Чортова дюжина для апеляції,

або Три причини, чому володарі мантій не хочуть у відрядження

Вища кваліфікаційна комісія суддів надала «квитки» на дорогу в храми Феміди, де нікому розглядати справи або законники не можуть упоратися з надмірним навантаженням, майже 50 володарям мантій. Ось тільки знайти охочих на відкомандирування в Апеляційний суд Сумської області ВККС ще не вдалося.

Пролог: двічі проігнорували

Поки всі переймалися проблемою нестачі володарів мантій у місцевих судах, кадровий голод непомітно підкрався й до апеляційної інстанції. Так, у червні комісія вперше запропонувала служителям Феміди подавати заяви на відрядження до Апеляційного суду Сумської області. Адже відповідно до статистичних даних за І квартал 2017 р. в установі працює менше ніж 1/3 від штатної чисельності суддів. Тож АССО займає останню сходинку в рейтингу за заповненістю штату (див. таблицю).

Державна судова адміністрація порахувала, що до інституції варто тимчасово перевести 13 «апеляційників». Саме така кількість помічників розвантажить колег на Сумщині.

Проте з першого разу ніхто з представників інших апеляційних судів не наважився погодитися на відрядження. Тому в липні «кваліфікаційники» знову внесли до порядку денного засідання питання щодо необхідності відрядження суддів до АССО. І знову невдача: відкомандирування нікого не привабило. На думку експертів, марно сподіватися на те, що в АССО буде тимчасово переведений хоча б один законник. І на це є кілька причин.

Причина №1: суддів усім не вистачає

По-перше, сьогодні чи не в усіх апеляційних загальних судах виникла складна кадрова ситуація. Припустимо, когось із представників другої інстанції відкомандирують до іншої інституції. Як наслідок, може різко збільшитися навантаження колег в його рідній установі.

За таких умов ВККС у жодному разі не погодиться відправити такого служителя Феміди на допомогу іншим «апеляційникам». Бо робити це їм фактично забороняє одне з положень Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення).

Причина №2: зі столиці — ні ногою

По-друге, не всі володарі мантій готові залишити насиджене місце й поїхати служити Феміді за не одну сотню кілометрів від дому. Адже теоретично виручити колег із Сумського регіону могли б представники Апеляційного суду Київської області. Так, згідно зі згаданими статистичними даними в установі працює 70,3% від штатної чисельності суддів. Середня кількість розглянутих одним володарем мантії справ — 68. Начебто й навантаження не таке велике. Тому судді АСКО могли б прийти на допомогу.

Втім, імовірність того, що хтось із них захоче поїхати зі столиці в Суми, майже нульова. Крім того, відповідно до статистичних відомостей відсоток розгляду справ в АСКО — один із найнижчих серед усіх апеляційних загальних судів (88,8% від тих, що перебували в провадженні). Вочевидь, і в цій установі виникають проблеми зі слуханням справ.

Можливо, навчити швидко вести провадження представників АССО могли б і колеги з Апеляційного суду м.Києва. Адже аналіз роботи останнього в січні — березні поточного року показав: за цей період у середньому один законник упорався з 214 справами (при цьому відсоток розгляду в установі кращий, ніж в АСКО, — 96,4). Однак і ці столичні «апеляційники» не виявили бажання півроку попрацювати в Сумах.

Причина №3: реформаторські несподіванки

Ще однією з причин, чому володарі мантій не поспішають у відрядження до інших установ, є очікування змін. Так, у багатьох «апеляційників» є стаж, необхідний для виходу у відставку. Подейкують, якщо парламентарі погодять пенсійні зміни в тому вигляді, в якому вони були прийняті в першому читанні, суддівські лави значно порідшають. Тому деякі «апеляційники» не ризикують у часи проведення реформи вдаватися до мандрівок.

Крім того, є служителі Феміди, котрі чекають хоч якоїсь інформації про те, коли та як відбудеться формування апеляційних округів. Ні для кого не є таємницею, що, швидше за все, кількість апеляційних судів буде зменшена. Тому, на думку експертів, нині законники не ризикують далеко й надовго відлучатися, бо може статися так, що після відрядження вже не буде куди повертатися…

Деякі фахівці знайшли вихід із ситуації та запропонували: відкомандировувати потрібно представників… місцевих судів, наприклад зі щонайменше 10-річним стажем роботи. Втім, річ у тому, що згідно з ст.55 закону «Про судоустрій і статус суддів» володарі мантій не мають права перестрибувати через інстанцію.

Водночас інші експерти вважають, що чи не єдина надія «апеляційників» на порятунок від надмірного навантаження — прихід новачків, які переможуть у конкурсі на зайняття вакансій в тих чи інших судах другого рівня. Утім, скептики радять найближчим часом не чекати «кадрового дива». Бо, як показує досвід проведення змагань за червоні мантії, конкурсна процедура може тривати занадто довго. І не виключено, що на час її закінчення ситуація значно погіршиться.

Замість епілогу

Нині відкритою для відкомандирування залишається майже сотня крісел у місцевих судах. Ще 13 відряджених чекає АССО. Реформатори покладали великі сподівання на інститут тимчасового переведення: мовляв, завдяки йому можна буде швидко допомогти володарям мантій, які стикнулися з проблемою надмірного навантаження. Однак операція під назвою «Кадровий бліцкриг» із самого початку була приречена на поразку, оскільки відбувається вона за несприятливих «погодних умов» у судовій системі, коли чи не в кожному храмі Феміди не вистачає персоналу.

З таблицею «Рейтинг апеляційних загальних судів за заповненістю штату» можна ознайомитись на нашому сайті.