Закон і Бізнес


Неробочі моменти

ВСС просить голів апеляційних судів активніше реагувати в межах закону на затягування процесу


Головам апеляційних судів доведеться подумати, що сказати колективам на місцях, аби за нинішніх умов справи розглядалися швидше.

№24 (1322) 17.06—23.06.2017
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
216414

За проміжними підсумками реформи, у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ відзначають тенденцію до збільшення навантаження на законників через неукомплектованість третьої гілки влади кадрами. Це впливає на розгляд справ упродовж розумного строку. Тож у ВСС шукають виходу із ситуації. Тим часом Державна судова адміністрація запевняє, що активно готується до запровадження електронного суду й колапсу не буде.


Невтішна тенденція

Через дефіцит кадрів у місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції володарі мантій не встигають розглядати справи, які до них надходять. Збільшення навантаження впливає на термін слухання. Цю проблему вчергове порушив голова ВСС Борис Гулько під час робочої наради з головами апеляційних судів.

Статистика першого кварталу поточного року свідчить, що до місцевих судів надійшло на 17% справ більше, ніж було розглянуто. Схожа картина й в апеляційній інстанції. Це стосується як цивільних справ, так і кримінальних.

Відзначалося, що наразі йдеться лише про квартальні дані, водночас, якщо ситуація принципово не зміниться, підсумки року можуть бути сумнішими.

Відповідно до даних ДСАУ середній відсоток заповнення штатних посад в апеляційних судах найгірший у Дніпропетровської (37%) та Сумській (32%) областях. Найкраща ситуація — у столиці та Київській області, де заповненими є 70% посад.

Це призводить до надмірного навантаження володарів мантій. На суддю загального місцевого суду припадає 121, апеляційного — 53 справи та матеріали на місяць. Оскільки то середні показники, у деяких судах ситуація набагато критичніша «та вимагає невідкладного реагування».

Великі ризики

Голова ДСАУ Зеновій Холоднюк навів невтішну статистику заповнення штатів. При цьому окремо звернув увагу на те, що 1271 працівник системи має понад 20 років суддівського стажу, а отже, право на відставку. Сьогодні Уряд готує пенсійну реформу, й очільник державного органу в системі правосуддя не виключає, що певні обмеження в ході перетворень можуть спровокувати масові звільнення законників.

За даними ДСАУ, штатна чисельність служителів Феміди в Україні нині становить 7960 осіб, натомість фактична — тільки 6824. При цьому 1300 з них — «п’ятирічки», в яких закінчився строк повноважень.

«Тобто фактична кількість суддів, які відправляють правосуддя, — близько 4,5 тис.», — підсумував З.Холоднюк. Крім того, існує ризик, що «пенсійна реформа піде не в тому руслі й судді, які мають право на відставку, подадуть заяви». Тоді здійснювати правосуддя зможуть трохи більше ніж 3000 законників.

Окремо було приділено увагу апеляційній інстанції. У ній штатна чисельність суддів сьогодні становить 1589 осіб на 24 установи, тобто в середньому — 66 на одну. Фактично ж вершителів правосуддя там залишилося тільки 772. При цьому право на відставку мають 425 суддів. Якщо вони скористаються ним, то в другій ланці системи зостанеться лише 345 суддів, або 9% від штатної чисельності. «Я звертаю вашу увагу на те, які ми сьогодні маємо ризики», — наголосив З.Холоднюк.

Пошуки розв’язання проблем

ВСС відчуває наслідки такої ситуації не тільки зсередини, а й має сигнали ззовні. Останнім часом до нього надходять звернення від Генерального прокурора, його заступників, представників інших органів влади, в яких увага акцентується на випадках надмірної тривалості слухання.

Буквально днями касаційна інстанція отримала лист заступника Генпрокурора, в якому наводяться «кричущі факти недотримання розумних строків у кримінальних провадженнях стосовно неповнолітніх». Крім того, наголошувалося, що в деяких судах справи перебувають на розгляді вже понад 3 роки. Секретаріату ВСС було доручено надати копію згаданого листа кожному з голів апеляційних судів для обговорення в колективах і вжиття невідкладних заходів реагування.

Разом з тим у касаційній інстанції визнають, що поряд з об’єктивними факторами, які значною мірою ускладнюють додержання розумних строків, існують і суб’єктивні. Йдеться насамперед про неналежну організацію провадження. Щоправда, очільники установ нині мають обмежені інструменти впливу на цей процес та не мають реальних важелів, які могли би бути ефективно використані для реагування на випадки затягування з розглядом справ.

Розв’язати проблему має допомогти створена при Міністерстві юстиції робоча група, до якої входять і представники ВСС. Її завданням є «напрацювання заходів подолання проблеми щодо надмірної тривалості розгляду справ у судах». Зокрема, в рамках робочої групи обговорюється можливість наділення голів судів певними додатковими повноваженнями для реагування на порушення прав особи на розгляд справи в розумні строки.

