Закон і Бізнес


Висока планка добору

Суди можуть залишитися без нових служителів Феміди через установлений законом мінімальний рівень професійної кваліфікації претендентів


Кілька тисяч юристів вишикувалися в чергу за мантіями, однак через високий прохідний бал мрія про зайняття суддівських крісел може не здійснитися.

№20 (1318) 20.05—26.05.2017
Володимир КОТВИЦЬКИЙ, учасник другого добору на посаду судді
633413
633413

3 квітня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила добір кандидатів на посади суддів у місцевих судах. З волі законодавця він пройде за значно ускладненішою процедурою порівняно не тільки з попередніми доборами до місцевих судів, а й навіть із конкурсом на посади в касаційних судах у складі Верховного Суду. Як посилення вимог до кваліфікації претендентів на суддівські посади може вплинути на результати добору?


Щонайменше 75%

В усі історичні епохи та за умов панування будь-якого економічного ладу загальні вимоги суспільства до кандидатів на посаду судді були приблизно однакові: люди повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію. Часи змінювалися, люди теж, проте завжди точилася дискусія щодо критеріїв оцінки професіоналізму кандидата й можливих методів перевірки рівня знань. Українська держава не стояла осторонь цих процесів, про що свідчить достатньо велика кількість законодавчих актів, ухвалених за останні роки, якими зазначені питання регулювалися.

Постмайданний час, незадовільний кваліфікаційний рівень суддів, високі вимоги суспільства до якості правосуддя та інші вагомі причини зумовили те, що 12 лютого 2015 р. Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який запровадив таку цікаву законодавчу новелу, як установлення мінімального рівня професійної кваліфікації, необхідного для допуску кандидатів на посаду судді. Так, відповідно до ч.7 ст.72 закону, якщо особа набрала менше ніж 75% максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала його. У свою чергу складення іспиту кандидатами означало зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів і подальшу участь у конкурсах. Пізніше ця новела перекочувала в ч.7 ст.78 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VII.

До таких змін мінімальний рівень кваліфікаційної компетенції визначався не в законодавчий спосіб, а безпосередньо ВККС у рамках процедури добору кандидатів на посади суддів.

Жодного кваліфіспиту за встановленою законом процедурою в країні поки що не проводилося. То чим законодавче встановлення мінімального бала на кваліфіспиті може обернутися для судової системи? Спробуємо спрогнозувати на прикладі статистичних даних, зібраних при проведенні попередніх доборів у місцеві суди, а також під час проведення конкурсу на посади у ВС.

Періоди доборів

Перш ніж перейти до сухих цифр статистики, зробимо невеличкий екскурс в історію доборів на посади суддів, які проводилися ВККС у конкурсний спосіб. Статистично-значимі історичні відрізки роботи цього органу можна розділити на такі періоди:

• доісторичний (2011 р.) — оповідний міфами час, коли комісія підсумовувала бали конкурсантів на «рахівницях»; коли розумовий рівень кандидатів майже перестрибував 100-відсоткові показники їхніх результатів і перетворював побудований на базі цих показників графік функції Йоганна Гаусса замість повільно спадаючої прямої у фантасмагоричну низку піків у районі 80—90 балів;

• нова історія (2012—2013 рр.) — період модернізації роботи ВККС, коли результати тестів почали опрацьовувати комп’ютери, проте члени комісії вже традиційно продовжували перевіряти практичні завдання за допомогою «рахівниць»; завдяки комп’ютеризації процесів період характеризується певною об’єктивністю отриманих кандидатами результатів;

• «юрський» період, або новітня історія (2014 р. — сьогодення) — часи, коли «динозаври з рахівницями» щезли, а новітній склад комісії на перший погляд об’єктивно проводить конкурс на посади у ВС; період характеризується достатнім рівнем прозорості процедур і відносним балансом довіри між ВККС, кандидатами на посади суддів і громадськістю.

Дослідимо (як більш історично достовірні) результати кандидатів до місцевих судів другого та третього доборів, а також показники конкурсу на посади у ВС.

