Закон і Бізнес


Брак найвищої якості

«Верховникам» не вистачає чверті мільйона євро для досягнення швейцарського рівня винагороди


Нинішні судді Верховного Суду України складуть на стільці свої червоні мантії а, на їхнє місце прийдуть нові «верховники», які зароблятимуть уп’ятеро більше.

№35 (1333) 16.09—22.09.2017
КСЕНІЯ МАГНУШЕВСЬКА
8735

Європейські експерти підрахували, що заробітна плата українських володарів мантій, які тільки-но прийшли працювати в систему, у 2,4 раза менша, ніж у колег з Верховного та вищих судів. Утім, у самих представників вітчизняного судового Олімпу розмір винагороди не такий уже й високий порівняно з європейським. Від рівня зарплати,наприклад, у Швейцарії їх відділяє кругленька сума.


Помітний розрив

€36,7 тис. — саме стільки у країнах — членах Ради Європи у середньому за рік отримує суддя на початку свого служіння Феміді. Його колега з найвищого судового органу може розраховувати на майже вдвічі більший розмір винагороди — €65,8 тис. Такі цифри наприкінці минулого року оприлюднила Європейська комісія з ефективності правосуддя (CEPEJ). Остання оперувала даними 2014-го.

«Різниця між зарплатами на початку і наприкінці кар’єри судді є незначною в Мальті та Чорногорії. Фактично в Мальті винагорода судді-початківця відповідає зарплаті магістрата (до його компетенції належить розгляд всіх цивільних справ «вартістю» до €11650 та деяких кримінальних), тоді як зарплата судді верховного суду відображає винагороду судді, який має повноваження розглядати всі інші справи. Різниця найбільш помітна в Україні, Італії, Греції та Румунії», — зазначається у звіті CEPEJ.

Прикметно, що в Італії оплата праці володаря мантії залежить не стільки від займаної посади, скільки від стажу роботи. Тобто винагорода суддів, які працюють в установах нижчих інстанцій, може бути такою ж, як і у вищому апеляційному суді.

Загалом, зробили висновок у CEPEJ, великий розрив між зарплатою початківця та досвідченого володаря мантії спостерігається в державах, у яких до роботи в храмі Феміди залучаються молоді судді після закінчення навчання, зокрема після складення конкурсних екзаменів або після виконання обов’язків помічника законника, стажування.

Грошові стандарти

Так, в Україні річний дохід правника, який тільки-но одягнув мантію, становить €7693, а «верховника» — €18169. Італійські законники-початківці грошей отримують у 3,3 раза менше (€54,5 тис. на рік), аніж колеги зі стажем (€180 тис.). А от в країні, яка асоціюється з надійними банками, якісними годинниками, сиром та шоколадом, різниця між розміром зарплат — 2,3 раза (€129,9 тис. проти €295 тис.).

Утім, не кожен знає, що Швейцарія не тільки славиться своїми годинниками та шоколадом, а й створює стандарти «зарплатної якості». Як уже зазначалося, в цій державі представник верховного суду може розраховувати на річний дохід у розмірі майже €300 тис. (після вирахування податків виходить €276 тис.). Це найбільший показник серед країн — членів Ради Європи. Наприклад, українському володарю мантії з верхівки судової системи бракує трохи більше як €250 тис., аби досягти рівня винагороди «швейцарської якості».

А от шотландці тримають пальму першості в матеріальному забезпеченні суддів-початківців, кожен з яких щороку у середньому отримує €157 тис. Хоча й законники з Олімпу, швидше за все, теж не почуваються ображеними: їхній рахунок за 12 місяців поповнюється на €241 тис. Гідний рівень винагороди й у Норвегії (€130,7 тис. у початківця та €212,3 тис. у досвідченого володаря мантії), в Англії та Уельсі (€127,5 тис. і €256 тис.).

Найменш фінансово забезпеченими порівняно з європейськими колегами почуваються служителі Феміди з Молдови. Причому як судді, котрі щойно почали розглядати справи (€6758), так і ті, хто дійшов до вершини суддівської кар’єри (€10884).

Податки з’їдають півзарплати

Протягом 2002—2006 років у більшості країнах розмір винагороди якщо не зростав, то залишався стабільним. Але економічна криза спричинила значне зменшення рівня матеріального забезпечення законників. Найкраща ілюстрація — зарплатні стрибки в Греції: в 2006-му суддя-початківець міг розраховувати на €33226 (вищого суду — €73716), у 2008 році — €51323 (€105770).

Однак уже через 2 роки ситуація кардинально змінилася, і держава переполовинила дохід володарів мантій. Так, у результаті заходів, ужитих для підтримки економіки Греції державами — членами єврозони та Міжнародним валютним фондом, в 2010-му рахунок одного законника в середньому поповнився на €32,7 тис. (вищої інстанції — €87,2 тис.), у 2012 році — €30 тис. (€57 тис.).

