По спадщину – у райцентр

До сільських реєстраторів пропонується встановити вимоги, як до приватних нотаріусів. Бо в селі ніхто нічого не реєструє, а щоб оформити спадщину, люди як їздили до міста, так і їздять.

Такий законопроект «Про внесення змін до ст.37 Закону України «Про нотаріат» (щодо спрощення порядку оформлення спадщини на нерухоме майно, державної реєстрації прав на успадковані земельні ділянки та інше нерухоме майно на території сільських територіальних громад)» (№6764) зареєстровано у парламенті.

Проектом пропонується встановити кваліфікаційні вимоги до уповноважених осіб виконкомів сільських, селищних рад, що вповноважені оформлювати спадщину та здійснювати держреєстрацію речових прав на землю і нерухомість, встановити вимоги до організації робочого місця як для приватних нотаріусів та забезпечити сільським реєстраторам доступ до держреєстрів.

Автори зазначають, що з 1 січня 2016 року сільради повноважні оформляти спадщину та реєструвати прав на землю й нерухомість, яка успадковується. Однак виконкоми цього не роблять, зокрема, через відсутність фахівців. І водночас не беруть на роботу реєстраторів через низьке завантаження та незначні надходження до бюджету.

«Зацікавлені особи як їздили з сіл і селищ до обласних і районних центрів чи міст, так і продовжують це робити», — йдеться в пояснювальній записці до проекту. Щоправда, можливо проблема й у відсутності належного контролю за роботою реєстраторів. І селяни віддають перевагу нотаріусу, аби убезпечитись від помилок або зловживань.