Справи, гроші, перспективи

Представникам ВГС, які не потраплять до нового ВС, запропонують вакансії «поверхом» нижче

Аналіз роботи господарських судів свідчить про тенденцію до зменшення показників. Як уважають у Вищому господарському суді, це продиктовано економічною ситуацією в країні. Водночас там відзначають ефективність здійснення правосуддя та результативну роботу органів третьої гілки влади.

Повертають більше, але не безпідставно

Попри зменшення кількості суддів у господарській юрисдикції, динаміка розгляду справ як першою, так і апеляційною та касаційною інстанціями залишається майже незмінною. Із цього можна зробити висновок про ефективність та якість здійснення правосуддя та застосування єдиної практики розгляду більшості категорій справ. Такі позитивні оцінки висловлювалися під час, можливо, останнього засідання пленуму ВГС.

За озвученою статистикою, у І півріччі 2017 року на розгляд до місцевих судів господарської юрисдикції надійшло 89,1 тис. звернень, що на 7,2% менше, ніж за відповідний період минулого (96 тис.). Найбільше турбували господарські суди столиці (18,5 тис.) та Дніпровщини (12,2 тис.), найменше — Рівненської, Луганської та Тернопільської областей (по 1,3 тис.).

При цьому загалом розглянуто 96,5 тис. звернень, або 100,5% від тих, що надійшли. Лідерами тут також є господарські суди м.Києва (18,4 тис.) та Дніпропетровської області (12,5 тис.). Найменше звернень розглянуто судами Рівненської та Тернопільської областей — по 1,3 тис. кожним.

Більше від половини звернень — це позовні заяви, заяви про порушення справ про банкрутство, що на 8,4% менше, ніж у І півріччі 2016 року (55,7 тис.). При цьому кожен третій позов (14,5 тис.) не прийнято до розгляду. Зростання кількості відмов пояснюється тим, що позивачі часто не сплачують судового збору.

За І півріччя розглянуто 38,5 тис. справ, що на 13,1% менше від торішнього показника. Найбільший спад спостерігається в судах Донецької (35%), Запорізької (32%) та Луганської (31,4%) областей. Причини таких показників у судах Донбасу зрозумілі, а на Запоріжжі це пояснюється тим, що там суд певний час працював на Донецьку область. При цьому приріст розглянутих справ зафіксовано в судах 8 областей, зокрема Черкаської — на 11,9%, Полтавської — на 10,9%.

Середній рівень фактичного навантаження на одного суддю місцевого госпсуду — 195 заяв і справ.

Ознака довіри

Схожа динаміка і в апеляційній інстанції. Передусім зазначалося, що переважна більшість (79,5%, торік — 80,4%) рішень не оскаржуються в апеляційному порядку. Відзначалося, що це «досить високий рівень, який свідчить як про якість судочинства, так і про довіру учасників процесу до служителів Феміди.

За півроку до апеляційних судів надійшло 27,7 тис. скарг і заяв (на 2,2% менше, ніж торік). Найбільше — до Київського (9,5 тис.) та Дніпропетровського (3,3 тис.), найменше — Рівненського апеляційного (2,0 тис.).

З них розглянуто 27,2 тис. В апеляційному порядку прийнято 16,6 тис. рішень, які можуть бути оскаржені до судів вищого рівня.

На 4,3% (до 2,8 тис.) зменшилася кількість змінених та скасованих в апеляційному порядку рішень. Тобто, як відзначалось, якість залишилася «відносно непоганою, на попередньому рівні».

Середнє навантаження на одного суддю апеляційного господарського суду за 6 місяців — 142 скарги, заяви, справи.

Відмов поменшало

До ВГС за півроку надійшло 7,3 тис. касаційних скарг, з яких 2,5 тис. (33,7%) не прийнято до розгляду, що менше на 19,9%, ніж за попередні півроку. У вищій інстанції припускають, що це, зокрема, пов’язано роботою ВРП, «яка дуже ретельно перевіряє обґрунтованість неприйняття до розгляду касаційної скарги».