Утім, констатують у CEPEJ, між 2008 і 2012 роками в більшості держав зарплати зросли. Найвища прибавка доходу законників на початку професійної діяльності в цей період спостерігалася в Норвегії, Румунії, Польщі, Азербайджані, Туреччині, Ісландії, Мальті, Шотландії, Словенії, Англії та Уельсі, Італії та Швейцарії. Однак це не означає, що матеріальне забезпечення служителів Феміди із цих країн поліпшилося: варто враховувати можливу зміну обмінного курсу між національними валютами і євро.

Вартим уваги є ще один нюанс: зазвичай експерти використовують «брудні» зарплатні дані — до вирахування податків. І якщо в одних державах судді звільняються від внесків до фондів страхування по безробіттю, медичного страхування та пенсійного фонду, то в інших — володарів мантій мало не обдирають до нитки.

Так, болгарським служителям Феміди — початківцям доводиться прощатися тільки з 10% нарахованої суми (з €14,3 тис. у дохід держави йде €1,43 тис.). Представники верховної інституції Андорри віддають на податки 5,5% винагороди: з €39,8 тис. залишається €37,6 тис.

Після сплати податків італійський судовий бомонд недораховується €82 тис. зі €180 тис. (мінус 48% винагороди), нідерландський — €62 тис. зі €129 тис. (мінус 46%). На великі фінансові жертви йдуть судді-початківці з Норвегії (до оподаткування сума винагороди — €131 тис., після — €90 тис., тобто мінус 31%), Бельгії (64,9 тис. — €35,3 тис., мінус 46%), Австрії (49,5 тис. — €31 тис., мінус 37%) та Хорватії (29,2 тис. — €17 тис., мінус 42%).

Наздогнати й перегнати

«Еволюція заробітної плати суддів протягом кар’єри залишається майже незмінною з 2010 року», — таку тенденцію відзначили євроексперти в минулорічному звіті.

У свою чергу вітчизняні фахівці прогнозують, що корективи все ж таки матимуть місце. І Україна докладе до цього рук: зробить зарплатний фурор у єврокраїнах. Зокрема, це стосується рівня доходу представників нового ВС.

Адже відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» один тільки посадовий оклад «верховника» становитиме 75 прожиткових мінімумів (станом на сьогодні — 126,3 тис. грн.). Якщо врахувати всі доплати, то набігає чимала сума.

«В майбутньому Верховному Суді зарплати будуть 225 тис. грн. на місяць і більше. Це найбільша винагорода в країні», — розповів у інтерв’ю одному з видань голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков.

Уявімо, що новий ВС почне працювати в січні 2018 року. Можна розрахувати, що в середньому річний дохід «верховника» становитиме 2,7 млн грн., або €93 тис. Звичайно, Швейцарію ми не наздоженемо, але є всі шанси впритул наблизитися до Іспанії (винагорода служителя Феміди з вищого суду — €107 тис.) чи навіть Німеччини (€110 тис.).

А от Португалія (€85,8 тис.), Греція (€84,5 тис.), Мальта (€74 тис.), Словенія (€60,9 тис.), Чехія (€56 тис.), Естонія (€53 тис.), Хорватія (€50 тис.) ризикують залишитися далеко позаду України. Втім, цього може й не статися, якщо в цих країнах зросте розмір виплат представникам верхівки судової системи.

Палиці в колеса можуть уставляти й вітчизняні реформатори — народні обранці, вдавшись до популярної в останні роки практики обмеження на певний період розміру суддівської винагороди.

Втім, найближчим часом не вдасться дізнатися, чи наблизиться Україна хоча б до середньоєвропейського зарплатного показника та хто із «суперників» пастиме задніх. Адже CEPEJ оцінить ефективність та якість правосуддя, яке було в країнах — членах РЄ у 2018-му, аж наприкінці 2020 року.

Єдине, що зрозуміло вже сьогодні без усіляких звітів: чим ближче українські «верховники» підходитимуть до європейського рівня винагороди, тим більшою ставатиме прірва між їхніми доходами та пересічного громадянина. Адже, за даними CEPEJ, у 2014-му останній у середньому за рік отримав €2147, що в 8,5 раза менше, ніж носій «верховної» мантії.

Це найвищий показник серед країн Європи. Тож Україна очолює рейтинг держав, у яких спостерігається значний розрив між зарплатами законників з Олімпу та звичайних громадян. Якщо рівень життя українців не покращуватиметься, то чи радітимуть вони тому, що «верховники» на півсотні чи сотню тисяч євро наблизяться до розміру винагороди «швейцарської якості»?

З таблицею «Порівняння розміру заробітної плати суддів на початку та наприкінці кар’єри в країнах — членах Ради Європи (2002—2014 рр.)*» можна ознайомитись на нашому сайті.