Більшість не пройшла б

Максимальний бал, який можливо було набрати за результатами кваліфіспиту кандидатами другого добору, становив 100 балів. Рішенням ВККС від 12.11.2012 №1597/пп-12 затверджено результати кваліфіспиту стосовно 1136 осіб, які вважаються такими, котрі успішно його склали. Відповідно, рішенням ВККС №1598/пп-12 від тієї ж й дати встановлено: 232 кандидати не набрали достатньої кількості балів для визнання їх такими, що склали кваліфіспит. Отже, загальна кількість учасників становить 1368 осіб. Проаналізувавши показники кандидатів, отримаємо такі дані: серед них є лише 170 осіб, результати яких відповідали б ч.7 ст.78 закону.

Найвищий бал, який можна було набрати за результатами кваліфіспиту кандидатами третього добору, теж дорівнював 100 балів. Згідно з рішеннями ВККС від 23.12.2013 №№1127/пп-13 та 1128/пп-13 543 особи вважалися такими, котрі успішно склали кваліфіспит, а 98 кандидатів не набрали достатньої кількості балів. Загальна кількість учасників іспиту — 641. Підсумувавши їхні результати, можна встановити: серед них є 83 претенденти, показники яких відповідали б ч.7 ст.78 закону.

Максимальний бал, який можна було набрати за результатами етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» у конкурсі на посади до ВС, — 210, 75% від якого — 157,5 бала. Проведений підрахунок показує, що в середньому тільки 83 кандидати змогли б подолати 75-відсотковий мінімальний бал, якби такий бар’єр був установлений для них законодавцем.

Які причини таких результатів: статистично зумовлений природними здібностями кандидатів нормальний розподіл їхніх результатів, недостатня фахова підготовка, завищений рівень тестових і практичних завдань, недостатність часу, відведеного претендентам на тестування й написання проекту судового рішення або якісь інші причини? Допомогти їх виявити зможе лише проведення відповідними фахівцями більш фундаментальних досліджень.

Проте в умовах оголошеного ВККС добору кандидатів на посади в загальних судах дотичних до судової системи правників, мабуть, більше цікавить оснований на вищенаведених статистичних даних прогноз можливих його результатів.

Про прогнози

Відповідно до оприлюдненої в ЗМІ інформації, за даними секретаря кваліфікаційної палати ВККС Станіслава Щотки, станом на момент оголошення комісією добору кількість вакантних посад у загальних судах була приблизно 1200.

У найближчому конкурсі, який комісія планує провести, ймовірно, восени, після всіх необхідних процедур зможуть узяти участь 350 претендентів з-поміж помічників суддів, котрі будуть відібрані в рамках нової процедури. На підставі п.29 «Прикінцевих та перехідних положень» закону до них зможуть приєднатися 610 осіб із другого добору та 75 кандидатів, які не були призначені на посади до набрання чинності згаданим законом. Отже, максимальна кількість людей, які гіпотетично можуть претендувати на посади суддів, становить 1035.

Пропустимо їх через віртуальний фільтр кваліфіспиту, встановивши коефіцієнт «прохідності» на рівні 13% (адже в середньому саме така кількість осіб долала 75-відсотковий бар’єр під час іспиту в рамках проведення другого, третього доборів та конкурсу на посади до ВС). За результатами елементарних математичних розрахунків, на виході одержуємо 900 кандидатів, які не зможуть подолати 75-відсотковий бар’єр мінімально можливого бала.

Отже, тільки 135 статистично відібраних «відмінників» зможуть узяти участь у конкурсі на 1200 вакансій, у той час як решта буде змушена піти на новий кваліфіспит, передбачений ч.8 ст.78 закону (буде можливим лише через рік). І так далі по колу.

В умовах наявної в загальних судах проблеми катастрофічного кадрового голоду, а також перед оголошенням конкурсів на посади в судах апеляційної інстанції, вакансії в яких, очевидно, здебільшого будуть заповнювати судді першої ланки, проблема завищеного мінімального можливого бала кваліфіспиту є такою, що потребує негайного обговорення й законодавчого розв’язання. При цьому постає питання: який показник мінімального рівня знань кандидатів можливо було б застосувати?

Перспектива критеріального методу

Досить перспективним виглядає підхід, коли як орієнтир для законодавчого встановлення мінімально можливого бала приймався б статистично обрахований середній бал, показаний кандидатами в інших конкурсах.

