Життя без штампів

Чому повна відмова від печаток передчасна, та які ризики несе чергове «спрощення» ведення бізнесу

Щойно після прийняття антирейдерського закону почала потроху вщухати епідемія атак на підприємства, як парламент узявся за чергове «покращення» — відміну печаток. Експерти визнають, що новації можуть спровокувати чергову хвилю захоплень і сприятимуть зловживанням, зокрема на фінансовому ринку.

Чиновників каратимуть

19 липня набуде чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами — підприємцями» від 23.03.2017 №1982-VIII. Ним скасовано норму про обов’язкове використання печаток. Деякі підприємці та юристи побоюються, що на перший погляд позитивні зміни можуть призвести до зловживань.

Зосібна, вносяться зміни до ст.58¹ Господарського кодексу, відповідно до яких використання печатки не є обов’язковим, але таке право є. При цьому її відбиток перестане вважатись обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що надається органу державної влади або місцевого самоврядування.

Окремо зазначено, що копія документа засвідчується лише підписом уповноваженої особи суб’єкта господарювання або особистим підписом фізособи-підприємця. Орган влади не вправі вимагати нотаріального засвідчення копії документа в разі, якщо така вимога не встановлена законом. Наявність або відсутність відбитка печатки на документі не створює юридичних наслідків.

Понад те, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюється ст.166²⁴, яка запроваджує для чиновників відповідальність за вимогу наявності на документах відтиску печатки. Штраф сягатиме 50—100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850—1700 грн.).

Можливістю не скористалися

Хто схоче, зможе й надалі завіряти свої документи, як йому заманеться. Також прихильники закону апелюють до того, що печатку можуть вкрасти. Є ймовірність її загубити, зрештою, її нескладно просто підробити. Крім того, обов’язкова наявність відтиску на документах створює для бізнесу додаткові перепони.

Втім, використання печаток було суттєво обмежено ще 3 роки тому законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 №1206-VII. Проте бізнес не став активно відмовлятися від додаткового «тягаря», бо витрати на печатку все ж таки не зіставні з ризиками, які може нести відсутність її відбитка на документі.

Натомість автори закону №1982-VIII скаржаться, що попередня реформа не внесла змін до цілої низки законів, які, незважаючи на загальне правило про добровільність використання печаток, роблять їх обов’язковим реквізитом. В інших випадках відбиток є обов’язковим залежно від того, чи є в суб’єкта господарювання печатка.

Одначе противники змін зазначають, що наразі наявність її відтиску є підтвердженням легітимності документа та повноважень в особи, яка підписала договір або інший папір. Підпис, по-перше, не гарантує, що особа уповноважена на здійснення правочину. По-друге, його підробку нефахівцю важче виявити, ніж підробку відбитка печатки.

Що ж до можливості не завіряти печатками такі папери, як довіреності, векселі, аграрні розписки, розрахункові документи, то це створює серйозні ризики фінансових махінацій з боку недобросовісних суб’єктів. Як наслідок, можна очікувати зростання кількості судових процесів. З огляду на дефіцит служителів Феміди та велике навантаження на суди навряд чи такі справи розглядатимуться швидко. Тому шахраї матимуть достатньо часу, аби створити умови, коли відновити порушені права вже буде неможливо.

«Удар у штангу»

Про загрози від новацій говорять і представники Міністерства юстиції, які ще не повністю оклигали від наслідків спрощення реєстрації бізнесу та нерухомості. «Можна сказати, що це був трошки удар у штангу із цим законом (про спрощення реєстрації. — Прим. ред.)», — заявив начальник управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в м.Києві Віталій Сигидин під час круглого столу, що відбувся днями в Українському союзі промисловців і підприємців (див. «ЗіБ»).

Водночас він підкреслив, що антирейдерський закон в основному зупинив махінації. Крім того, міністерство запровадило моніторинг усіх реєстраційних дій, і контроль над процесом з боку держави відновився.

На думку чиновника, передання Мін’юстом повноважень щодо реєстрації широкому колу суб’єктів «виявилося трохи передчасним». Це призвело до сплеску захоплень підприємств у 2016 році. Велика кількість осіб, котрі одержали право вчиняти реєстраційні дії, зменшила можливість контролю за ними, тож подекуди цим користувались із протиправною метою.

