Закон і Бізнес


Названі найнебезпечніші місця ув`язнення в Україні


27.06.2017 14:19
5271

Серед українських місць позбавлення волі існують такі, що загрожують життю та здоров'ю людини, переконані правозахисники. До таких належать автозаки, установи в зоні бойових дій (зокрема, неофіційні в'язниці) та приватні наркодиспансери.


Про це заявили учасники Національного превентивного механізму (НПМ) під час презентації доповіді «Моніторинг місць несвободи» за 2016 рік, передає «Закон і Бізнес».

Згідно доповіді, за минулий рік НПМ (до якого входять співробітники офісу омбудсмана та громадські монітори) понад 280 разів відвідував місця несвободи України без попередження. А за 5 років роботи вдалося відчинити двері понад 1000 закритих закладів із майже 4500.

«Ми будемо ретельно працювати над змінами у місцях із підвищеним ризиком для життя та здоров’я. Це, наприклад, місця несвободи, пов’язані з етапуванням, конвоюванням, заклади в зоні збройного конфлікту, приватні місця несвободи, незаконні місця несвободи. Щодо двох останніх типів - будемо для початку добиватися доступу до них, оскільки раніше монітори НПМ були позбавлені можливості відвідувати, наприклад, неофіційні місця тримання СБУ в зоні АТО або приватні наркодиспансери», — заначили під час презентації.

У НПМ пояснюють, що у 2016 році правозахисники переконалися в тому, що у зоні бойових дій існує не лише серйозна проблема із катуваннями, а і з тим, що велика кількість місць несвободи просто не готові до евакуації. У сірій зоні залишаються інтернати та пансіонати, які стануть смертельною пасткою для своїх мешканців у разі загострення конфлікту.

На місця несвободи, пов’язані з етапуванням та конвоюванням, надходить чи не найбільше скарг через жорстоке поводження, запевняють правозахисники. Оскільки, під час перевезення людей в автозаках правоохоронці надто часто використовують фізичну силу та спецзасоби.

Однак порушують права людини не лише в автозаках, а і у відділах поліції. У НПМ звертають увагу, що правоохоронці іноді просто не розуміють міжнародних стандартів поводження із затриманими.

«До прикладу, вінницькі поліцейські повідомили регіональний Центр з надання безоплатної правової допомоги про факт затримання особи лише через 40 годин після її фактичного затримання. У Тернополі адвокат уперше зустрівся з підозрюваним через 26 годин після його затримання. Окремо варто згадати, що під час моніторингу постів поліції у столичному метро ми взагалі виявили незаконні клітки, в одній з яких тримали людину. Поліцейські переконували нас, що ці клітки необхідні для їхньої ж безпеки», — наголошують правозахисники.

Як було зазначено під час презентації доповіді, моніторинг НПМ став підставою для демонтажу кліток на всіх станціях метрополітену не лише Києва, а і Дніпра та Харкова. Візити без попередження вплинули на зміни і в інших сферах: Уряд прийняв нові положення про інтернати, а Президент доручив змінити законодавство щодо прав людей з інвалідністю.

Закон і Бізнес