника та заступника, посад державної служби категорій “Б” і “В” у директоратах, генеральних департаментах, які утворюються в державних органах, а також в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції, директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Установити, що у 2018 році видатки Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищому господарському суду України та Вищому адміністративному суду України передбачені для проведення процедур щодо їх ліквідації.

Залишки коштів на рахунках Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України за спеціальним фондом державного бюджету після завершення процедури ліквідації цих судів перераховуються Державною казначейською службою України на відповідні рахунки Верховного Суду України.

Верховний Суд провадитиме свою діяльність у 2018 році відповідно до вимог абзацу першого частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Верховному Суду України.

Стаття 27. Установити, що видатки спеціального фонду, передбачені за бюджетною програмою “Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг” (код 6341010), використовуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до затвердженого нею та погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету кошторису.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року.

2. Додатки №№ 1—11 до цього Закону є його невід’ємною частиною.

3. Положення частини першої статті 11 та частини першої статті 23 Закону України “Про акціонерні товариства” (щодо заборони оплати цінних паперів борговими емісійними цінними паперами, емітентом яких є набувач) у 2018 році застосовуються з урахуванням положень статті 16 цього Закону у разі придбання у державну власність акцій додаткової емісії банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики.

4. У 2018 році положення частини другої статті 32 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо формування статутного капіталу шляхом грошових внесків) у разі придбання у державну власність акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики застосовуються з урахуванням вимог статті 16 цього Закону.

5. Зупинити на 2018 рік дію пункту 7 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України в частині видатків на співфінансування
(50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі.

6. Установити, що норми і положення частини дванадцятої статті 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324); статей 11 та 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190); частини п’ятої статті 21 Закону України “Про Національну гвардію України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 17, ст. 594); статей 1, 9, 40, 481 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573); частини п’ятої статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34—35,
ст. 458); статей 95 та 96 Закону України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40—41, ст. 379); Закону України “Про пробацію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р.,
№ 13, ст. 93); частини другої пункту 14 розділу XI Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 4, ст. 43) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

7. Установити, що у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення — оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території  країни.

Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі коли технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не затверджена центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин, протягом трьох місяців, вона вважається затвердженою.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місячний строк з дня її надходження розглядається відповідною сільською, селищною, міською радою, яка приймає рішення про її затвердження або відмову у затвердженні.

Підставою відмови у затвердженні технічної документації може бути лише її невідповідність вимогам законодавства.

У разі коли у місячний строк з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідна сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про затвердження або відмову у затвердженні технічної документації, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок вважається затвердженою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України з урахуванням вимог цієї статті щодо затвердження  нормативної грошової оцінки земельної ділянки без прийняття рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

8. Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, який забезпечить надходження до Державного бюджету України коштів від приватизації державного майна в розмірі, встановленому цим Законом.

9. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2018 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до законодавства, що регулюють орендні відносини та діяльність господарських товариств, передбачивши норму, відповідно до якої передача в оренду цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що закріплене за акціонерними товариствами, холдинговими компаніями та іншими суб’єктами господарювання, у статутному капіталі яких державі належить 100 відсотків акцій (частки, паїв), та їх дочірніх підприємств на праві господарського відання та яке не використовується для виконання державою своїх функцій та не забезпечує обороноздатність держави, її економічну незалежність, здійснюється виключно на конкурсних засадах із спрямуванням орендної плати до Державного бюджету України в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України для державного майна.

10. З метою ефективного використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності, органам виконавчої влади, до повноважень яких належить передача в оренду таких земельних ділянок, Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук забезпечити передачу в оренду земельних ділянок державної власності на конкурентних засадах (земельних торгах).

11. Зупинити дію статті 1 Закону України “Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств — виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 84) до завершення антитерористичної операції.

12. Установити, що пункт 74 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України застосовується в порядку, встановленому статтями 10 та 11 цього Закону.

13. Кабінету Міністрів України за підсумками першого півріччя 2018 року на підставі затверджених в установленому порядку звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану Національної суспільної телерадіокомпанії України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2018 рік у частині збільшення видатків на фінансове забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії України.

14. Установити, що у 2018 році кошти у сумі 200.000 тис. гривень від продажу ліцензійних прав для висвітлення Чемпіонату світу з футболу 2018 року зараховуються на рахунки Національної суспільної телерадіокомпанії України для забезпечення власної діяльності.

Голова
Верховної Ради України

 

Додатки до проекту Закону про державний бюджет на2018 рік можна переглянути за посиланням.