Правда, В.Сигидин додав, що часто йшлося не стільки про рейдерські атаки, скільки про внутрішньокорпоративні конфлікти, які сторона, котра програла, називала рейдерством. При цьому, як правило, корпоративні конфлікти не можна було швидко розв’язати й через завантаженість судової системи.

Крім того, сторони користувалися процесуальними можливостями затягування слухань тощо. Ситуація погіршувалася тим, що ініціатор справи часто не міг отримати ухвалу про забезпечення позову, що дозволило б заборонити реєстратору вчиняти будь-які дії за зверненням рейдера.

Зрештою Мін’юст визнав, що погарячкував, і вдався до «відкату назад». Було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та прав власності» №1666-VIII. Ним передбачено, що підписи на протоколах треба завіряти нотаріально. Хоча самі протоколи оформлюються не на нотаріальних бланках. Тому деякі юристи вбачають тут ризики їх підробки (див. «ЗіБ»).

Наслідків не прорахували

Схожі ризики несе й новий акт. В.Сигидин відзначив, що ми йдемо до електронного документообігу, он-лайн-сервісів, більш широкого використання електронного цифрового підпису. З такого погляду, відміна печаток — позитивне рішення. «Але, знову ж таки, цим скористаються негативні групи, які того тільки й чекали. Зміни підносяться як «перемога», а по суті, це може обернутися великою «зрадою», — побоюється чиновник.

Стурбованість поділяє й президент УСПП Анатолій Кінах. На його думку, коли мова йде про позитивні реформаторські зміни, це повинно бути чітко обґрунтовано й обов’язково з прогнозом наслідків, пакетом запобіжних заходів, щоб не дискредитувати добру ідею. «Якраз цього нам не вистачає. Системності, професійності, прогнозу й мінімізації можливих негативних наслідків», — зробив висновок експерт.

В.Сигидин додав, що не вистачає нам ще й показовості та невідворотності покарання. Це призводить до того, що порушники просто не мають страху, бо знають: їм за шахрайство нічого не буде.

Президент Спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський зауважив, що про небезпеку як відміни печаток, так і лібералізації державної реєстрації корпоративних прав його об’єднання говорить уже давно. Втім, до них не дослухаються. Ймовірно, законотворцям вигідніше пропагувати популістські ідеї та заробляти на цьому додаткові бали, ніж реально прораховувати наслідки.

Культурно ще не доросли

Перший віце-президент Київської торгово-промислової палати Людмила Сізікова також уважає повну відміну печаток передчасною. Таке рішення «не ґрунтується на наших нормах моралі, на наших принципах ведення бізнесу». Тому є очікування, що будуть певні порушення.

Для прикладу вона навела досвід Японії, де печатки не використовуються, а договори укладаються шляхом простих перемовин: «Потиснули руки — і договір укладений». Утім, очевидно, нам до такої культури ще далеко. Тож бізнес стурбований новелами, які можуть сприяти рейдерству та іншим незаконним діям, які порушують право власності.

Все це аж ніяк не сприяє інвестиційній привабливості країни, заради чого начебто ухвалюються закони, покликані спростити ведення бізнесу. Виходить, що певні «реформи» формально піднімають України на кілька сходинок у тій чи іншій категорії рейтингу Doing Business. Однак реально створюють неприйнятні умови для залучення капіталу та розвитку підприємництва.  

 

ОПИТУВАННЯ «ЗіБ»

З якими проблемами може стикнутися бізнес через відмову від печаток та як мінімізувати ризики?

Гліб СЕГИДА, 
керуючий партнер ЮФ Pravovest:

— Не можна виключати, що наприкінці літа — восени в Україні розпочнеться ще одна хвиля рейдерства, як було після спрощення Міністерством юстиції процедур із реєстрацією у 2015 році. Звісно, наявність печатки й раніше нічого не гарантувала, проте вона все ж була елементом захисту.

Добре, що восени 2016-го Мін’юст трохи згорнув свою реформу й повернув необхідність нотаріального посвідчення низки важливих документів, наприклад протоколу зборів акціонерів. Тому кількість потенційно небезпечних угод стала меншою.

Дійсно, дуже потенційно небезпечною виглядає саме фінансовий сектор. Достатньо буде ввійти в змову з працівником банку, прийти та зняти кошти з рахунку підприємства. Для цього треба бути просто схожим на директора або бухгалтера банку.

Проте нам треба ще дочекатися підзаконних актів і побачити, чи будуть у них додаткові запобіжники від шахраїв. І найважливіше: ключову роль у боротьбі з рейдерами мають відігравати правоохоронна та судова системи, а не печатки, які будь-хто може виготовити за кілька годин та за кількасот гривень.