Голова Ради Ігор Бенедисюк принагідно додав, що до них недавно надійшло близько 70 скарг на невчасне внесення рішень до ЄДРСР. Причому «часто йдеться про 2—3 дні, а скарги написали 3 особи, які зазначили свою адресу — абонентську скриньку».

Загалом за півроку ВГС розглянув 94% касаційних скарг від тих, що надійшли, або 6,9 тис. З них по суті — 4,4 тис. До 1,4 тис. зменшилася кількість змінених і скасованих рішень апеляційних судів, при цьому половину з відповідних справ передано на новий розгляд.

У касаційному порядку в середньому змінено та скасовано 8,6% рішень апеляційних судів (у І півріччі 2016-го — 9,9%), що дало підстави ВГС відзначити покращення роботи апеляційної інстанції.

Середній рівень навантаження на одного суддю ВГС у І півріччі збільшився та сягнув 136 скарг і заяв, тоді як у І півріччі 2016-го було 107 одиниць.

«Отже, за збільшення навантаження на суддів ВГС якість ухвалених ними рішень, як і в попередніх роках, залишилася на високому рівні», — підсумували автори доповіді.

У ДСАУ гроші є

Поки йде небезболісний процес реформування, наслідком якого, зокрема, є й суттєве збільшення навантаження на володарів мантій, трохи покращується питання з фінансуванням. Про це можна було довідатися від голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка.

Загалом у бюджеті на поточний рік на судову систему передбачено понад 8,6 млрд грн. У тому числі понад 6,6 млрд — у загальному фонді (проти близько 3,6 млрд у минулому році й понад 2,8 млрд — у 2015-му).

Торік значно зріс спеціальний фонд: на початку року плановий показник становив 1,7 млрд грн., натомість на кінець він збільшився майже до 3 млрд. На поточний рік спецфонд визначений у розмірі 2 млрд. Однак, за словами З.Холоднюка, «вже буквально після 10 липня плануємо виконати річний план». Відтак «з’явиться можливість уносити зміни до річного бюджету».

Також керівник ДСАУ зазначив, що є ще один «додатковий ресурс» — застава в кримінальних справах, що вносилася раніше на спеціальний рахунок у Державному казначействі. Відповідна сума коштів сягнула 1,15 млрд грн., з них 550 млн ще можуть бути повернуті, бо розгляд справ не закінчено, а 600 млн «можна буде перевести до спеціального фонду держбюджету, якщо буде потрібен додатковий ресурс».

Збільшується бюджет і місцевих госпсудів. Так, на поточний рік передбачені планові асигнування в розмірі 524,7 млн грн. Урахувавши суму минулорічних понадпланових надходжень, ДСАУ розраховує цьогоріч додатково отримати щонайменше 100 млн грн.

Асигнування на апеляційні госпсуди зросли на 17% — до 207,9 млн грн. Однак тут також очікуються понадпланові надходження.

Оплата праці

Відзначалося також, що сьогодні відбувається зростання суддівської винагороди: з 17658 грн. у 2015 році до 32603 грн. у 2017-му. Втім, ідеться про середньостатистичну винагороду, закладену в бюджеті.

Фактично ж у місцевих судах вона становить 23512 грн., в апеляційних — 33597. А от у Київському апеляційному господарському суді цей показник сягнув 60162 грн., оскільки переважна більшість його законників уже пройшла кваліфікаційне оцінювання.

З.Холоднюк розповів, що під час планування бюджету на 2017 рік ніхто не міг дати відповідь, скільки суддів та в яких установах пройде кваліфоцінювання цьогоріч. Тому було прийнято рішення, що оцінювання пройде 60% усіх суддів, і в бюджеті було передбачено відповідні кошти. Та, на жаль, такого показника досягнуто не буде. Проте щойно судді пройдуть оцінювання, їм буде підвищено винагороду. «Жодних проблем із фінансуванням нової зарплати сьогодні немає й до кінця року не буде», — запевнив очільник ДСАУ.

