Закон і Бізнес


Доплатіть за інфраструктуру!


№23 (1321) 10.06—16.06.2017
12116

Невиконання зобов’язання не звільняє замовника від обов’язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №922/753/16, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

1 лютого 2017 року             м.Київ                №922/753/16

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Берднік І.С.,
суддів: Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду від 11.10.2016 у справі №922/753/16 за позовом департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до кооперативу автогаражів «Харків», третя особа — Харківська міська рада, про спонукання укласти договір,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до кооперативу автогаражів «Харків» про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ і Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 9.11.2011 №804, зі змінами, внесеними рішенням виконкому Харківської міськради від 22.05.2013 №319, КА «Харків» як замовник будівництва при будівництві гаражів (ІІІ черга) по вул. Ньютона у м.Харкові зобов’язаний узяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Харкова шляхом укладення відповідного договору про пайову участь. Однак, на порушення вимог законодавства, КА «Харків» ухиляється від виконання свого обов’язку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2016 до участі у справі як третю особу залучено Харківську міськраду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 2.06.2016 у задоволенні позову ДЕКМ Харківської міськради відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, керуючись вимогами стст.11, 14 Цивільного кодексу, ст.73 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 №280, ст.40 закону №3038-VІ, п.1.7 порядку, статутом КА «Харків» і виходячи із того, що будівництво індивідуальних гаражів, яке на час звернення ДЕКМ Харківської міськради з позовом до суду є завершеним, здійснювалося фактично фізичними особами, замовником якого є КА «Харків», який не є прибутковою організацією та здійснює свою господарську діяльність за рахунок внесків фізичних осіб, а тому не повинен залучатися до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 2.06.2016 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ДЕКМ Харківської міськради задоволено.

Стягнуто з КА «Харків» на користь ДЕКМ Харківської міськради 1378 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1515,80 грн. — за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції послався на положення стст.11, 14, 648 ЦК, стст.179, 187 Господарського кодексу, стст.59, 73 закону №280, ст.40 закону №3038-VІ, пп.1.4, 1.5, 2.5, 2.6, 5.1—5.3 порядку і мотивував своє рішення тим, що замовником завершеного будівництва виступив саме КА «Харків», а не власники збудованих гаражів — фізичні особи, натомість законодавством передбачено обов’язок забудовника укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснювалося таке будівництво, до моменту прийняття об’єкта в експлуатацію, однак відповідач від виконання цього обов’язку ухилявся.

ВГС постановою від 11.10.2016 скасував постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, а рішення Господарського суду Харківської області від 2.06.2016 залишив без змін. Стягнув з ДЕКМ Харківської міськради на користь КА «Харків» 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

ВГС вважав висновки суду апеляційної інстанції помилковими та, враховуючи приписи ч.9 ст.40 закону №3038-VІ про визначення граничного терміну для укладення договору про пайову участь (до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію), дійшов висновку, що сплив цього терміну звільняє сторони від необхідності укласти такий договір.

У заяві про перегляд постанови ВГС від 11.10.2016, поданій з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 Господарського процесуального кодексу, ДЕКМ Харківської міськради, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.40 закону №3038-VІ, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову ВГС від 11.10.2016, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 залишити в силі.

На обґрунтування своїх доводів заявник долучив до поданої заяви копії постанов ВГС від 1.04.2015 у справі №922/3133/14, від 21.06.2016 у справі №922/6586/15 та від 28.07.2016 у справі №909/1416/15.

У зазначених постановах суд касаційної інстанції, застосувавши до аналогічних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, за змістом закону №3038-VІ, є обов’язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що зумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов’язку щодо пайової участі. Обов’язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об’єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов’язань та вимог, прямо передбачених законом.

Отже, у справах, на постанови в яких посилається заявник, суд касаційної інстанції за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних правових висновків щодо наявності підстав для задоволення аналогічних позовних вимог.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах ВСУ вважає, що подана ДЕКМ Харківської міськради заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.4 закону «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 №687-XIV під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом ст.1 закону №3038-VI, замовник — фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи кількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що КА «Харків» є замовником будівництва гаражів (III черга) за адресою: м.Харків, вул.Ньютона, 94, а отже, на відповідача поширюється дія закону №3038-VI.

Відповідно до чч.2, 3 ст.40 зазначеного закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний узяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 ст.40 закону №3038-VI визначено строки, впродовж яких мають укладатися договори про пайову участь: не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом ч.1 ст.40 зазначеного закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього закону.

На виконання наведених вимог закону №3038-VI рішенням виконкому Харківської міськради від 9.11.2011 №804 затверджено порядок, до якого 22.05.2013 внесено зміни.

Згідно з п.2.5 порядку замовник будівництва зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію звернутися із заявою до ДЕКМ Харківської міськради для укладення договору про пайову участь.

Відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за №ХК 143152170362, гаражі, побудовані за адресою: м.Харків, вул.Ньютона, 94 (III черга), прийнято до експлуатації 6.08.2015.

До цієї дати КА «Харків» не виконав покладеного на нього законом №3038-VI обов’язку щодо укладення договору про пайову участь і не звертався до позивача з приводу укладення такого договору.

Розділом 5 порядку врегульовано питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова у разі їх ухилення від укладення договору.

Положення порядку не суперечать нормам ст.40 закону №3038-VI.

Відповідно до розд.5 порядку ДЕКМ Харківської міськради у листах від 25.11.2015 №944/0/124-15 та від 25.12.2015 №1105/0/124-15 поінформував КА «Харків» про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міськради для укладення договору про пайову участь, які відповідачем було залишено без відповіді та реагування.

Аналіз положень чч.2, 3, 9 ст.40 закону №3038-VІ дає підстави для висновку, що обов’язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов’язок пов’язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Визначений ч.9 ст.40 закону №3038-VI і п.2.8 порядку строк (15 робочих днів, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов’язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об’єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов’язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов’язання не звільняє замовника будівництва від обов’язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

За таких обставин у справі, яка розглядається, висновок судів касаційної та першої інстанцій про те, що невиконання замовником будівництва обов’язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва звільняє його від такого обов’язку, є помилковим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, на підставі яких дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, зважаючи на те, що укладення договору про пайову участь між КА «Харків» і ДЕКМ Харківської міськради в силу прямої вказівки закону є обов’язком відповідача, від виконання якого він ухиляється. Строк, визначений законом для укладення договору пайової участі: протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію — встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов’язку. Невиконання такого зобов’язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов’язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов’язок.

Ураховуючи наведене, постанова ВГС від 11.10.2016 у справі №922/753/16 підлягає скасуванню, а постанова РАГС від 18.07.2016 — залишенню в силі.

Відповідно до ч.7 ст.49 ГПК у разі ухвалення нового рішення ВСУ змінює і розподіл судових витрат.

За змістом ч.1 ст.49 ГПК, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Згідно з платіжним дорученням від 3.11.2016 №351 ДЕКМ Харківської міськради сплачено судовий збір у розмірі 1791,40 грн. за подання заяви про перегляд судового рішення ВСУ, відтак зазначена сума судового збору підлягає стягненню із КА «Харків» на користь ДЕКМ Харківської міськради.

Керуючись п.6 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, стст.49, 11116, 11123, 11124, 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про перегляд ВСУ постанови ВГС від 11.10.2016 у справі №922/753/16 задовольнити.

Постанову ВГС від 11.10.2016 у справі №922/753/16 скасувати, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 залишити в силі.

Стягнути з кооперативу автогаражів «Харків» на користь департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1791,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення ВСУ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.11116 ГПК.