Закон і Бізнес


Шоу триватиме?

Адвокати екс-податківців звернулися по допомогу до міжнародних організацій


На думку експерта Олександра Семченка (в центрі), військовій прокуратурі не потрібні свідчення екс-податківців. Їм необхідні лише підписи затриманих на заздалегідь підготовлених угодах.

№26 (1324) 01.07—07.07.2017
9632

Захисники заарештованих екс-податківців звернулися до міжнародних правозахисних організацій з проханням відреагувати на публічні прояви тиску на їхніх підзахисних і суд з боку слідчих та керівництва Генеральної прокуратури.


Ізолятор — як тортури

Підставою стали події 24 травня. Так, близько 2,3 тис. правоохоронців провели 454 обшуки в 15 областях і затримали 24 колишніх керівників регіональних податкових органів у справі про заподіяння державі збитків на суму 96 млрд грн.

Станом на 20 червня згідно з повідомленням ГПУ 15 затриманих унесли заставу на загальну суму 37 млн грн.

Під час круглого столу «Місяць після наймасштабнішої антикорупційної операції. Реальні результати затримання екс-податківців» адвокати зазначили, що заходів було вжито в рамках кримінального провадження, зареєстрованого 31.03.2013. Це змушує сумніватися в розумності строків виконання процесуальних дій.

Правники також наголосили, що працівники Головної військової прокуратури, які здійснили затримання, не мали на це повноважень. Крім того, на їхню думку, підстав для тримання під вартою підзахисних немає, оскільки вони раніше могли залишити територію України, але не зробили цього. «Експертиза й анонімне звернення, на яких побудовано обвинувачення, — порожні. А умови в ізоляторах тимчасового тримання, в яких сьогодні перебувають затримані, можна розцінювати як тортури згідно з практикою Європейського суду з прав людини», — заявив адвокат Микола Мягков.

Захисники впевнені, що в такий спосіб на їхніх клієнтів чиниться тиск, щоб змусити укласти угоду зі слідством.

Недопустимі докази

Учасники заходу також зауважили, що від самого початку травневої спецоперації відбувалися численні порушення процесуального закону. Так, відповідно до протоколів затримання підставою для цього значиться п.3 ч.1 ст.208 Кримінального процесуального кодексу. Хоча відповідні дії проводилися слідчими та представниками Головної військової прокуратури, які не є працівниками Національного антикорупційного бюро й не уповноважені на такі заходи із цих підстав. «Крім того, на момент затримання зазначені особи не були в статусі підозрюваних у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину й наразі не є підозрюваними в жодному кримінальному провадженні, підслідному НАБ», — зауважив адвокат Сергій Войченко.

На думку захисників, дії правоохоронців указують на те, що досудове розслідування відбувається з порушенням правил підслідності, передбачених ст.216 КПК. Це, у свою чергу, вимагатиме від безстороннього суду визнання всіх доказів недопустимими.

Проведення окремих слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження та інших процесуальних дій органом, до компетенції якого їх не віднесено, порушує загальні засади законності, закріплені в ст.9 КПК. Таким є висновок Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, зроблений у відповідь на звернення заступника Генпрокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Крім того, ВСС звернув увагу на те, що законодавче розмежування підслідності визначає розподіл наданих повноважень.

З огляду на це та відповідно до положень п.2 ч.3 ст.87 КПК, як наголошувалося під час брифінгу, докази, отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених даним кодексом, є недопустимими.

Угода будь-якою ціною

«Затриманим, які перебувають в ІТТ, взагалі не надається медична допомога. Крім того, всі їхні зустрічі з адвокатами та родичами фіксуються на відео. Метою такого тиску є підписання підозрюваними угоди зі слідством», — зауважив С.Войченко.

У свою чергу його колега Ігор Черезов зазначив, що затримання екс-податківців — це шоу, ніякої юриспруденції в цьому немає. «А найстрашніше, що правоохоронної системи в країні взагалі немає. Презумпції невинуватості немає. Є тільки шоу прокурорів. Навіть у Радянському Союзі прав у людей було більше, бо тоді не робили публічних заяв до винесення обвинувального вироку», — підкреслив захисник.

Під час проведення слідчих дій Генпрокурор та Головний військовий прокурор неодноразово твердили про винуватість затриманих. Крім того, Юрій Луценко після розгляду Печерським райсудом м.Києва кількох клопотань про застосування запобіжних заходів зауважив: «Ще одне милосердне рішення — і я почну переживати за пожежний стан на Печерську». На думку адвокатів, такі висловлювання можна розцінювати як тиск на суд.

Таким же чином вони розцінили заклики Анатолія Матіоса до громадських активістів прийти до Апеляційного суду м.Києва, де розглядалася скарга на ухвалу про обрання запобіжного заходу одному з підозрюваних. На переконання юристів, застосування такого «інструменту», як громадські активісти, набуло масового поширення в Україні для залякування суддів.

Наприкінці заходу його учасники підписали звернення до міжнародних правових організацій з проханням допомогти врегулювати ситуацію.

У той же час С.Войченко висловив переконання, що виправити ситуацію можна тільки шляхом доведення до широких мас правдивої інформації. Тому він закликав журналістів приходити на судові засідання та стежити за перебігом процесу.