Для цього необхідні законодавчі зміни. Утім, є голови апеляційних судів, котрі, не чекаючи реформи, вже сьогодні активно реагують на «прояви недбалості, які використовують деякі судді в регіонах, щоб не розглядати справу, перекидати свою роботу на колег». При цьому очільники установ не вдаються до незаконних методів, а звертаються до Вищої ради правосуддя із заявами про певні порушення. Приміром, такі звернення надійшли щодо суддів Одещини, Кіровоградщини та деяких інших регіонів. Наразі у ВСС очікують реакції ВРП.

Гроші є

Якщо з кадровим забезпеченням ситуація загострюється, то з матеріальним, як запевняють у ДСАУ, має тенденцію до покращення. З.Холоднюк повідомив, що на сьогодні на рахунках спеціального фонду держбюджету, розпорядником якого є адміністрація, наявні 1,28 млрд грн. Ці кошти розписані, однак дехто затягує з проведенням тендерів. «Приїхавши додому, зберіть тендерні комітети, бо вже червень», — попросив очільник ДСАУ.

Також, за його словами, у цьому році «більш-менш успішна ситуація з бюджетними призначеннями» щодо як поточних, так і капітальних видатків. У цілому для судової системи передбачено 813 млн грн. капітальних видатків, у тому числі 200 млн — на придбання технічних засобів.

Це особливо актуально з огляду на судову реформу, яка, зокрема, передбачає запровадження електронного суду. Адже деякі законники та експерти побоюються, що прогресивна ідея на практиці може стикнутися зі значними технічними проблемами (див. «ЗіБ»).

Утім, у ДСАУ запевняють, що «активно готуються до впровадження електронного суду». На підтвердження було повідомлено, що торік уже закуплено 166 серверів, а нині проводяться тендерні процедури для придбання ще близько 300. Також закуповуються системи технічних засобів фіксації процесу, оскільки процесуальні кодекси говорять, що всі зали судових засідань повинні бути обладнані відеоконференцзв’язком.

Крім того, незабаром мають з’явитися нові приміщення. За підрахунками З.Холоднюка, сьогодні не вистачає 1700 залів судових засідань. В умовах браку коштів і ліквідації регіональних відділень Національного банку адміністрація звернулася до Ради реформ та НБУ з проханням передати їй всі приміщення, що звільняються. 2 червня ДСАУ вже отримала офіційний лист від Нацбанку з пропозицією про передання чотирьох будівель: у Дніпрі, Полтаві, Тернополі та Житомирі. Надалі передбачається, що суди розпоряджатимуться приміщеннями регіональних відділень НБУ в інших областях, причому разом зі всією оргтехнікою тощо. Щоправда, для цього потрібне відповідне погодження Кабінету Міністрів.

Електронний суд і туалети на вулиці

Однак не всі проблеми, які потребують негайного реагування, можна розв’язати в короткі строки. Голова Апеляційного суду Дніпропетровської області Наталія Деркач розповіла, що із 46 районних судів області до 23 конвой відмовляється доставляти підсудних. Причина — відсутність приміщень, які відповідають установленим вимогам. «Немає туалетів, у багатьох судах вони знаходяться на вулиці, немає належних умов для прийому обіду. Як вирішити це питання?» — звернулася вона до голови ДСАУ. Й додала, що на рік апеляційний суд розглядає до 50 клопотань щодо зміни підсудності, бо не буде можливості розглядати справи.

З.Холоднюк відповів, що одномоментно розвязати цю проблему неможливо. Цьогоріч на ремонти судів виділено достатньо грошей, але, щоб скрізь обладнати кімнати для конвойованих, треба десь поділитися кабінетом, а десь — добудувати таке приміщення. На це все потрібен час. Проте є сподівання, що за 2—3 роки все буде приведено в належний стан.

До речі, така ситуація склалася не тільки на Дніпровщині, а й у сусідній Кіровоградській області та навіть у столиці. Обладнання спеціальних кімнат у судах вимагає й уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Крім того, З.Холоднюк повідомив, що недавно відвідав Вінницький міський суд. «Приміщення суду знаходиться в жахливому стані, зате в конвойному приміщенні, повірте, європейські умови», — поділився враженнями очільник судової адміністрації. Після чого запевнив, що це питання для ДСАУ сьогодні є пріоритетним.

Під кінець наради секретар пленуму ВСС Дмитро Луспеник розповів про основні зміни до процесуального законодавства, що незабаром мають бути внесені Верховною Радою. Утім, напрошується висновок: перехід до нових засад судочинства поки що відбувається швидше, ніж матеріальне забезпечення Феміди.