Так, середній бал за результатами кваліфіспиту кандидатів третього добору дорівнює 68,76 зі 100 можливих, а претендентів на посади до ВС — 137,92 із 210 можливих. Тобто 65,67%. Тому, наприклад, мінімальний прохідний бал у розмірі 65% максимально можливого є більш прийнятним та обгрунтованим, ніж визначений у ч.7 ст.78 закону. Водночас і він не є найбільш оптимальним вирішенням цієї проблеми, бо в такому випадку «прохідними» вважатимуться приблизно половина учасників.

Найкращим же варіантом установлення мінімального бала іспиту, на відміну від законодавчо встановленого в процедурі добору кандидатів на посади суддів у місцевих судах, є критеріальний метод, який вже використовує ВККС у процедурі кваліфоцінювання суддів (кандидатів на посади суддів) відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням комісії від 4.11.2016 №144/зп-16. Він полягає в тому, що члени ВККС, аналізуючи тестові запитання або практичні завдання, самі визначають вагу правильної відповіді на кожне запитання або показників практичного завдання для мінімально підготовленого потенційного судді відповідного суду.

Є спосіб, який дозволяє і без законодавчого втручання підвищити результати та який вже застосовується ВККС у практичній діяльності. Мова йде про започатковану комісією в конкурсі на посади до ВС практику оприлюднення всієї підготовленої до іспиту бази тестових питань. Про це достатньо красномовно говорять порівняльні статистичні дані результатів тестування кандидатів на посади суддів загального суду третього добору та претендентів на посади до ВС.

Так, максимальний бал, який могли набрати за результатами тестування кандидати на посади суддів першої інстанції, сягав 40 балів. Отже, результат, який відповідає ч.7 ст.78 закону, дорівнює 30 балам. Претендентів, які за результатами тесту змогли б подолати такий бар’єр, у третьому доборі виявилося тільки 7, або трохи більше за 1% від загальної кількості.

Краще, але не зразково (враховуючи, що іспит проводився в рамках окремих спеціалізацій) пройшло тестування на конкурсі на посади до ВС, коли претенденти мали можливість готуватися за розміщеною на сайті ВККС базою питань. Максимально можлива кількість балів за письмове тестування для кандидатів до найвищої судової ланки становить 90 (75% яких — 67,5 бала).

Середній відсоток кандидатів за всіма чотирма видами спеціалізації, які спромоглися дати правильні відповіді на 3/4 і більше тестових питань, — 57,96%. Зрозуміло, що некоректно порівнювати тестування кандидатів до судів різних інстанцій, проте загальну тенденцію щодо покращення результатів у ситуації, коли їх підготовка проводилася відповідно до конкретних питань, статистика відображає.

При цьому практику оприлюднення комісією бази тестових питань слід визнати достатньо ефективним способом перевірки знань кандидатів, використання якого водночас дозволяє не зменшувати складності екзамену.

Можливі загрози

Завершити хотілося б рядом висновків. Поставлено гарну мету — допуск до посади судді лише висококваліфікованих спеціалістів. Однак установлений законом мінімальний прохідний бал у розмірі 75% від максимально можливого є завищеним. Існує велика ймовірність, що така законодавча норма призведе до неможливості заповнення посад у судах першої інстанції в кількості, необхідній для нормальної діяльності.

З огляду на статистичні дані постійне «недозаповнення» вакансій може сягати майже 90% від необхідної кількості та призвести до негативної динаміки. Тому логічним виглядало б через проведення законодавчих змін надати право встановлення мінімального бала на кваліфіспиті безпосередньо ВККС. У такому випадку остання, використовуючи цей інструмент, мала би змогу більш ефективно виконувати свої функції щодо забезпечення своєчасного заповнення суддівських вакансій та повноцінної роботи судової системи в цілому.

Підходи законодавця до критеріїв проходження кваліфіспиту та кваліфоцінювання, безумовно, потребують уніфікації, щоб оцінювання і кандидатів на посади суддів, і суддів, які беруть участь у конкурсі, проводилося в рівних умовах.

З таблицею «Кандидати, які могли б подолати 75-відсотковий прохідний бар’єр іспиту» можна ознайомитись на нашому сайті.