Закон і Бізнес


Про обов’язки та права виконавців


№19 (1317) 13.05—19.05.2017
215528

«Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторін виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника», — зазначив ВСУ в постанові від 12.04.2017 №6-465цс17.


Крім того, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, це робить виконавець, беручи до уваги ринкові ціни, що діють на той день. Якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності.

Умови й порядок утілення в життя рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, якщо цього не зроблено в добровільному порядку, чітко визначені законом «Про виконавче провадження». За ст.11 указаного акта, державний виконавець уживає заходів, необхідних для своєчасного та в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і законом.

Згідно із ч.2 його ст.27 державний виконавець наклав арешт на майно та кошти боржника, останній за погодженням із державним виконавцем має право до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 закону провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. За ч.2 ст.50 закону, якщо державний виконавець наклав арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст.52 закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.