Які наслідки від відміни печаток я бачу найближчим часом? Зростання попиту на послуги нотаріусів, адже бізнес почне завіряти всі важливі документи, довіреності, хоча це й не є необхідним; частина договору почне прописуватися від руки, щоб було більше «матеріалу» для графологічної експертизи; перехід компаній на процедуру подвійного підпису, це буде закріплюватися в статутних документах та інформуватися публічно.

Мар’яна САЄНКО,
юрист ЮФ «Астерс»:

— Останнім часом печатка перестала бути необхідним і надійним засобом верифікації та захисту автентичності документа. Технічний прогрес не стоїть на місці, і тепер можна за лічені хвилини виготовити печатку необхідної конфігурації. Крім того, в сучасних реаліях дедалі більше поширення дістає електронний документообіг із використанням електронних цифрових підписів, у якому для печатки вже немає місця.

У більшості країн з високим рівнем прямих іноземних інвестицій ключовим реквізитом документа суб’єкта господарювання є підпис самого підприємця або уповноваженої особи компанії.

Приміром, згідно з британським законом про компанії (Companies Act) від 2006 року печатка є лише одним зі способів підтвердження автентичності документа. За її відсутності передбачаються альтернативні способи верифікації, такі як підпис свідка або підписання двома посадовими особами компанії одночасно.

Скасування обов’язкового використання печатки в Україні у 2014 році та підтвердження такого скасування у 2017-му — безумовно, два закономірні й необхідні кроки на шляху спрощення ведення бізнесу та підвищення позиції країни в рейтингу Doing Business.

У цілому ці законодавчі зміни створюють широке поле для диспозитивних рішень компанії та переводять розв’язання більшості питань засвідчення документів у сферу локальної нормотворчості.

Владислав ЧУПРИНА, 
юрист Leman International Law Group:

— Одна з основних проблем — це важкість сприйняття нових змін чиновниками та працівниками банків, а отже, і відповідні складнощі в процесі доведення до них інформації про необов’язковість печаток. Проблеми можуть виникнути також і з учасниками ринку, які ще не знають про зміни (а такі й досі є!). Тому протягом першого місяця після скасування печаток, мабуть, буде краще засвідчувати ними деякі документи.

По-друге, скасування печаток може розширити можливості для підроблення документів — не тільки господарських, а й установчих і навіть довіреностей. Підробити печатку підприємства останнім часом було нескладно, але на це був потрібен час, який у шахраїв не завжди є.

Убезпечити себе від цього майже неможливо, особливо коли мова йде про рейдерське захоплення. Однак для юридичних осіб настав час, щоб попрацювати над удосконаленням внутрішньокорпоративних документів. Зокрема, можна змінити виконавчий орган товариства з одноособового (директора) на колегіальний — дирекцію (якщо така можливість передбачена для організаційно-правової форми конкретної юридичної особи). При цьому варто прописати в статуті, що всі (або частина) документів підписуються не лише генеральним директором, а й усіма членами дирекції.

У будь-якому разі механізм підписання документів варто регламентувати у внутрішньокорпоративній документації. У випадку виникнення спору це стане вагомим доказом у суді.

Денис ЧЕРКАСОВ, 
керівник юридичного он-лайн-проекту Bitlex:

— Законопроект є досить резонансним. Його положення прогресивні, однак несуть великі ризики для бізнесу, оскільки відсутність печаток може мати наслідком збільшення випадків шахрайських дій.

Наявність печатки на офіційних документах юридичної особи, яка засвідчує підпис уповноваженої особи, завжди була важливою ознакою легальності документа. Це підтверджує й судова практика, коли дійсність договорів установлювалася на підставі наявності на них печатки юридичної особи.

Однак тепер, коли використання печатки стане необов’язковим, кількість випадків підписання договорів неуповноваженими особами однозначно зросте, що матиме наслідком численні судові спори та збитки для обох сторін таких договорів.

Саме тому керівникам юридичних осіб слід досить уважно поставитися до підтвердження повноважень людини, яка підписує договір з іншої сторони. Рекомендуємо вимагати пред’явлення оригіналів та надання копій установчих документів юридичної особи, виписок з ЄДР, довіреностей, протоколів загальних зборів та наказів про призначення на посаду з метою мінімізувати будь-які ризики.