Наводилися розміри середньої зарплати працівників апарату. Так, у місцевих судах цей показник збільшився до 7880 грн., в апеляційних — до 7584. Проте З.Холоднюк сподівається, що до кінця року останнє число зміниться, бо середня зарплата працівника апарату апеляційного суду «мінімум на 10% повинна бути більшою» за винагороду його колеги із суду першого рівня.

При цьому в ДСАУ сподіваються довести середню платню працівника апарату до 11000 грн. за рахунок використання понадпланових надходжень.

Наплодили процедур

Не могли не торкнутися на пленумі й питання створення нового Верховного Суду та подальшої долі представників вищих спецсудів, які не потраплять до нього. І.Бенедисюк уважає, що вони мають право на переведення до судів нижчої інстанції, хоча законодавство із цього питання неоднозначне.

Водночас він звернув увагу на те, що, наприклад, у Київському апеляційному госпсуді сьогодні 17 вакантних посад. Якщо ж охочих влаштуватися туди буде більше, він не знає, як обійтися без конкурсної процедури. «Можливо, будуть бажаючі працювати в якихось інших апеляційних судах, цей порядок можна буде якось регулювати», — припустив очільник ВРП.

Також, за його словами, швидше за все, переведення до апеляційних судів відбуватиметься після проходження кваліфоцінювання тими, хто не брав участі в конкурсі до ВС. А його учасники, котрі отримали певний рейтинг, але не набрали достатньої кількості балів для перемоги, вважатимуться такими, котрі «фактично підтвердили здатність здійснювати правосуддя».

Коли та в якому порядку відбуватимуться всі ці процедури: кваліфікаційне оцінювання суддів різної юрисдикції та інстанцій, конкурси — поки що невідомо. «Настільки ми законодавством наплодили процедур, що зараз Вища кваліфікаційна комісія фізично не може з ними впоратися», — сказав І.Бенедисюк.

Утім, статистика свідчить, що судова система, в тому числі господарська юрисдикція, попри реформу, справляється зі своїми завданнями на належному рівні. Щоправда, попереду її чекає ще більше викликів.

 

ПРЯМА МОВА

Зеновій ХОЛОДНЮК, 
голова Державної судової адміністрації України:

— Згадав такий момент: коли в 1986 році вибухнула Чорнобильська атомна електростанція й усі тікали з Києва, мій товариш почав зводити будинок. Я спитав: «Що ти робиш?» Він відповів: «Люди тікають, а я збудую будинок». І дійсно його збудував.

Думаю, що наша роль сьогодні аналогічна. Поки йде реформа, поки вся судова система в шоковому стані, нам удається трошки покращити ситуацію і з фінансуванням, і з матеріально-технічним забезпеченням. У цьому є якийсь позитив. 

У нас історично так склалося, що судова система фінансувалася за залишковим принципом. За останні роки вдалося трохи покращити ситуацію, й у 2017 році в бюджеті, розпорядником коштів якого є ДСАУ, вже закладено 8,6 млрд грн.

Ігор БЕНЕДИСЮК, 
голова Вищої ради правосуддя:

— Щодо переведення суддів вищих спеціалізованих судів до судів нижчої інстанції. Є одна проблема — законодавець прямо такого не передбачив. Хоча в даному випадку це єдине, що ми можемо запропонувати суддям, котрі не потраплять до Верховного Суду.

Ми дали свої пропозиції щодо внесення змін до законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Відповідний законопроект зареєстрований у парламенті, але, швидше за все, він проголосований не буде. Тому працюватимемо з тим законодавством, яке є. Думаю, воно буде тлумачитися таким чином: коли можна переводити суддю до рівнозначного суду, то тим більше за його згодою можна переводити до суду нижчого рівня.